Висвітлено питання стійкості сортів озимої пшениці проти хвороб. Розглянуто особливості впливу агротехнічних заходів на розвиток хвороб, охарактеризовано хімічні засоби захисту рослин для обробки насіння озимої пшениці. Надано рекомендації щодо захисту посівів озимої пшениці під час вегетації рослин.

Описано метеорологічні прилади, що використовуються для прогнозування розвитку хвороб і шкідників сільськогосподарських культур; обладнання та прилади, які використовуються для обліку шкідників сільськогосподарських культур. Наведено способи використання метеорологічних показників для прогнозування розвитку шкідливих організмів із застосуванням інтегральних та інших спеціальних предикторів. Висвітлено методи короткострокового прогнозу щодо фітофторозу картоплі та помідорів. Визначено втрати урожаю сільськогосподарських культур від деяких грибкових хвороб. Проведено розрахунок строків проходження фаз онтогенезу комах за показниками температури повітря.

Визначено особливості біології кукурудзяного метелика залежно від ступеня стійкості гібридів і сортів кукурудзи до нього. Встановлено закономірності багаторічної динаміки його чисельності за умов Кіровоградщини. Розроблено математичну модель багаторічного прогнозу фітофага залежно від сонячної активності (чисел Вольфа). Удосконалено методику визначення втрат урожаю кукурудзи від комплексу шкідників за рахунок використання показника стійкості гібридів і сортів до кукурудзяного метелика.

Викладено теоретичні основи прогнозу хвороб рослин. Охарактеризовано типи і види прогнозів розвитку хвороб рослин. Приділено увагу виявленню та моніторингу хвороб рослин. Висвітлено фітосанітарну інформацію, методи її збору та використання. Подано інформацію про розрахунок термінів онтогенетичних фаз за показниками температури. Обгрунтовано принципи визначення ураженості рослин і втрат урожаю. Розглянуто організацію збирання фітосанітарної інформації та розробки прогнозів.

На засадах системного та структурно-функціонального підходів вперше висвітлено методологічні принципи та біологічні системи регуляції стійкості культурних рослин проти хвороб шляхом стимулювання захисних механізмів з використанням комплексу природних речовин з еліситорними та поліфункціональними властивостями. Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано біотехнологію одержання й застосування мікобіопрепарату із полісахаридів хітину та глюканів гриба трутовика справжнього для захисту рослин від хвороб. Показано, що мікобіопрепарат - малонебезпечна та малокумулятивна сполука, яка не виявляє сенсибілізувальних властивостей й не порушує природної популяції корисної фауни та мікрофлори грунту.