Скачати повний текст

Проаналізовано етнотрадиції та культуру використання липи в озелененні. Висвітлено сучасні погляди і проведено порівняльне оцінювання таксономічних баз даних. Простежено поширення лип, видовий і віковий склад насаджень. Проведено дендрохронологічний аналіз. Досліджено реакції рослин видів роду \i Tilia \i0 L. на стрес-фактори міського середовища. Вивчено хімічні властивості грунту, засолення та акумуляцію солі у листках. Розглянуто особливості фотосинтетичних процесів видів роду \i Tilia \i0 L за умов антропогенного навантаження.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.22-459(4УКР)

Рубрики:

Липи (Tilia spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.22-2 + П3 е(4УКР) л64

Рубрики:

Липи (Tilia spp.)

Лісове господарство. Лісогосподарські науки

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.22

Рубрики:

Липи (Tilia spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше визначено функціональний стан дехромованих листків за умов сольового забруднення грунтів. З'ясовано реакції на дію несприятливих чинників навколишнього середовища 14-ти видів, 2-х різновидів, 2-х гібридів і 2-х декоративних форм липи. Відібрано потенційно стійкі до абіотичних чинників особини різних видів липи для використання як вихідний селекційний матеріал (40 дерев). Складено реєстр потенційно вікових і вікових лип (104 дерева), які не зростають у межах об'єктів природно-заповідного фонду Києва. Виявлено особливості радіального приросту \i Т. cordata \i0 у вуличних рядових посадках. Удосконалено методичні підходи до комплексного оцінювання декоративних насаджень за умов значного антропогенного навантаження. Уточнено особливості використання рослин липи на ландшафтних об'єктах, таксономічний склад роду \i Tilia \i0 за сучасними базами даних провідних міжнародних організацій і проектів з вивчення біорізноманіття, видове різноманіття та вікову структуру вуличних насаджень липи. Поглиблено знання про видовий склад збудників хвороб і шкідливих комах на рослинах липи за різних екологічних умов зростання, рівень накопичення важких металів у грунті вуличних насаджень та листках видів роду \i Tilia \i0, стабільність пігментного комплексу видів, які поширені у Києві. Набули подальшого розвитку дослідження впливу засолення грунту на рівень функціональних порушень у тканинах листків різних видів липи.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.22-2

Рубрики:

Липи (Tilia spp.)

Шифр НБУВ: РА397232 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено небезпечний інвазійний вид фітофага - міль-строкатку липову, яка останніми роками набуває поширення в Україні. Відзначено, що ступінь пошкодження липи у м. Київ з роками посилюється, а агресивність фітофага зростає - деякі листки на 70 % уражені мінами молі-строкатки. Виявлено, що за умов м. Київ постійно відбувається розвиток трьох повноцінних генерацій фітофага. Доведено, що коефіцієнт розмноження молі-строкатки впродовж вегетаційного сезону рослин зростає. Використання кольорових пасток для моніторингу фітофага засвідчило, що найпривабливішим серед випробуваних кольорів е червоний та зелений.

За допомогою методу атомно-абсорбційної спектроскопії досліджено вміст важких металів (Cu, Zn, Pb і Cd) у листках біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. та у грунті із 24-х місцезростань рослин м. Черкаси. За загальним вмістом у листковій біомасі та грунті з локалітетів різного ступеня техногенного забруднення важкі метали можна розташувати у такій послідовності - Zn > Cu > Pb > Cd. На території міста вміст Pb і Cd у зразках грунту був нижчим від ГДК. Забруднення Cu та Zn грунтів і листків, насамперед, спричинено шкідливими викидами хімічних підприємств, Pb - промисловими і транспортними чинниками, a Cd - наближенням до транспортних магістралей.

Виявлено закономірності зміни морфологічних і функціональних особливостей Tilia cordata L. на рівні листового апарату, пагона і всього організму за умов міських населених пунктів Полтавської обл.: міст Лубен, Миргорода та Пирятина. Встановлено, що максимальні зміни досліджуваних параметрів у липи серцелистої спостерігаються у межах вуличних насаджень м. Лубен, що характеризується відносно високим рівнем забруднення атмосферного повітря внаслідок інтенсивнішого руху транспорту.

