Проаналізовано вплив площі захисних лісонасаджень у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на рівень виробництва валової продукції підприємствами агропромислового комплексу. Дослідження проведено за даними районів Полтавської області шляхом побудови на ЕОМ економетричних (виробничих) функцій.

Викладено основні тенденції та закономірності, які характеризують застосування агролісомеліоративних заходів у сільському господарстві України. Надано оцінку значенню цього виду меліорації у підвищенні економічної та екологічної ефективності використання земельних та інших ресурсів в аграрному виробництві і його сталого розвитку.

Наведено узагальнені результати акліматизації деревних інтродуцентів у колекціях Ботанічного саду УкрДЛТУ. На підставі тривалих спостережень виведено акліматизаційні числа основних представників інтродукованої дендрофлори і зроблено оцінку ступеня їх адаптації в Західному Лісостепу України.

Рассмотрены вопросы особенностей почвообразования и почвенного покрова степных лесов, классификация средообразующей деятельности млекопитающих в почвообразовательном процессе, общая характеристика и масштабы механического воздействия их на почвенный покров, на формирование физико-химических свойств и биологической активности лесных почв.

Рассмотрены вопросы трофического воздействия млекопитающих на почвенные процессы, роль их как элемента биотехнологического процесса в системе образования экологической устойчивости эдафотопа в условиях усиленного пресса техногенных факторов в степных лесах. Дана количественная оценка трофической деятельности млекопитающих, указан объем трофического потребления, масштабы экскреторного опада. Доказано влияние экскреторного опада млекопитающих на скорость деструкции растительных остатков, а экскреций - на физические, химические и биологические свойства почвы.

Подано екологічну характеристику угруповань формації бука європейського на Опіллі. Встановлено, що 74% зрубів в дубово-грабово-букових та майже 90% в грабово-букових типах лісу можна залишати для природного відновлення, а на решті площ зрубів рекомендовано вирощувати лісові культури.

Всебічно проаналізовано розроблені різними дослідниками методи оцінки інтродукційних здатностей деревних рослин, їх адаптаційні реакції, зокрема, на дію лімітуючих факторів. Запропоновано різні методики виявлення адаптаційних здатностей деревних рослин, показано критичні періоди у річному циклі їх розвитку. Розкривається значення критичних періодів для адаптації деревних інтродуцентів. Окреслено теоретичні передумови на можливість використання математичного моделювання для виявлення адаптаційних здатностей деревних рослин.

Наведено результати інтродукції деревних рослин Атлантично-Північноамериканської флористичної області на Північній Буковині: систематичний склад, дати початку та закінчення вегетації, зимостійкість, терміни цвітіння та фертильність пилку. Показано, що більшість рослин добре акліматизувались на Північній Буковині; зазначено, Атлантично-Північноамериканська флористична область є перспективним джерелом інтродукції на даній території.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.241 + П342.53в

Рубрики:

Водний режим ґрунтів. Вологість

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено роль агролісомеліоративних заходів у підвищенні ефективності використання земельних ресурсів, вирішенні деяких сучасних проблем сільського господарства та вибір стратегії сталого розвитку аграрного виробництва в Україні у майбутньому.

Наведено результати довготривалих (1959 - 1997 рр.) досліджень гідрологічної ролі гірських лісів. Дано оцінку впливу віку деревостанів на формування стоку води та водозборів у букових і смерекових лісах Українських Карпат.

Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

Висвітлено біоекологічні властивості дуба звичайного і ясена звичайного як чинники їх біологічної стійкості. Особлива увага приділена категоріям лісокультурних площ, підгінним породам, походженню, схемам змішування та складу насаджень, а також мікроклімату, розвитку грунтових мікроорганізмів тощо в загальній системі вирощування високопродуктивних дубових деревостанів. Показано, що кліматичні умови рівнинної частини України при раціональних заходах по створенню та догляду за насадженнями дозволяють сформувати в свіжих дібровах не тільки біологічно стійкі деревостани, а й наблизити дуб звичайний і ясен звичайний до швидкоростучих порід.

Вперше отримано в широкому спектрі лісорослинних умов дані про твердість поверхневого 5 см шару грунту під лісостанами з різними стадіями рекреаційної дигресії. Запропоновано моделі залежності стадій від значень твердості грунту.

Охарактеризовано вітровали у регіоні Карпат упродовж останнього 130-річного періоду. У вияві катастрофічних вітровалів встановлено довготермінову 80 - 100-річну періодичність. Досліджено причини, що формують вітровалонебезпечні ситуації та зумовлюють вияв вітровалів.

Висвітлено наукову та науково-педагогічну діяльність засновника вітчизняної школи генетичного грунтознавства професора В.В.Докучаєва. Показано його роль у розробці одного з найважливіших питань фітоекології - проблеми взаємовідношення лісу і степу.

Наведно результати комплексної еколого-економічної оцінки корисних функцій лісу, що свідчать про переважаючу значимість екологічних та рекреаційних функцій лісів над їх сировинними функціями.

Наведено методологічні підходи до екологічного нормування аеротехногенного навантаження на лісові екосистеми. Вивчено забруднення соснових і букових насаджень та його наслідки в районі шести промислових об'єктів у Поліссі, Лісостепу, Степу та Прикарпатті. Встановлено гранично допустимі навантаження токсикантів на лісові екосистеми в цих районах.

Узагальнено результати багаторічних стаціонарних екокліматичних досліджень лісових біогеоценозів степової зони України. Наведено показники екологічних характеристик лісового екотопу, пов'язані з середовищеперетворюючою функцією лісу в степу. Обгрунтовано використання природних лісових біогеоценозів як моделей для розробки методів та прийомів комп'ютерного конструювання лісопільного ландшафту в степу, а також новий науковий напрямок - лісову пертинентну біогеоценологію - концепцію про середовищеперетворюючу роль природних і штучних лісових біогеоценозів степової зони.

Предпринята попытка на основе многолетних комплексных исследований раскрыть сложный экологический процесс взаимодействия естественных лесных фитоценозов с почвами на территории степей Украины и гырнецовых местообитаний Молдавии. Рассмотрены экологические факторы лесного почвообразования в степи, методологические и методические принципы исследования лесных почв. Охарактеризована структурная организация лесных биогеоценозов в степи, их микроморфологическое строение. Освещена экология эдафотопов байрачных лесных биогеоценозов и эдафотопов долинных лесов степного Приднепровья.