Зазначено, що складність формування математичних моделей робить неможливим їх використання фахівцями-екологами, зважаючи на структуру самої моделі та подальший пошук її числових параметрів. Показано недоступність використання математичного моделювання екологами внаслідок складності формування математичних моделей та їх подальшого дослідження. Викладено основні підходи щодо автоматизації побудови математичної моделі, наведено приклад використання авторського програмного забезпечення для побудови та дослідження математичної моделі міграції радіонуклідів у лісових екосистемах.

Подчеркнуто, что сложность формирования математических моделей затрудняет их использование специалистами-экологами с точки зрения построения самой модели и дальнейшего поиска ее численных параметров. Показана недоступность использования математического моделирования экологами из-за сложности формирования математических моделей и их дальнейшего исследования. Изложены основные подходы, использующиеся для автоматизации построения математической модели и приведены примеры использования авторского программного обеспечения для построения и исследования математической модели миграции радионуклидов в лесных экосистемах.

The complexity of mathematical models creation makes it useless for most of ecological investigators. It is difficult to create a mathematical model and then to define the numerical parameters for further simulation. Mainly the difficulties are in informality of modelling process. A lot of problems are present on the stage of compartments selection according to the investigation process. That is why it is still important to formalize such a procedure for similar models and to create the tool for the automated modeling. This paper contains the procedure of model creation and coefficient definitions that are based on the balance of radionuclides content in the compartments and on the data of radioecological investigations. The paper contains the main approaches of utilizing of software to investigate the model or determine the main peculiarities of it.

Індекс рубрикатора НБУВ: П327.1(4УКР) + Е0*801.1-652.15(4УКР)

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВА624545 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати двадцятирічних досліджень щодо вирішення проблем, зумовлених наслідками аварії на ЧАЕС у аграрному секторі, лісовому господарстві та сільському соціумі Поліського регіону. Розкрито сутність економічної категорії системного відродження сільських територій за умов екозабруднення, запропоновано структурнологічну модель відродження виробничого та соціального середовища. Розглянуто стратегію підготовки та закріплення кадрів у регіоні.

Освещены результаты двадцатилетних исследований решения проблем, обусловленных последствиями аварии на ЧАЭС в аграрном секторе, лесном хозяйстве и сельском социуме региона Полесья. Раскрыта сущность экономической категории системного возрождения сельских территорий в условиях экологического загрязнения, предложена структурологическая модель возрождения производственной и социальной среды. Рассмотрена стратегия подготовки и закрепления кадров в регионе.

Індекс рубрикатора НБУВ: П327.1(4УКР) + П015(4УКР)

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм сільськогосподарських рослин і тварин (сільськогосподарська радіобіологія)

Шифр НБУВ: РА332287 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено формалізовані описи компартиментів лісових екосистем у вигляді ієрархічної структури. Удосконалено процедуру створення формалізованих описів шляхом доповнення описів природних екосистем складовими, що характеризують фактори забруднення. На підставі формалізованих описів побудовано процедуру формування математичних моделей внутрішніх процесів міграції радіонуклідів у лісових екосистемах (без змін їх загальної схеми) та між її компартиментами. Запропоновано інформаційно-довідникову систему "Полинь", інтегровану з системою числового аналізу математичних задач "DSR Open Lab 1.0" для автоматизації побудови математичних моделей та аналізу відповідності результатів математичного моделювання міграції радіонуклідів реальними даними радіологічного моніторингу, прогнозування нагромадження радіонуклідів окремими компартиментами лісових екосистем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*805.9-658.1-4-638 + П327.1

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА385230 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, что накопление Cs-137 различными видами растений зависит от плотности загрязнения почвы радионуклидом, биологических особенностей видов - накопителей Cs-137 из почвы, почвенных условий и др. Результаты радиологического и агрохимического анализов почвы свидетельствуют о том, что при концентрации радионуклидов в верхнем горизонте и кислой реакции почвы, низком содержании калия и кальция возможны высокие переходы радионуклидов в растения. При этом особо следует отметить факт высокого содержания органического вещества, которое существенно снижает интенсивность миграции радионуклидов.

Досліджено деревні рослини (228 видів та 63 культиварів) лінійних вуличних насаджень міста Донецьк. Наведено характеристику за складом, віком та життєздатністю видів деревних рослин. Встановлено життєздатність деревних порід залежно від інтенсивності їх росту за умов урбанізованого середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: П327

Рубрики:

Фізіологія і біохімія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено особливості та динаміку накопичення дозотвірних радіонуклідів компонентами фітомаси лісів у різних типах лісорослинних умов. Виявлено чинники, що зумовлюють перехід радіонуклідів до деревних порід на рівні фітоценозу та екосистеми. Розраховано загальні запаси радіонуклідів, які утримуються одним гектаром екосистеми соснового лісу. Вивчено видове, таксономічне і систематичне різноманіття на ділянках моніторингу. Розраховано інтегральні показники для оцінки фіторізноманіття. Проаналізовано пожежну небезпеку лісових насаджень у зонах забруднення й визначено чинники, що впливають на неї, просторово-часові особливості горимості лісів. Розраховано кількість радіонуклідів, що може бути винесена за межі первинного випадіння внаслідок найгіршого сценарію катастрофічної лісової пожежі у зоні відчуження, та оцінено радіаційні наслідки для населення і довкілля у випадку такої пожежі. Обгрунтовано позиції щодо заходів із довготривалого зниження пожежної небезпеки та безпечного управління лісами в зонах радіоактивного забруднення на підставі даних моніторингу.

