Висвітлено особливості формування заплавних лісів у різних природних зонах України. Показано багатогранні еколого-захисні функції прируслових лісів. Викладено питання оптимізації лісистості заплавних ландшафтів. Наведено результати досліджень лісорослинних умов у заплавах найбільших рік Лівобережної України та їх антропогенних змін. Запропоновано класифікацію заплавних типів лісу. Розроблено моделі формування та вирощування порослевих і штучних дубових насаджень, з'ясовано нормативи їх таксації. Рекомендовано створювати та вирощувати заплавні насадження за системою на програмно-цільовій основі. Запропоновано стратегію лісівничих заходів у заплавах рік.

Вперше за умов Лівобережної України висвітлено особливості формування заплавних лісів, показано їх багатогранні еколого-захисні функції; обгрунтовано ідею системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі; визначено принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Апробовано моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначено вік стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складено діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблено оптимізовані системи рубання головного користування та рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства. Запропоновано нову стратегію лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів і водозборів рік.

Удосконалено положення про важливість водорегулюючої функції гірських лісів - впливу більш високої лісистості на водозбірних басейнах на зменшення поверхневого стоку у разі випадання загальних атмосферних опадів протягом року та паводкового стоку у разі суттєвих зливових опадів у літній сезон. Вперше встановлено фактичну лісистість південного макросхилу Кримських гір, як відособленої стокової території, представленої 33 різнозалісненими (від 12 % до 84 %) водозбірними басейнами основних річок першого порядку (83 % площі) та водозборами більш дрібних річок-водотоків приморської смуги. Розглянуто методику розрахунку показників рекреаційного лісокористування та запропоновано оцінку антропогенної порушеності водозбірних басейнів. Визначено, що у насадженнях ряду типів лісу норматив допустимих рекреаційних навантажень дорівнює нулю, тобто рекреаційне лісокористування недопустимо.

Вперше виділено чотири висотні лісові пояси у ландшафтах Верхньодністровських Бескидів на основі аналізу ландшафтно-географічних умов формування лісового покривву у пізньому голоцені. Проаналізовано сучасну структуру лісового фонду головних лісокористувачів регіону, обгрунтовано заходи його оптимізації та стан використання лісосировинних ресурсів. У межах виділених висотних лісових поясів і відповідних ландшафтних місцевостей обгрунтовано систему заходів, спрямованих на реконструкцію трансформованих гірських лісів та оптимізацію їх використання. Удосконалено адаптацію методів еколого-географічного дослідження в трансформованих гірських лісах та обгрунтовано еколого-ландшафтні засади оптимізації лісокористування в регіоні.

Висвітлено теоретичні та практичні засади інженерно-екологічних досліджень лісоексплуатаційних систем. Визначено головні екологічні ризики, охарактеризовано форми та види типових порушень довкілля, спричинених лісозаготівельною діяльністю. Розкрито проблеми інформаційного планування екологічно безпечного транспортного освоєння гірських лісових масивів. Розроблено практичні заходи щодо покращання екологічної сумісності системи лісозаготівельне виробництво - лісове середовище.

Розроблено науково-методичні засади обгрунтування параметрів функціональних структур у проектах удосконалення систем протипожежного захисту гірських лісових районів.

Оценен лесокультурный фонд и опыт реконструкции малоценных и низкопродуктивных насаждений в пойменных условиях рек Днестр и Прут. Разработаны технологические схемы для проведения реконструктивных мероприятий с учетом сложившихся почвенно-гидрологических условий и подбора ассортимента древесных и кустарниковых пород. Описаны особенности создания лесных культур с участием тополя белого и его гибридов, дуба черешчатого, ореха черного, ясеня обыкновенного и зеленого. Предложены схемы смещения, технология выращивания биологически устойчивых и высокопродуктивных искусственных древостоев.

Оцінено інтерцепцію дощів як одного зі стокоформувальних факторів. Встановлено залежність перехоплення від величини і інтенсивності дощу у чистих та змішаних ялицевих деревостанах. Розглянуто структуру інтерцепційних втрат, динаміку вологості, рівнів грунтових вод та інфільтраційні властивості грунтів під різними деревостанами. Штучним дощуванням площадок встановлено величини схилового стоку у насадженнях з різною повнотою та на невкритих лісом ділянках. Проаналізовано максимальні модулі стоку під час окремих паводків з різнозаліснених водозборів північного та південного макросхилів. Для малого дослідного водозбору запропоновано математичну модель розрахунку формування стоку дощових паводків, сформованих інтенсивними зливами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П342.931

Шифр НБУВ: РА401264 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Протягом 2007 року вивчено угруповання Protura в заплавних дубових лісах Закарпатської низовини. Фауна протур досліджених біотопів представлена вісьмома видами, серед яких найбільш адаптованим до умов періодичного затоплення виявився східнокарпатський ендемік Eosentomon carpaticum. Основна мета дослідження полягала в оцінці реакції Protura на комплексний фактор антропогенних змін середовища в заплавних лісах (гідромеліорація і вирубування лісу). На прикладі модельного виду E. carpaticum продемонстровано зміни в сезонній динаміці щільності населення, віковій та сталевій структурі популяцій Protura як відповідна реакція на вибіркове або повне вирубування лісу, а також на відновлюване лісонасадження.