Наведено результати досліджень видового складу та поширення чагарникових верб в Україні, висвітлено особливості їх фенологічного розвитку, насіннєвого та вегетативного розмноження, відношення до умов місцезростання. Розглянуто питання господарського використання чагарникових верб, історію їх культивування. Описано основні елементи технології створення й експлуатації вербових плантацій та їх продуктивність.

Приведены результаты исследований видового состава и расширения кустарниковых верб в Украине, освещены особенности их фенологического развития, семенного и вегетативного размножения, отношения к условиям места возрастания. Рассмотрены вопросы хозяйственного использования кустарниковых верб, история их культивирования. Описаны основные элементы технологии создания и эксплуатации вербовых плантаций и их продуктивность.

Ключ. слова: Salix, дводомність, однодомність, гінандроморфізм, ембріологія, фертильність
Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-26

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-271.25в605

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розвинуто наукові положення стосовно потенційної та реальної продуктивності деревостанів сосни звичайної, ялини європейської, тополі та верби, а також особливостей формування їх плантаційних деревостанів за умов України. Виділено перспективні форми деревних порід для прискореного вирощування деревини. Удосконалено агротехніку та технологію створення плантацій (вирощування та використання різних видів садивного матеріалу, підготовка лісокультурної площі, обробіток грунту, удобрення, агротехнічні догляди). Одержано математичні моделі взаємозалежностей густоти деревостанів з іншими таксаційними характеристиками. Розроблено програми формування оптимальної густоти плантацій на баланси та пиловник за слабкої та сильної інтенсивності доглядових рубань. Вивчено особливості формування та продуктивність другої (порослевої) генерації плантацій тополь на середню та грубу деревину. Запропоновано ознаки оцінки життєдіяльності дерев під час визначення доглядових рубань (розміри крони та вологість лубу). Розроблено математичні моделі росту насаджень досліджених порід за запасом і середньою його зміною, що передбачає обгрунтування оптимальних строків головного рубання за максимальною кількістю деревини та її вартістю. Розроблено математичні залежності основних морфометричних характеристик вербового пруту від маси кущів маточної плантації та виходом стандартних живців. Обгрунтовано роль сфери плантаційного вирощування у розв'язанні екологічних проблем. Визначено економічну ефективність створення плантацій сосни з ущільнювачами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24(4УКР) + Е522.925.18*80(4УКР)

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Salicales Salicaceae Вербоцвіті

Шифр НБУВ: ВА732335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-425

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено історію і перспективи розвитку колекції верб Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Нині вона налічує 45 видів, форм та гібридів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-26

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-273.2

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-42(4УКР3) + Е522.925.18*691.3(4УКР3)

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Salicales Salicaceae Вербоцвіті

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-4 + П382.23-4

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Тополі (Populus spp.)

Шифр НБУВ: РА400830 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-468.5

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено наслідки впливу листкових змивів Salix caprea, Salix alba, Salix fragilis на популяції патогенних бактерій Erysipelothrix rhusiopathiae. Встановлено, що листкові змиви верб мають пригнічувальний вплив на популяції E. rhusiopathiae. У дослідних зразках щільність клітин E. rhusiopathiae була нижчою, ніж на контролі. Визначено, що між рівнем розведення листкових змивів рослин роду Salix та інтенсивністю пригнічення популяцій бактерій існує високий (сильний) корелятивний зв'язок. У природних умовах через виділення біологічно активних речовин S. caprea, S. alba, S. fragilis можуть впливати на стан популяцій патогенних бактерій E. rhusiopathiae, внаслідок чого між цими видами формуються біоценотичні зв'язки топічного типу.

Розглянуто якісні та кількісні показники компонентів надземної фітомаси кущів автохтонних верб: попелястої, козячої, п'ятитичинкової та тритичинкової, а також фітомаси стовбурців, заростей та кореневої системи кущів верби попелястої у природних фітоценозах Чернігівського Полісся. З'ясовано особливості поширення досліджуваних видів та їх біоекологічні властивості. Висвітлено методичні аспекти оцінювання компонентів надземної та підземної фітомаси чагарникових верб. Наведено результати статистичного аналізу дослідних даних. Здійснено теоретичне обгрунтування та практична реалізація нормативно-інформаційного забезпечення у вигляді довідкових таблиць для оцінювання ресурсного та екологічного потенціалу кущів автохтонних видів верб. Визначено можливості застосування засобів дистанційного зондування Землі для ідентифікації формацій чагарникових верб та встановлення їх біометричних показників.