Обгрунтовано теоретико-методологічні основи та розроблено методичні підходи для фізіологічного оцінювання стійкості деревних видів рослин проти водного та високотемпературного стресів. Вперше визначено рівень посухостійкості рослин за показниками водного режиму. Виявлено найвищі значення коефіцієнта посухостійкості у листках рослин гіркокаштана м'ясочервоного та тополі чорної, які відзначаються стабільною пластичністю та високими адаптаційними можливостями за дії високої температури повітря та водного дефіциту. З'ясовано коливальні зміни загального та фракційного вмісту води в листках деревних видів рослин за умов посухи та водного дефіциту. Доведено, що водний дефіцит суттєво зростає зі збільшенням температури повітря та антропогенного навантаження. Листки рослин дуба звичайного, гіркокаштана м'ясочервоного та тополі чорної відзначаються мінімальним водним дефіцитом, а гіркокаштана звичайного, клена гостролистого та берези повислої - максимальним. Виявлено сумісний вплив антиоксидантних ферментів пероксидази та каталази для захисту рослин від дії активних форм кисню та забезпечення функціонування систем життєдіяльності за умов водного стресу. Встановлено нагромадження аскорбінової кислоти та вільного проліну у листках посухостійких деревних видів рослин. Вперше розроблено та модифіковано інтегральну шкалу ранжування стійкості деревних видів рослин для озеленення Києва. За умов міського середовища рекомендовано використання стійких проти водного дефіциту та високих температур повітря рослин гіркокаштана м'ясочервоного, тополі чорної та робінії звичайної.

Досліджено особливості поширення деревних рослин з лікарськими властивостями у природних фітоценозах Лівобережного Придніпров'я, які налічують 66 аборигенних і 10 адвентивних видів, що належать до 43-х родів, 26-ти родин, 21-го порядку, 3-х класів, 2-х відділів. Висвітлено історію формування 12-ти парків, проаналізовано досвід інтродукції деревних лікарських рослин за умов регіону вивчень. Визначено таксономічний склад лікарської дендрофлори парків регіону, що налічує 221 вид. Здійснено їх систематичний, біоморфологічний, екологічний аналіз, оцінено рівень адаптації видів різного географічного походження. Встановлено тенденцію до зміни погодних умов, які для Лівобережного Придніпров'я не є характерними і відповідають природним зонам недостатнього або нестійкого зволоження (степ, сухий степ). Проаналізовано залежність еколого-біологічних особливостей деревних рослин від умов навколишнього природного середовища. Визначено негативні та позитивні реакції деревних аборигенних та інтродукованих видів. Виділено види, що виявляють високу інвазійну спроможність і здатність до натуралізації. З'ясовано походження перспективних деревних рослин. Проведено фітоценотичну і ландшафтну оптимізацію експериментальних об'єктів. Охарактеризовано напрями збереження та перспективи фітооптимізації парків як осередків лікарської дендрофлори.

Індекс рубрикатора НБУВ: П327.1

Шифр НБУВ: РА399848 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.341.0 + П327

Рубрики:

Вуглець у ґрунті

Фізіологія і біохімія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Засобами ГІС проведено аналіз цифрових карт лісів Польщі. Наведено порівняльний аналіз лісівничо-таксаційних показників лісів Польщі за період від 2010 до 2015 рр. і методи, які використовуються для обчислення емісій і поглинань парникових газів. Визначено кількість депонованого вуглецю за п'ятирічний період лісовими екосистемами Польщі. Вдосконалено та доповнено архітектуру геоінформаційної технології просторового аналізу процесів депонування вуглецю та емісії парникових газів у секторі лісового господарства Польщі.

Известно, что наиболее подходящими растительными индикаторными объектами для биомониторинга радиационного загрязнения являются хвойные растения, поскольку они обладают высокой радиочувствительностью. В обзоре кратко рассмотрены ранее накопленные сведения о генетической природе морфологических аномалий у голосеменных растений, индуцированных острым и хроническим облучением в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Поскольку в последнее десятилетие появился еще ряд важных работ, посвященных анализу молекулярно-биологических и молекулярно-генетических последствий воздействия хронического облучения на голосеменные растения, произрастающие в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС, все эти результаты также проанализированы в настоящем обзоре.

Увагу приділено проблемі математичного моделювання процесів емісії та стоку вуглекислого газу в лісовому господарстві та в разі змін землекористування для підвищення ефективності прийняття природоохоронних управлінських рішень щодо пом'якшення зміни клімату на глобальному, регіональному та національному рівнях. Розглянуто методи та математичні моделі вуглецевого балансу лісових екосистем, процесів лісокористування та зміни землекористування, а також геопросторову математичну модель G4M. Описано валідацію моделі G4M, наведено приклади її застосування. Описано схеми обміну даними G4M з іншими моделями для формування комплексів моделей для інтегральної оцінки. Розглянуто методи оцінювання невизначеностей емісій парникових газів і їх впливу на прийняття рішень.

Індекс рубрикатора НБУВ: П328.1 + П327.125

Рубрики:

Радіоекологія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