Дослідженнями встановлено, що польова схожість насіння петрушки та селери залежить від вологи грунту і температури повітря, а також якості насіння. Для сівби краще використовувати фракцію насіння петрушки від 1,75-1,25 мм, селери - 0,70-0,50 мм, що підвищує польову схожість і дозволяє одержати підвищену урожайність зеленої продукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.37-47

Рубрики:

Селера

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено нові агротехнічні заходи вирощування зелені петрушки і селери з метою конвейєрного їх виробництва протягом року та насіння петрушки безвисадковим способом. Це дає можливість безперебійного забезпечення високоякісною продукцією культур з відкритого і закритого грунту, а також отримання насіння безвисадковим способом вирощування.

Охарактеризовано вплив різних доз селену на фоні мінеральних добрив, різних видів і поєднань мінеральних добрив на фоні селену, способів його внесення, а також доз і співвідношень мінеральних добрив на поживний режим грунту, вміст селену в ньому, формування продуктивності, фотосинтетичну діяльність, хімічний склад і хвороби рослин. Виявлено специфіку взаємодії селену з різними видами добрив на продуктивність селери коренеплідної, проаналізовано його вплив на врожайність та накопичення продукцією мікроелемента.

Изучены основные этапы морфогенеза листьев в семействе Apiaceae Lindl. На основании анатомо-морфологических исследований установлено, что большая часть видов подсемейства Apioideae Drude в течение онтогенеза формируют сложные листья, в то время как для видов подсемейств Hydrocolyloideae Drude и Saniculoideae Drude характерны простые в различной степени расчлененные листья. Выявлено, что у представителей подсемейства Apioideae генезис листьев осуществляется в соответствии с определенными закономерностями, заключающимися в том, что при формировании листьев прикорневой розетки их сложность, линейные размеры возрастают, а при формировании листьев цветоносного побега процесс проходит в обратной последовательности - упрощение строения и уменьшение размеров.

Мета роботи - одержати трансгенні рослини моркви та селери, що експресують рекомбінантний тауматин II, з метою підвищення стресостійкості цих культур. Для одержання трансгенних рослин проводили Agrobacterium-опосередковану трансформацію. Присутність та транскрипцію трансгенів підтверджували за допомогою ПЛР та ЗТ-ПЛР аналізів. Визначали стійкість одержаних рослин до біотичних стрес-факторів (аналіз антибактеріальної/антифунгальної активності in vitro) та до дії сольового/осмотичного стресу (тест на виживання рослин за присутності NaCl/ПЕГ у різних концентраціях). Трансгенні рослини моркви та селери, що експресують ген тауматину II (транскрипцію підтверджено для 60 - 100 %) було одержано шляхом агробактеріальної трансформації. Екстракти трансгенних рослин моркви інгібували ріст досліджуваних штамів фітопатогенних бактерій, але не виявляли антифунгальної активності. Рівень виживання трансгенних рослин у разі абіотичного стресу був значно вищим у порівнянні з нетрансгенними рослинами. Аналіз вмісту фотосинтетичних пігментів не показав достовірної різниці показників для трансгенних рослин під час сольового стресу, що може вказувати на можливу захисну активність рекомбінантного білка. Висновки: одержані у дослідженнях трансгенні рослини селери та моркви, що експресують рекомбінантний тауматин II, характеризувались антибактеріальною активністю та підвищеною стійкістю до сольового та осмотичного стресу.

