Подано збігову, об'ємну та сортиментна таблиці для таксації дерев даної породи, що зростають за умов свіжої грабової діброви Поділля.

Наведено лісівничо-таксаційну характеристику деревостанів, сформованих за участю дуба, липи й ясена природним, насіннєвим та штучним лісокультурним шляхом за умов свіжої діброви рівнинної частини України.

Наведено дані росту за діаметром, висотою і продуктивністю лісових культур із різною долевою участю у складі дуба та липи. Надано рекомендації стосовно оптимального співвідношення досліджуваних порід у деревостанах.

Складено таблиці росту та продуктивності смереково-буково-ялицевих деревостанів у Бескидах (Східні Карпати). Розглянуто питання стосовно причин формування приростів і запасів під час взаємодії порід та за різної частки їх у деревостанах.

Проаналізовано динаміку радіального приросту підсочуваних дерев сосни звичайної в міжкарових ременях при 68%-ому навантаженні карами. Встановлено, що в початковий період підсочки радіальний приріст дерев зменшується, а через один або декілька років (залежно від кліматичних умов) зростає.

На 40 пробних площах у чистих і змішаних насадженнях дуба червоного в вологих грудах і сугрудах зрубано 1 - 3 модельних дерева кожної породи. Аналіз модельних дерев дав можливість встановити відсоток ядра в стовбурах та його вікову динаміку. Виявлено два вікових періоди: інтенсивного наростання відносних показників ядра та період стабілізації. Переломним порогом між ними в дуба червоного для об'ємних показників ядра виступає віковий період 51 - 60 років (у дуба звичайного - 90 - 100 років). Враховуючи, що ядрова деревина якісніша від заболонної, вік рубання слід визначати не раніше 51 - 60 років.

Розглянуто систему визначальних характеристик умов місцезростання та таксаційних ознак стану, структури та динаміки лісових насаджень. Описано еколого-морфологічні особливості вертикальної ярусності, горизонтальної мозаїчності та функціональної структури лісових угруповань, способи їх дослідження, аналізу й оцінки міри схожості. Наведено огляд досліджень закономірностей таксаційної будови насаджень. Охарактеризовано особливості просторового розміщення дерев, підросту та підліску в них. Проаналізовано показники мінливості рядів розподілів числа дерев за таксаційними ознаками та закономірностями взаємозв'язків між ними. Висвітлено основні види функцій розподілів і рівнянь взаємозв'язків, особливості їх застосування для апроксимації.

Підбито підсумки досліджень лісової компоненти лісоаграрних ландшафтів. Висвітлено ключові питання агролісомеліоративної науки: розкрито структуру ландшафту, визначено його основні агролісомеліоративні параметри та їх взаємодію. Наведено характеристику антропогенних навантажень на лісоаграрні ландшафти та розглянуто питання стійкості ландшафтних систем. Значну увагу приділено моделюванню оптимальної лісистості, обгрунтуванню методу визначення полезахисної лісистості, питанням оптимізації структури земельного фонду, лісистості у поєднанні з екостабілізувальними показниками лісоаграрного ландшафту. Описано систему нормативно-довідкових даних для смугових насаджень, яка включає таблиці ходу росту найпоширеніших лісомеліоративних порід у полезахисних лісових смугах. Наведено стандартні таблиці сум площ перерізів та запасів, моделі окоренкового збігу та нормативи рубок догляду в лісових смугах. Висвітлено наукові засади оптимізації лісоаграрних ландшафтів рівнинної України.

Подведены итоги исследований лесного компонента лесоаграрных ландшафтов. Освещены ключевые вопросы агролесомелиоративной науки: раскрыта структура ландшафта, определены его основные агролесомелиоративные параметры и их взаимодействие. Представлена характеристика антропогенных нагрузок на лесоаграрные ландшафты и рассмотрены вопросы стойкости ландшафтных систем. Значительное внимание уделено моделированию оптимальной лесистости, обоснованию метода определения полезащитной лесистости, вопросам оптимизации структуры земельного фонда, лесистости в соединении с экостабилизирующими показателями лесоаграрного ландшафта. Описана система нормативно-справочных данных для полосных насаждений, которая включает таблицы течения роста распространенных лесомелиоративных пород в полезащитных лесных полосах. Приведены стандартные таблицы сумм площадей разрезов и запасов, модели окоренкового совпадения и нормативы рубок присмотра в лесных полосах. Изложены научные основы оптимизации лесоаграрных ландшафтов равнинной Украины.