Наведено принцип роботи приладу ДМКИ-01 та результати визначення за його допомогою питомої теплоємності та питомої теплоти випаровування вологи з деревовидних тканин однорічних пагонів верби.

На основі комплексних наукових досліджень з урахуванням біологічних, агротехнічних, технологічних та економічних особливостей розроблено елементи технології вирощування енергетичної верби в умовах різних агрокліматичних зон України. Уперше запропоновано технологію вирощування енергетичної верби, яка забезпечує урожайність біосировини 30 - 50 т/га та її використання. Розглянуто агротехнічні вимоги до виконання технологічних операцій. Обгрунтовано економічну ефективність технології вирощування енергетичної верби та використання біосировини на тверде біопаливо.

Розглянуто способи ефективного застосування осаду стічних вод (СВ) шляхом внесення його як добрива під вербу енергетичну. Досліджено хімічний склад осаду СВ і встановлено порівняно високий вміст поживних речовин, що дозволяє використовувати його безпосередньо як органічне добриво та матеріал для виготовлення компостів. Осад СВ відзначається високим умістом макро- і мікроелементів та показником pH в межах оптимальних значень. Його внесення у дозі 40 - 80 т/га та компостів на його основі сприяє покращанню фізико-хімічних та агрохімічних властивостей дерново-підзолистого грунту, а також активізації біологічної активності. Водночас, високі дози осаду СВ посилюють його фітотоксичність. У Передкарпатті економічно доцільно вирощувати вербу енергетичну за умов внесення компостів, виготовлених на основі осаду СВ та соломи (3 : 1) у дозі 40 - 60 т/га, що забезпечує високий вихід сухої біомаси - на рівні понад 70 т/га, одні з найвищих показників економічної та енергетичної ефективності, найнижчу собівартість одержаної енергії (0,0056 - 0,0060 грн/МДж) та найвищий (1,9) коефіцієнт енергетичної ефективності.

Мета дослідженя - визначити продуктивність рослин роду Salix L. та дослідити взаємозв’язки між її структурними елементами. Встановлено, що висота трирічних рослин серед видів коливалася в межах від 86,0 до 775,1 см, серед гібридних форм – від 197,0 до 488,0 см. Середній діаметр трирічних рослин змінювався в межах від 19,10 до 52,94 мм (види) і від 28,04 до 49,23 мм (гібридні форми). Найбільшу стабільність за комплексом морфологічних ознак виявлено у зразків верби гостролистої. Найпродуктивнішими за виходом сухої біомаси з 1 га серед видів є верба прутовидна (16,94 т/га) і верба біла (21,19 т/га), серед гібридних форм – верба пурпурова × верба прутовидна (23,36 т/га) і верба прутовидна × верба гостролиста (18,57 т/га). З’ясовано, що величина продуктивності рослин характеризувалася помірними, значними й тісними кореляційними зв’язками із середнім діаметром рослин, довжиною та кількістю пагонів 2-го порядку. Проведено комплексне оцінювання ознак продуктивності трирічних рослин колекції верби, визначено показник виходу сухої речовини з 1 га. Досліджено зв’язки між кількісними ознаками, які характеризують внесок деяких з них у показник продуктивності. Використовуючи метод кластерного аналізу, проведено групування зразків за подібністю комплексу господарсько-цінних ознак. Як вихідний матеріал для добору зразків з високими показниками продуктивності рекомендовано використовувати вербу прутовидну і білу, а також гібридні форми верби прутовидної × верби гостролистої та верби пурпурової × верби прутовидної.

Цель исследования - определить продуктивность растений рода Salix L. и исследовать взаимосвязи между ее структурными элементами. Установлено, что высота трехлетних растений среди видов колебалась в пределах от 86,0 до 775,1 см, среди гибридных форм – от 197,0 до 488,0 см. Средний диаметр трехлетних растений изменялся в пределах от 19,10 до 52,94 мм (виды) и от 28,04 до 49,23 мм (гибридные формы). Наибольшую стабильность по комплексу морфологических признаков отмечено у образцов ивы остролистной. Наиболее продуктивными по выходу сухой биомассы с 1 га среди видов являются ива прутовидная (16,94 т/га) и ива белая (21,19 т/га), среди гибридных форм – ива пурпурная × ива прутовидная (23,36 т/га) и ива прутовидная × ива остролистая (18,57 т/га). Выявлено, что величина продуктивности растений характеризовалась умеренным, значительными и тесными корреляционными связями со средним диаметром растений, длиной и количеством побегов 2-го порядка. Проведена комплексная оценка признаков продуктивности трехлетних растений коллекции ивы, определен показатель выхода сухой массы с 1 га. Исследованы связимежду количественными признаками, которые характеризируют вклад некоторых из них в показатель продуктивности. Используя метод кластерного анализа, проведено группирование образцов по сходству комплекса хозяйственно-ценных признаков. В качестве исходного материала для отбора образцов с высокими показателями продуктивности рекомендовано использовать иву прутовидную и белую, а также гибридные формы ивы прутовидной × ивы остролистной и ивы пурпурной × ивы прутовидной.

