Розглянуто загальні питання енергетичного та інформаційного впливу НВЧ-випромінювання на біологічні об'єкти, зокрема, на насіння зернових культур. Для успішного впровадження результатів розробок у сільськогосподарське виробництво та харчову промисловість запропоновано інтенсифікувати дослідження в дециметровому діапазоні хвиль.

Рассмотрены общие вопросы энергетического и информационного воздействия СВЧ-излучения на биологические объекты, в частности, на семена зерновых культур. Высказано мнение, что для успешного внедрения результатов в сельскохозяйственное производство и пищевую промышленность необходимо интенсифицировать исследования в дециметровом диапазоне волн.

General problems of energy and information action of microwave radiation on biological objects, in particular, on cereal seeds, are discussed. The believ is stated that should for successful introduction of results in agricultural and food industry

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.241

Рубрики:

Протруювання насіння

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично обгрунтовано та досліджено екологічні особливості поєднання інокуляції насіння сільськогосподарських культур асоціативними фосфатмобілізувальними та азотфіксувальними бактеріями з його протруєнням шляхом відбору резистентних та індиферентних до дії протруйників штамів бактерій. Запропонований спосіб значною мірою розширює можливості застосування екологічно безпечних бактеріальних препаратів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур та сприяє поліпшенню екологічного стану грунтів завдяки зменшенню доз мінеральних добрив. Під час дослідження відбір штамів було здійснено за критеріями: збереження життєздатності й агрономічно-цінних фізіологічних властивостей за дії технологічних концентрацій пестицидів; тривале збереження високої чисельності життєздатних клітин на протруєному насінні, приживання у ризосфері під час висіву протруєного й інокульованого насіння в грунт; позитивний вплив на урожайність та якість урожаю. Запропоновано проводити селекцію ефективних і резистентних штамів бактерій для створення бактеріальних препаратів, які можна було б застосовувати сумісно з протруєнням насіння.

Розроблено шкалу різних рівнів фітотоксичності за показниками зміни активності пероксидази, яка враховує 4 класи небезпечності пестицидів і дозволяє виявляти мінімальні відхилення у метаболізмі рослин ще до появи видимих ознак негативної дії на них зазначених речовин. Вивчено біологічну ефективність даних протруйників проти сажкової, гельмінтоспоріозної, альтернарізної та фузаріозної інфекції озимої пшениці та ярого ячменю. Розроблено нормативи застосування протруйників "Преміс 25", 2,5 % т.к.с. і "Паноктин тоталь", 32,5 % т.к.с. залежно від ступеня ураження рослин. Установлено господарську та економічну ефективність їх використання.

Розглянуто проблему використання електричного поля високої напруги (ЕПВН) в електротехнічних комплексах обробки насіння (ЕТКОН) сільськогосподарських культур (СГК), що підвищує врожайність та ефективність його зберігання. Розроблено науково-технічні передумови використання ЕПВН в ЕТКОН, зокрема, проведено теоретичні обгрунтування фізичних процесів в насінини та насіннєвій масі (НМ) з впливом ЕПВН постійного струму; теоретичні та експериментальні дослідження (ЕД) електрофізичних характеристик НМ залежно від напруженості електричного поля з урахуванням температури та вологості; ЕД впливу обробки на енергію проростання та здатність до проростання насіння СГК; описано ЕТКОН СГК в ЕПВН, методику та спеціалізоване обладнання для ЕД.

Досліджено вплив на організм лабораторних і сільськогосподарських тварин комбінованих протруйників насіння вітаваксу 200 ФФ, вітаваксу 200, вітатіураму та їх складових. З використанням комплексних токсикологічних і біохімічних методів вивчено вплив протруйників насіння на тканинне дихання, що є новим науковим підходом у вирішенні даної проблеми. Вперше в Україні та світі науково обгрунтовано та розкрито нові аспекти патогенезу токсичної дії комбінованих протруйників насіння вітаваксу 200, вітаваксу 200 ФФ і вітатіураму на організм щурів, курей, свиней і великої рогатої худоби. Сформульовано теоретичні засади токсикодинаміки цих препаратів у разі гострих і хронічних отруєнь. Встановлено, що дані комбіновані препарати залежно від дозування по-різному впливають на гематологічні показники, вуглеводно-енергетичний обмін і тканинне дихання. Одержано нові дані щодо характеру гострої та тривалої дії на організм тварин пестицидів у дозах, які виявлено у кормах після протруєння зерна. Визначено специфічні та неспецифічні біохімічні показники, найбільш чутливі до дії малих доз пестицидів (зміни активності ферментів біологічного окиснення й інтенсивності окиснювального фосфорилювання у мітохондріях печінки курей і щурів). Висвітлено нові аспекти патогенезу отруєння тварин вітаваксом 200, вітаваксом 200 ФФ і вітатіурамом та наведено рекомендації щодо регламентації застосування даних препаратів у сільському господарстві.

Викладено результати багаторічних (2002 - 2010 рр.) науково-виробничих досліджень щодо мікробіологічної рекультивації грунтових субстратів після їх термічної дезінфекції з використанням мікробіологічного препарату Триходермін, виготовленого на основі гриба-антагоніста Trichoderma lignorum. Встановлено, що штучну колонізацію тепличних ірунтів грибом-антагоністом слід виконувати в три технологічні етапи: після завершення дезінфекції грунтів, після висадження розсади у виробничі теплиці та через 25 - 30 діб після другого етапу. Встановлено, що така технологічна насиченість грунтів істотно впливає на обмеження проявлення кореневих гнилей.

Наведено оцінку сучасного асортименту протруйників насіння зернових культур за екотоксикологічними та економічними показниками. Проаналізовано оптимальні норми витрат для протруювання зерна пшениці озимої та ячменю ярого.

Приведена оценка современного ассортимента протравителей семян зерновых культур по экотоксикологическим и экономическим показателям. Проанализированы оптимальные нормы затрат для протравливания зерна пшеницы озимой и ячменя ярового.

Надано обгрунтування використання електромагнітного поля НВЧ діапазону для сушки і дезінфекції насіння зернових культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.122.07(4УКР),022 + П478.13-5,022 + П415.241,022

Рубрики:

Грибкові хвороби рослин

Протруювання насіння

Шифр НБУВ: ДС42739 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.122.07(4УКР),022 + П478.13-5,022 + П415.241,022

Рубрики:

Грибкові хвороби рослин

Протруювання насіння

Шифр НБУВ: ДС42739 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Ворскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень - оцінка ефективності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на посівні якості насіння. Варіанти досліду включали: Контроль. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох справжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову - при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збудниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку патогенних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3 - 37,0 %, при цьому зараженість грибною інфекцією складала 68,3 - 83,9 % від загальної кількості та 6,4 - 17,3 % - змішаною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3 - 11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9 - 6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis - у межах 2,5 - 3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4 - 10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна - від 0,5 до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена - 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка - 3,3 %. Для знезараження насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.122.07(4УКР),022 + П478.13-5,022 + П415.241,022

Рубрики:

Грибкові хвороби рослин

Протруювання насіння

Шифр НБУВ: ДС42739 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.122.07(4УКР),022 + П478.13-5,022 + П415.241,022

Рубрики:

Грибкові хвороби рослин

Протруювання насіння

Шифр НБУВ: ДС42739 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто існуючі методи та засоби знезаражуючої та стимулюючої обробки рослинної продукції, електрофізичні процеси в масі рослинної продукції під дією сильних електричних полів. Наведено методику й експериментальні дослідження розрядних та іонізаційних процесів в масі рослинної продукції залежно від її вологості та конструктивних параметрів камери обробки.