Розглянуто засади таксації та інвентаризації лісу, а також їх структурний поділ залежно від прийомів і засобів визначення ознак деревостанів, характеристик лісового фонду. Висвітлено зміст, завдання, методологічні та технологічні особливості окомірної (візуальної) та вибіркової (математико-статистичної) таксація (інвентаризації) лісу. Описано основні методи та умови їх застосування, визначено таксаційні ознаки окремих лісонасаджень та деревостанів.

Рассмотрены основы таксации и инвентаризации леса, а также их структурное деление в зависимости от приемов и средств определения признаков состояния деревьев, характеристик лесного фонда. Освещены содержание, задания, методологические и технологические особенности окомерной (визуальной) и выборочной (математико-статистической) таксации (инвентаризации) леса. Описаны основные методы и условия их использования, определены таксационные признаки отдельных лесопосадок и состояний деревьев.

Розглянуто теоретичні засади й особливості практичного застосування різних перелікових способів визначення запасів і сортиментної структури деревостанів з рубкою та без рубки модельних дерев, зокрема за об'ємними і збіговими, сортиментними і товарними таблицями. Висвітлено питання організації та технології підготовчих, польових і камеральних робіт із відведення, різних способів таксації, матеріальної та грошової оцінки лісосік різних видів користування і способів рубок.

Рассмотрены теоретические основы и особенности практического применения разных перечневых способов определения запасов и сортиментной структуры древостоя с вырубкой и без вырубки модельных деревьев, в частности по объёмным и таблицам совпадения, сортиментным и товарным таблицам. Изложены вопросы организации и технологии подготовительных, полевых и камеральных работ по отведению, разных способов таксации, материальной и денежной оценки лесосек разных видов пользования и способов вырубки.

Висвітлено методологію та техніку виконання лісових вимірювань з метою кількісного визначення об'ємів та якісної оцінки деревних лісових ресурсів. Описано інструменти та прилади для вимірювання окремих дерев і їх частин. Наведено методологічну інтерпретацію форм поперечних і поздовжніх перетинів деревних стовбурів. Розглянуто способи таксації зрубаних дерев, обліку деревної лісової продукції, таксації стоячих дерев за вимірами об'ємотвірних таксаційних ознак. Розкрито особливості таксації абсолютних і відносних приростів окремих деревних стовбурів.

Освещены методология и техника выполнения лесных измерений с целью количественного определения объемов и качественной оценки древесных лесных ресурсов. Описаны инструменты и приборы для измерения отдельных деревьев и их частей. Приведена методологическая интерпретация форм поперечных и продольных пересечений древесных стволов. Рассмотрены способы таксации срубанных деревьев, учета древесной лесной продукции, таксации стоящих деревье по измерениям объемообразующих таксационных признаков. Раскрыты особенности таксации абсолютных и относительных приростов отдельных древесных стволов.

Розглянуто лісотаксаційні зміни, які відбуваються у деревостанах протягом їх життєвого циклу. Увагу приділено методам обстеження й обліку природного та штучного поновлення лісових насаджень, дослідженню різних видів приросту деревостанів і лісових масивів, вивченню ходу росту та динаміки товарності деревостанів. Наведено методи дослідження динаміки фітомаси лісових угруповань, складання для них відповідних дослідних таблиць, зокрема, ходу росту деревостанів, мішаних і складних насаджень, практики їх застосування.

Рассмотрены лесотаксационные изменения, которые происходят в древостоях на протяжении их жизненного цикла. Внимание уделено методам обследования и учета природного и искусственного обновления лесных насаждений, исследованию разных видов прироста древостоев и лесных массивов, изучению хода роста и динамики товарности древостоев. Приведены методы исследования динамики фитомассы лесных группировок, составления для них соответствующих опытных таблиц, в частности, хода роста древостоев, смешанных и сложных насаждений, практики их применения.

