Наведено результати довготривалих (1959 - 1997 рр.) досліджень гідрологічної ролі гірських лісів. Дано оцінку впливу віку деревостанів на формування стоку води та водозборів у букових і смерекових лісах Українських Карпат.

Удосконалено положення про важливість водорегулюючої функції гірських лісів - впливу більш високої лісистості на водозбірних басейнах на зменшення поверхневого стоку у разі випадання загальних атмосферних опадів протягом року та паводкового стоку у разі суттєвих зливових опадів у літній сезон. Вперше встановлено фактичну лісистість південного макросхилу Кримських гір, як відособленої стокової території, представленої 33 різнозалісненими (від 12 % до 84 %) водозбірними басейнами основних річок першого порядку (83 % площі) та водозборами більш дрібних річок-водотоків приморської смуги. Розглянуто методику розрахунку показників рекреаційного лісокористування та запропоновано оцінку антропогенної порушеності водозбірних басейнів. Визначено, що у насадженнях ряду типів лісу норматив допустимих рекреаційних навантажень дорівнює нулю, тобто рекреаційне лісокористування недопустимо.

Викладено покращений теоретичний підхід для вивчення часової і просторової структури хімічного забруднення лісистих водозборів і розглянуто його застосування в разі завдання про часову динаміку зміни концентрацій фосфатів і сульфатів. Виявлено хаотичні особливості в структурі хімічного забруднення вододілів на основі методу кореляційної розмірності, застосованого до аналізу емпіричних часових рядів. Як конкретний приклад, чисельно вивчено динаміку чвертьдобових значень концентрацій фосфатів і сульфатів, витрат води для лісистого водозбору Maleno (Малі Карпати, Словаччина) в 1991/1992 рр. Чисельно оцінено співвідношення між кореляційною розмірністю і розмірністю вкладення. Кінцеві значення кореляційної розмірності для вивчених рядів значень концентрацій фосфатів і сульфатів, витрат води свідчать, що всі вони демонструють хаотичну поведінку. Наявність елементів хаосу в кожному з досліджених часових рядів на розглянутому часовому інтервалі зумовлює можливість трансформації динаміки концентрацій забруднюючих речовин на інші часові масштаби, фактично переходячи від одного локального тимчасового масштабу до іншого, зокрема, більш глобального. Тим самим, для гідроекологічних систем принципово можливим стає сценарій так званої автомодельності.