Вивчено кількісні та якісні характеристики запасу липових деревостанів (ЛДС), особливості їх таксаційної будови та розроблено відповідні нормативи для потреб лісового господарства. Виконано статистичний аналіз продуктивності ЛДС, установлено їх лісівничо-таксаційну характеристику. Верифіковано чинні нормативно-довідкові матеріали для таксації липи серцелистої та обгрунтовано необхідність додаткової розробки низки нормативів. Викладено результати дослідження повнодеревності, співвідношення між висотою та діаметром, розмірно-якісної структури стовбурів і крони дерев липи. Розроблено математичні моделі висоти, повнодеревності та розмірно-якісної структури стовбурів дерев, на основі яких побудовано розрядну шкалу висот, розрядні таблиці об'єму та розмірно-якісної структури запасу. Наведено результати дослідження таксаційної будови ЛДС за діаметром. На основі β-розподілу опрацьовано математичну модель рядів розподілу кількості дерев за діаметром і категоріями технічної придатності. Розроблено таблиці товарної структури пристиглих і стиглих ЛДС.

Вивчено таксономічне різноманіття роду Тіliа в складі зелених насаджень міста Львова та реакції його таксонів на вплив урбогенних факторів. Встановлено видове різноманіття роду Тiliа та участь його представників в озелененні міста. Запропоновано ключ до визначення виявлених лип у м. Львові. Вивчено санітарний стан дерев липи: хвороби, шкідники, тип нанесених пошкоджень. Проаналізовано морфометричні параметри фотосинтетичного апарату. Досліджено реакцію лип на умови урбогенного середовища на біохімічному рівні та накопичення ними важких металів. Визначено вміст та співвідношення пластидних пігментів в листкових пластинках лип. Вивчено та проаналізовано річну динаміку зміни діелектричних показників. Оцінено проведені заходи щодо формування крони таксонів роду Тiliа у насадженнях міста на санітарний стан дерев та їх декоративність.

Проведено комплексні лісівничо-біологічні дослідження у складних мішаних дубових лісостанах різного віку та видового складу. Показано вплив липи на ріст і формування деревостанів, стан і життєдіяльність дуба звичайного, формування лісової підстилки, агрохімічні показники ґрунту, а також лісовідновні процеси у лісових фітоценозах. Виявлено залежність росту дуба від частки липи у складі деревостанів і від її висоти. Обґрунтовано вплив липи на санітарний стан дуба та формування водяних пагонів. Визначено залежності формування загальної маси фізіологічно активних коренів, запасу лісової підстилки, агрохімічних показників ґрунту та мікрокліматичних умов під наметом деревостанів від частки липи у їх складі. За результатами вивчення електрофізіологічних показників (імпедансу, поляризаційної ємності, біоелектричних потенціалів) установлено взаємовплив дуба та липи на інтенсивність проходження процесів життєдіяльності. Охарактеризовано особливості формування підросту липи й інших деревних видів у деревостанах і на зрубах. Запропоновано особливості формування оптимального видового складу деревостанів за участю липи для умов свіжої грабової діброви.

Здійснено системне дослідження сучасного стану та прогнозування розвитку рослин роду Tilia L. у природних і техногенних екотопах Степового Придніпров'я в умовах змін клімату. Виявлено надзвичайно високу чутливість навіть до незначного збільшення посушливості клімату в автохтонного виду Tilia cordata Mill. Показано достовірні відмінності в накопиченні та компонентному складі поверхневих восків листків, вмісті та співвідношенні хлорофілів, лінійних розмірах і щільності продихів, морфометричних показниках листків рослин роду Tilia L. за умов освітлення та затінення, що підтверджує пристосованість до просторового розташування у кроні дерев. З'ясовано видову специфічність складу вуглеводнів епікутикулярних восків і морфо-фізіологічні ознаки листків в умовах освітлення та затінення. Окреслено індуковані впливом полютантів зміни активності ферментів антиоксидантного захисту насіння, листків і бруньок у стані спокою, перерозподіл співвідношення компонентів вуглеводного обміну й коливальні зміни у складі та накопиченні окремих поліпептидів у білковому комплексі насіння в автохтонного та інтродукованих видів роду Tilia L. Показано наявність віддаленого від материнських рослин підросту насіннєвого походження Т. platyphyllos Scop. у штучних фітоценозах м. Дніпро, що можна вважати найпоказовішим проявом адаптивного потенціалу виду у специфічних умовах регіону. Вперше запропоновано математичні моделі темпів експансії Т. platyphyllos на території міських фітоценозів за умов збереження тенденції кліматичних змін.