Розглянуто лісотаксаційні особливості деревного приросту, зокрема, термінологію та класифікацію різновидів, методологію та техніку визначення абсолютних і відносних значень приросту окремих дерев, деревостанів та їх сукупностей (лісових масивів). Проаналізовано закономірності взаємозв'язків між різними видами приростів за основними таксаційними показниками. Висвітлено значення й особливості використання середнього та поточного приростів, а також середньої та поточної зміни запасів для встановлення та регулювання розмірів головного та проміжного користування деревиною.

Рассмотрены лесотаксационные особенности древесного прироста, в частности, терминология и классификация разновидностей, методология и техника определения абсолютных и относительных значений прироста отдельных деревьев, древостоев и их совокупностей (лесных массивов). Проанализированы закономерности взаимосвязей между различными видами приростов по основным таксационным показателями. Освещены значение и особенности среднего и текущего приростов, а также среднего и текущего изменения запасов для установления и регулирования размеров основного и промежуточного пользования древесиной.

Проанализированы изменения качественных показателей стволов, физико-механических свойств древесины в зависимости от густоты сосновых насаждений, обрезки сучьев на стволах. Освещена динамика сортиментной структуры, приведен расчет возраста технической спелости древостоев, определена густота чистых сосновых насаждений для выращивания древесины. Рассмотрена народнохозяйственная проблема ускоренного воспроизводства спелой сосновой древесины с заданными свойствами.

Досліджено особливості таксаційної та морфологічної будови маргінальних букових насаджень Бескидів та обгрунтовано пропозиції щодо формування їх оптимального стану та продуктивності. Запропоновано оригінальну методику оцінки просторової структури насаджень. Визначено умови розмежування крони дерева на освітлену та затінену частини на основі використання визначених коефіцієнтів, обчислення об'єму та площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об'єму та площі намету, обчислення верхньої висоти для модальних насаджень. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку та їх будову за таксаційними та морфологічними показниками. Досліджено розподіл редукційних чисел за відсотковими долями від загальної кількості дерев. Виявлено, що букові насадження Бескидів характеризуються порушеною природною структурою, з доспілового віку в них формуються біогрупи у складі 5 - 8 дерев і вертикальна зімкнутість намету. За морфологічними показниками дерев та їх крон вивчено намет насаджень, проаналізовано об'єм та площу зовнішньої поверхні крони та її освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об'єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами. Відзначено зростання з віком ролі панівних дерев у формуванні насаджень за основними показниками. Вивчено парні та множинні кореляційні залежності між основними таксаційними та морфологічними показниками у букових насадженнях.

Головною метою досліджень за умов вологої ялиново-букової яличини є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, просторової структури та продуктивності ялиново-буково-ялицевих деревостанів з різним складом з врахуванням особливостей гірського ландшафту у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено будову за діаметром на рівні 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Визначено асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою ялиці білої 5...9 одиниць. Найпродуктивніші деревостани ялиці білої - зі складом 7Яц2Бк1Ялє. Розраховано величину та показники відпаду, що доцільно використовувати під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства.

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості

  Скачати повний текст

На підставі даних повидільного банку "Лісовий фонд України" розроблено математичні моделі росту з врахуванням його типів, штучних модальних деревостанів дуба звичайного на Поділлі. Запропоновано математичні моделі оцінки запасів фракцій фітомаси дубняків Поділля на рівні окремого дерева і деревостану в цілому. Розроблено таблиці динаміки обсягів компонентів фітомаси та депонованого вуглецю штучних модальних дубових деревостанів Поділля. Оцінено загальні обсяги фітомаси штучних дубняків Поділля та депонованого в ній вуглецю. Досліджено зміни якісних показників деревини і кори стовбурів та гілок крони дерев дуба звичайного. Наведено методичні підходи та здійснено оцінку стоку та емісії вуглецю в регіоні досліджень на прикладі штучних дубняків.

Уперше показано різницю між таксаційними показниками дубових деревостанів для ліво- та правобережної частини лісостепової зони України. Запропоновано динамічну бонітетну шкалу для штучних мішаних модальних дубових лісостанів. Розроблено математичні моделі динаміки основних таксаційних показників та побудовано модальні таблиці ходу росту для штучних мішаних насаджень дуба звичайного. Наведено алгоритм актуалізації та комплекс універсальних математичних моделей прогнозу росту основних таксаційних показників деревостану за регіонами Лісостепу та класами бонітету.