Purpose. To identify the productivity of the genus Salix L. plants and study the relationship between its structural elements. Methods. Field study, laboratory analysis, analytical approach. Results. It was found that the height of a three-year plantsof species ranged from 86.0 to 775.1 cm, of hybrid forms – from 197.0 to 488.0 cm. Average diameter of three-year plants varied in the range of 19.10 to 52.94 mm (species) and from 28.04 to 49.23 mm (hybrid forms). The highest stability for complex of morphological characters was observed in bog willow samples. It was determined that among species basket willow (16.94 t/ha) and white willow (21.19 t/ha) were the most productive for dry biomass yield per 1 hectare, among hybrid forms – purple willow × basket willow (23.36 t/ha) and basket willow × bog willow (18.57 t/ha). It was established that the value of the plants productivity was characterized by moderate, significant and close correlations with the average diameter of plants, length and number of shoots of the second order. Conclusions. A comprehensive assessment of productivity traits of three-year plants from willow collection was conducted, index of dry matter yield per 1 hectare was defined. The links between quantitative traits that characterize the contribution of some of them in productivity index were investigated. Method of cluster analysis was used to group samples for the similarity of complex agronomic characters. Basket willow and white willow as well as such hybrid forms as basket willow × bog willow and purple willow × basket willow were recommended to use as a source material for selection of samples with high productivity.

Протягом XX ст. селекцією і вирощуванням тополі (Populus sp.) та верби (Salix sp.) займалися багато дослідників. Роботи переважно передбачали довгоротаційний період вирощування рослин (до 20 років) і використання деревини в лісозаготівельній або паперово-целюлозній промисловостях. В Україні раніше увагу не приділяли випробуванню сортів тополі та верби на придатність вирощування на плантаціях із коротким ротаційним періодом (3 - 5 років). Тому особливої актуальності набувають дослідження, пов'язані з випробуванням різних клонів тополі та верби на ранніх етапах росту й розвитку з метою впровадження надінтенсивної технології культивації для отримання біомаси. Мета роботи - попередня оцінка ростових показників однорічних клонів тополь і верб на короткоротаційній плантації в Харківській області. На дослідній ділянці у Харківській області в 2014 р. було висаджено 10 клонів тополі та 3 клони верби. Аналіз рослин проводили в жовтні, після завершення вегетаційного періоду. Визначено приживлюваність живців (%), виміряно товщину пагонів (см), їх висоту (м), середню кількість пагонів на рослину, оцінено загальний стан рослин і приріст біомаси (г). Як свідчать результати, приживлюваність живців різних клонів значно відрізнялась і була достовірно вищою від середньої у тополь "Стрілоподібна", "Дружба" та "Гулівер" (76 - 84 %). Найнижчі рівні приживлюваності (48 - 51 %) виявлено у тополь "Константа", "Роганська" і верби "Прибережна". Клони також значно відрізнялися між собою за інтенсивністю росту. Серед клонів, що показали найкращі показники росту в перший рік, варто відзначити тополі "Гулівер", "Слава України", "Стрілоподібна", "Дружба" та верби "Олімпійський вогонь" і "Лісова пісня". Посередні ростові показники в кінці першого вегетаційного сезону продемонстрували тополі "Новоберлінська-3", "Торопогрицького" та "Роганська", тоді як тополі "Константа", "Львівська" та "Ноктюрн" і верба "Прибережна" показали найнижчі ростові показники.

Розглянуто питання методології закладання польових дослідів з деревними біоенергетичними культурами. Наведено біологічні й екологічні особливості верб і тополь, особливості створення та експлуатації їх енергетичних плантацій. Запропоновано методики фенологічних спостережень, визначення біометричних показників рослин, інтенсивності проходження фізіологічних процесів у листках, дослідження кореневих систем енергетичних плантацій, дослідження мікроклімату і грунтів енергетичних плантацій, методики розрахунку енергетичної та економічної ефективності вирощування деревної енергетичної сировини.