Запропоновано класифікацію за методом Браун-Бланке лісів з домінюванням і співдомінюванням граба звичайного (Carpinus betulus) України (союз Carpinion betuli issl. 1931 em Oberd, 1953), яка дозволяє проаналізувати географічну (геоморфологічно-кліматичну) й екологічну (едафіко-мікрокліматичну) диференціацію грабових лісів (ГЛ) України, виявити регіональні й екологічні особливості їх флори, простежено її зміни у просторі та часі. Союз на українській території розділено на три підсоюзи. Виявлено 19 асоціацій, з них 10 описано як нові, 4 - попередньо. Для Гірського Криму виділено новий союз і чотирі нові асоціації. Охарактеризовано синтаксоні ГЛ різних регіонів України, зокрема, Поділля, Полтавської рівнини, Полісся.

Предложена классификация по методу Браун-Бланке лесов с доминированием и содоминированием граба обычного (Carpinus betulus) Украины (союз Carpinion betuli issl. 1931 em Oberd, 1953), которая позволяет проанализировать географическую (геоморфологично-климатическую) и экологическую (эдафико-микроклиматическую) дифференциацию грабовых лесов (ГЛ) Украины, выявить региональные и экологические особенности их флоры, проследить ее изменения в пространстве и времени. Указано, что союз на украинской территории разделен на три подсоюза. Выявлено 19 ассоциаций, из них 10 описаны как новые, 4 - как предварительные. Для Горного Крыма выделен новый союз и четыре новых ассоциации. Охарактеризованы синтаксоны ГЛ различных регионов Украины, в частности, Подолья, Полтавской равнины, Полесья.

Приведены количественные характеристики состава, распределения, сезонной динамики, трофической структуры сообществ почвенной мезофауны коренных дубовых и производных грабовых лесных экосистем равнинной части верховья р. Днестр в зависимости от условий влажности, трофности и возраста древостоев.

Вперше за умов західного регіону України проведено системні дослідження типологічної, вікової та вертикальної структури грабово-дубових деревостанів, особливостей плодоношення дуба звичайного, появи самосіву, формування та відпаду підросту дуба, перерозподілу органічних речовин і хімічних елементів вздовж профілю грунту, динаміки видового складу мікроміцетів, тенденцій зміни видового складу живого надгрунтового покриву внаслідок зрідження другого ярусу фабово-дубового деревостану різними способами рубок. Встановлено, що найбільша кількість жолудів дуба формується на секції з суцільним, дещо менше - з рівномірним поступовим двоприйомним, ще менше - з групово-вибірковим триприйомним вирубуванням другого ярусу, а найменше - на контролі.

Висвітлено процеси розладнання умовно-одновікового грабово-букового деревостану зі збільшенням його віку. З'ясовано особливості формування молодняків під наметом умовно-одновікових деревостанів. Досліджено розвиток молодняків після рубань головного користування, встановлено, що характерністю просторової структури є нерівномірне співвідношення бука та граба на площі. Охарактеризовано взаємовідносини типотвірних і культивованих порід при штучному лісовідновленні, які вказують на перевагу природнього поновлення бука та граба по кількості та його конкурентоздатність у рості. Оцінено динаміку стійкості насаджень, з'ясовано природу вітровалів і сніголамів та їх поширення. За експериментальними дослідженнями уточнено показники стокорегулювальних властивостей віку насаджень і лісистості водозборів. Зокрема, застосовано методику розрахунку втрати екологічної стійкості насаджень і потенціалу формування. Наведено приклад розрахунку показників для грабово-букових деревостанів, запропоновано поділ даних насаджень стосовно потенціалу формування. Охарактеризовано особливості виникнення вітровальних ситуацій у басейні р. Латориця залежно від експозиції та крутизни схилів і висоти місцевості. Відмічено значне ослаблення вітростійкості букових лісів під час штормових вітрів. Розглянуто вплив лісистості водозборів на внутрішньорічний режим стоку рік і їх підземне живлення. Оцінено роль атмосферного зволоження грунту у формуванні його водопроникності на лісових і польових угіддях. Із лісогідрологічних позицій проаналізовано динаміку лісового покриву ряду річкових басейнів за останні 40 років. Наведено показники лісистості річкових басейнів за 1947, 1964, 1970 і 2010 рр., проаналізовано зміни породної та вікової структури їх насаджень за 1970 - 2010 рр. Висвітлено співвідношення захисних та експлуатаційних лісів залежно від висотного розташування водозборів на гірських схилах. Відмічено позитивну динаміку лісового покриву річкових басейнів - збільшення проценту лісистості, а також частки букових насаджень, скорочення площ ялинників і загалом зменшення площі експлуатаційних лісів.

Проведено аналіз поширення, вікової структури, формування та особливостей природного відтворення деревостанів за участю дуба звичайного в межах західного регіону України. Відзначено, що висока цінність деревини дуба, приуроченість дубових лісостанів до високопродуктивних грунтів зумовили суттєве зменшення їх площі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.17 + П362

Рубрики:

Граби (Campinus spp.)

Лісова таксація

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексні лісівничо-біологічні дослідження у складних мішаних дубових лісостанах різного віку та видового складу. Показано вплив липи на ріст і формування деревостанів, стан і життєдіяльність дуба звичайного, формування лісової підстилки, агрохімічні показники ґрунту, а також лісовідновні процеси у лісових фітоценозах. Виявлено залежність росту дуба від частки липи у складі деревостанів і від її висоти. Обґрунтовано вплив липи на санітарний стан дуба та формування водяних пагонів. Визначено залежності формування загальної маси фізіологічно активних коренів, запасу лісової підстилки, агрохімічних показників ґрунту та мікрокліматичних умов під наметом деревостанів від частки липи у їх складі. За результатами вивчення електрофізіологічних показників (імпедансу, поляризаційної ємності, біоелектричних потенціалів) установлено взаємовплив дуба та липи на інтенсивність проходження процесів життєдіяльності. Охарактеризовано особливості формування підросту липи й інших деревних видів у деревостанах і на зрубах. Запропоновано особливості формування оптимального видового складу деревостанів за участю липи для умов свіжої грабової діброви.

Індекс рубрикатора НБУВ: П362 + П382.11 + П382.17

Рубрики:

Лісова таксація

Дуби (Quercus spp.)

Граби (Campinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