Розглянуто особливості динаміки чисельності шкідливої черепашки на території Полтавщини протягом 110 років і можливість використання довгих часових рядів на базі теорії циклічності для складання стратегічного прогнозу появи цих небезпечних шкідників.

Наведено iсторичнi матерiали про масовi розмноження шкiдливої черепашки на Полтавщині. Розроблено регiональний багаторiчний прогноз початку її чергового популяцiйного циклу.

Виконано теоретичне узагальнення і нове рішення важливої задачі у захисті рослин - екологічне обгрунтування закономірностей динаміки популяцій шкідливої черепашки для розробки багаторічного прогнозу її масового розмноження. Масові розмноження шкідливої черепашки та інших хлібних клопів у Палеарктиці є циклічними та синхронізованими у часі. Основний синхронізатор - сонячна активність та її різкі зміни як один з глобальних екологічних чинників. Фактичні та прогностичні показники активності можна використовувати в якості основного (системоутворюючого) чинника для пояснення закономірностей циклічності динаміки популяцій і прогнозу масових розмножень шкідливої черепашки. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу прогнозування, вперше розроблено багаторічні прогнози масових розмножень шкідливої черепашки в Україні і в країнах Близького і Середнього Сходу. Початок чергового масового розмноження шкідливої черепашки слід очікувати: в Україні у 2003 - 2004, 2014 - 2015 рр., в країнах Близького і Середнього Сходу - в 2002 - 2003, 2013 - 2014 рр.

Проаналізовано вплив погодних умов та ефективність різних агротехнічних заходів на динаміку чисельності популяції черепашки та її шкодочинність. Обгрунтовано доцільність використання сумішей інсектицидів із хімічними речовинами різного призначення. Матеріали про сезонну динаміку чисельної шкідливості черепашки та ефективність пестицидів, їх сумішей у поєднанні з агротехнічними заходами стали основою для поліпшення системи захисту посівів пшениці, спрямованої на збереження урожаю та його якості.

Встановлено, що оптимізоване живильне середовище для культивування Podisus maculiventris Say. забезпечує високий рівень розвитку популяції. Запропоноване живильне середовище на достеменно високому рівні забезпечує виживання, зменшення тривалості постембріонального розвитку, зростання показників маси імаго, кількості відкладених яєць. Вирощені на живильному середовищі хижі клопи спроможні знайти і знищити за добу на 27,91 і 41,86 відсотків більше яєць колорадського жука у порівнянні з контрольним варіантом.

Уточнено видовий склад сисних шкідників ріпаку ярого й гірчиці у Східному Лісостепу України. Визначено 12 видів сисних шкідливих комах із трьох рядів та чотирьох родин, з яких чотири види є спеціалізованими, а вісім видів - багатоїдними шкідниками. Уперше у Східному Лісостепі України встановлено домінантні види хрестоцвітих клопів, сезонну динаміку їх чисельності на посівах ріпаку ярого й гірчиці. Виявлено основні рослини-резерватори хрестоцвітих клопів. Досліджено, що імаго капустяного клопа навесні спочатку заселяють насінники капусти білоголової, потім гірчицю білу, гірчицю сизу, ріпак ярий, редьку олійну. З'ясовано, що насіння ріпаку ярого й гірчиці, пошкоджене хрестоцвітими клопами, має меншу масу 1 000 насінин, лабораторну схожість та масову частку олії у порівнянні з непошкодженим. Доведено доцільність та ефективність захисту посівів ріпаку ярого та гірчиці від хрестоцвітих клопів способом обприскування у фенофазі жовтого бутона такими інсектицидами системної дії: Біская, 25 % о. д. (0,25 л/га), Борей, к. с. (0,1 л/га), Моспілан 20%, р. п. (0,1 кг/га), Нурелл Д, 500 к. е. (1 л/га).