Мета дослідження - встановлення селекційної цінності вихідного матеріалу видів овочевих рослин родини Селерові за проявом адаптивності господарсько-цінних ознак, виділення продуктивних джерел з підвищеним вмістом біохімічних речовин свіжої, переробленої продукції та насіння. Модифіковано методи визначення клітковини, цукру, пектину, фолієвої кислоти, сирого білка (Nx6,25), крохмалю, вітаміну С, сухої речовини та ступеня стиглості пастернаку за сахарозою, за якими виділено джерела для селекції. Теоретично обгрунтовано й удосконалено методичні підходи щодо визначення мінливості морфологічних, продуктивних і біохімічних ознак рослин і насіння залежно від дії метеорологічних факторів і зрошення та виділено адаптивні джерела для селекції моркви м'ясистої, петрушки кучерявої, пастернаку посівного, селери запашної, кропу запашного, кмину овочевого, коріандру посівного, фенхелю овочевого. Встановлено кореляційну залежність вмісту в продуктивній частині рослин та насінні біохімічних компонентів залежно від морфотипу, урожайності й умов у період вегетації та зберігання. Встановлено рівень мінливості виходу маточних коренеплодів і вмісту біохімічних компонентів у період зберігання, консервування, розморожування та виділено джерела їх збереження. Удосконалено прискорені модифікації схем створення та розмноження нових ліній: моркви м'ясистої - Яся, Мрія А та Мрія В, петрушки кучерявої - Холодок, кропу запашного - Молодіжний.

Роботу присвячено питанням розробки технології вирощування селери черешкової у Правобережному Лісостепу України. Узагальнено ефективність інноваційних елементів технології та віднайдено нові підходи у вирощуванні селери черешкової з використанням сортів, касетної технології вирощування розсади, дотримання оптимальних схем розміщення рослин, застосування гідрогелю, що є досить актуальним для поширення та вирощування селери черешкової у Правобережному Лісостепу України. У Правобережному Лісостепу України високу урожайність товарної продукції забезпечує сорт Аніта - 30,1 т/га, а це додатково до 5,7 т/га з високими якісними показниками, рівень рентабельності вирощування становив 72,8 %, коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 4,34. Селера черешкова, розсада якої вирощувалась із застосуванням касетного способу із розміром чарунок 4 х 4 та 6 х 6 см, мала більшу висоту, масу вегетативної частини рослини, площу листків, ніж за вирощування їх у контролі та вищу врожайність - 22,8-25,7 т/га, що перевищує контроль на 3,1-6,0 т/га. Доведено, що в результаті зменшення рівня загущеності посівів кількість черешків збільшувалася від 1,2 до 2,8 шт/росл. до контролю. Збільшення кількості рослин на одиницю площі сприяло підвищенню врожайності на 14,2 т/га. Установлено, що більш рентабельним є вирощування селери черешкової за схеми розміщення 45 х 10 см і (20 + 50) х 10 см за яких отримано високий рівень рентабельності (78,1-123,5 %) та високе значення коефіцієнта біоенергетичної ефективності також отримано за схеми розміщення 45 х 10 см та (20 + 50) х 10 см 4,37-5,37. Доведено, що за застосовування різних форм гідрогелю у вирощуванні селери черешкової позитивно впливає на якісні показники рослини, рівень її урожайності і є економічно вигідним та рентабельним (117,5-137,5 %). Використання гелю у сорту Аніта допомогло отримати 43,5 т/га якісної товарної продукції, а це додатково 10,8 т/га відповідно до контролю.

Досліджено й обґрунтовано, для умов зони Правобережного Лісостепу України, ефективність вирощування селери коренеплідної. Встановлено агробіологічну, економічну та біоенергетичну оцінку сортів, рівень рентабельності та коефіцієнт біоенергетичної ефективності. Доведено, що рослини селери коренеплідної під час вирощування в культуральному посуді в in vitro мають більшу висоту та є краще розвиненими за використання живильного середовища Murasige-Scuga з додаванням до нього 6-бензиламінопурину.

Досліджено й обґрунтовано ефективність вирощування селери з урахуванням умов зони Правобережного Лісостепу України. Встановлено агробіологічну, економічну та біоенергетичну оцінку сортів, рівень рентабельності та коефіцієнт біоенергетичної ефективності. Доведено, що рослини селери під час вирощування в умовах in vitro мають більшу висоту та краще розвинені за використання живильного середовища Murasige - Scuga з додаванням до нього 6-бензиламінопурину.