Досліджено водопроникність грунтів, її зв'язок з іншими їх фізичними властивостями у лісових угрупованнях Дніпровського Присамар'я. Розглянуто екологічну роль водопроникності грунтів за степових умов. Виявлено зв'язок водопроникності зі щільністю твердої фази, водопіднімальною здатністю грунтів та коефіцієнтом фільтрації.

Мета роботи - виявлення ділянок із засиханням хвойних лісів на підставі спектральних яскравостей зображень із використанням польових досліджень та у створенні навчальних вибірок для здійснення контрольованої класифікації для обчислення площ ділянок із засиханням хвойних дерев. Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва використано комплексну методику, основану на використанні різночасових космічних знімків середнього розрізнення з подальшим їх опрацюванням за допомогою геоінформаційних систем. На ділянці досліджень у 2007 р. за матеріалами аерознімання електронно-оптичною камерою створено ортофотоплани з позначеними ділянками, на яких виявлено засихання хвойних дерев. Польові дослідження полягали в ідентифікації вибраних на ортофотоплані п'яти ділянок і виявленні змін щодо засихання хвойних лісів за десятиліття. Вибрано тестові зразки для подальшого опрацювання космічних знімків, отриманих із супутників класифікації. Контрольована класифікації надає можливість визначати масштаби засихання лісів за останні 11 років, зміни ландшафту та визначати площі засихання лісів. Дослідження проведено на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для польових досліджень вибрано 5 ділянок із відомими координатами, на яких виявлено засихання. З метою збирання завіркової інформації на ці ділянки організовано дві експедиції. На підставі завіркової інформації створено навчальні вибірки. Для оцінювання навчальних вибірок використано гістограми та діаграми розсіювання. Контрольовану класифікацію здійснено за методом максимальної вірогідності на територію лісництва з подальшим постопрацюванням. Ідентифіковано нові ділянки з засиханням хвойних дерев і визначено площі засихання. Запропонована методика надає змогу достовірно та з достатньою точністю вести моніторинг лісових масивів, а також контролювати поширення засихання у лісах і відповідно, приймати вчасні управлінські рішення щодо зменшення осередків поширення шкідників у хвойних лісах. Опрацьовану методику та отримані результати досліджень доцільно використовувати у лісовому господарстві для здійснення оперативного лісового моніторингу.

Мета роботи - моніторинг стану хвойних лісів Тухлянського лісництва Прикарпатського регіону на підставі космічних зображень середнього та високого розрізнення з використанням знімків, отриманих із безпілотного літального апарата (БПЛА). Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва застосовано методику, що базується на використанні різних за спектральними характеристиками та розрізненістю космічних зображень, знімків, отриманих з БПЛА і, відповідно, їх опрацювання різними методами. Здійснено спектрофотометричні вимірювання здорової та пошкодженої хвойної рослинності для обгрунтування методів подальшого опрацювання зображень, розробки ефективних підходів до ідентифікації ділянок із засиханням хвойних дерев. Аналіз отриманих спектральних кривих надає змогу вибирати відповідні діапазони електромагнітного спектра для ідентифікації пошкодженої та сухої рослинності. Дослідження базується на використанні космічних знімків високого та середнього розрізнення, отриманих із супутників GeoEye-1 та Sentinel-2 на територію Тухлянського лісництва. Для отримання звіркової інформації та аналізу результатів використано знімання з БПЛА. Дослідження проводились на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для проведення польових досліджень здійснено 3 експедиції. Під час останньої експедиції проведено знімання з БПЛА двох тестових ділянок. З метою ефективного використання спектральних ділянок відбиття відібрано зразки різного типу хвойної рослинності для проведення спектрофотометричних вимірювань. Аналіз отриманих спектральних кривих використано для вибору вегетаційних індексів, що надають можливість ідентифікувати пошкоджену та здорову рослинність. Для покращання інтерпретаційних можливостей індексних зображень створено синтезоване зображення за трьома вегетаційними індексами. Для визначення площ ділянок із пошкодженою хвойною рослинністю виконано контрольовану класифікацію за методом максимальної вірогідності. Проведено аналіз отриманих результатів. Наукова новизна полягає в опрацюванні методики виявлення пошкодженої та здорової хвойної рослинності на території Прикарпатського регіону. Теоретичною основою слугують спектрометричні дослідження здорової та пошкодженої рослинності, що надає можливість обгрунтувати вибір спектральних ділянок для максимально ефективного розділення різних типів хвойної рослинності та вибір вегетаційних індексів для їх ідентифікації. Опрацьована методика використання даних дистанційного зондування для ідентифікації пошкодженої та здорової рослинності надоає можливість виявляти не лише сухостій і здорову рослинність, а й пошкоджену рослинність. Це сприятиме своєчасному вирубуванню пошкоджених дерев, що надасть можливість не лише зберегти здоровий ліс від подальшого розповсюдження шкідників, а й отримати деревину, яку ще можна використати в деревообробній галузі.