Розглянуто особливості динаміки чисельності стеблового метелика в умовах Полтавської області. Виявлено фактори навколишнього середовища, під впливом яких формується фазовий стан фітофага та характер його розселення. Показано, що на основі оцінки гідротермічних умов регіону в попередні періоди онтогенезу комах існує можливість охарактеризувати стан популяції в кінці поточного року, а також передбачити вірогідність його зміни в цей період.

Описаны биологические особенности 4 видов стрельчаток, которые образуют очаги массового размножения в Лесостепи на юге Западной Сибири и в Казахстане.

Рассмотрены биология, фенология, методы мониторинга, а также профилактические приемы и химические методы борьбы с опасным вредителем конского каштана - каштановой минирующей молью, нового для Украины инвазионного вида молей-пестрянок. Обобщены оригинальные данные по биологии имаго и преимагинальных стадий каштановой моли, рассчитаны суммы эффективных температур и продолжительность жизненного цикла 4-х генераций моли. Раскрыта роль паразитов и хищников в регуляции численности этого вредителя. Приведена карта, иллюстрирующая распространение каштановой моли в Украине. Определены методы практической защиты каштанов в урбанизированных ландшафтах.

Наведено багаторiчнi данi розвитку, поширення та динамiки чисельностi кукурудзяного метелика за умов Лiвобережного Лiсостепу. Встановлено вплив еколого-економiчних чинникiв на динамiку чисельностi й шкiдливiсть кукурудзяного метелика.

Наведено результати досліджень із вивчення особливостей біології та шкідливості зимового п'ядуна і п'ядуна-обдирало плодового та захисту маточних насаджень плодового розсадника від шкідників у Цетральному Лісостепу України.

У процесі досліджень вивчено вплив еколого-економічних чинників на динаміку чисельності й шкідливість кукурудзяного метелика за умов вирощування кукурудзи на беззмінних посівах. Проведено спостереження за зміною рівня урожаю та забур'яненості, які відбуваються, в основному, через збільшення заселеності рослин цим шкідником. У зв'язку з постійними змінами цих показників є необхідність вивчення розвитку та поширення кукурудзяного метелика.

У результаті багаторічного моніторингу агроценозів капусти проаналізовано біологічні особливості капустяної совки за умов східного Лісостепу України. Досліджено сезонний розвиток фітофага на капусті білоголовій пізньостиглій. Виявлено зв'язки багаторічної динаміки чисельності спеціалізованого шкідника капусти пізньої з метеорологічними показниками. Встановлено критерії прогнозування появи гусениць та побудовано відповідні прогностичні моделі. Для аналізу експериментальних даних сезонного розвитку шкідника застосовано статистичні методи за допомогою ПК.

Проаналізовано сучасний стан розповсюдження американського білого метелика (АБМ) в Україні. Виявлено залежності розширення ареалу АБМ від кліматичних і ландшафтно-екологічних факторів. З урахуванням даних чинників проведено районування території Київщини на зони фактичного та можливого розповсюдження АБМ і його шкідливості. Підтверджено вплив фотоперіоду на стадії гусениць молодшого віку на формування діапаузи. Вперше в Україні для АБМ встановлено межі фотоперіодичної реакції, показники якої підтверджують географічну ідентичність українських популяцій та їх північноамериканське походження. Досліджено фенологію та трофічні зв'язки залежно від зони та стаціального розподілу АБМ і його шкідливості для окремих видів багаторічних насаджень, що доводить можливість адаптації виду в північних регіонах країни. Поповнено асортимент інсектицидів препаратами з високою біологічною ефективністю проти АБМ. Удосконалено фітосанітарні карантинні заходи захисту багаторічних насаджень від шкідників в Україні.

  Скачати повний текст

На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки у зв'язку та взаємодії з циклами сонячної активності. Визначено сонячну обумовленість низки метеорологічних і біологічних чинників (суми ефективних температур та гідротермічного коефіцієнта за вегетаційний період, урожайності груші). Вперше виявлено сонячну обумовленість багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки, яка значною мірою пошкоджує найбільш цінні плоди периферійної частини крони. Розглянуто особливості шкодочинності грушевої плодожерки з урахуванням кількісних та якісних втрат урожаю. Вперше одержано порівняльні дані про біохімічний склад та масу непошкоджених і пошкоджених грушевою плодожеркою плодів на периферійній частині крони. Проведено моделювання шкодочинності грушевої плодожерки з використанням сучасних методів екстраполяційної прогностики.

Проаналізовано динаміку популяцій бавовникової совки з урахуванням космічних факторів у їх взаємозв'язку та взаємодії, а також метод багаторічного прогнозу масових розмножень бавовникової совки на основі теорії циклічності динаміки популяції та теорії "сірої системи". Повторюваність і синхронність популяційних циклів бавовникової совки, їх зв'язок і взаємодія з різними змінами сонячної активності (СА) як одного із синхронізаторів та глобальних середовищеутворюючих факторів дають змогу використовувати СА як критерій прогнозу масових розмножень бавовникової совки, який грунтується на міжсистемному методі. Розроблено алгоритм багаторічного якісного прогнозу масових розмножень бавовникової совки на прикладі провінції Шеньсі (КНР) із справджуваністю 85,7 %.

Виявлено зв'язок багаторічної динаміки чисельності озимої совки з екологічними факторами довкілля, що добре узгоджується з синтетичною теорією динаміки популяції. У динаміці популяції озимої совки виділено 3 популяційні цикли (чисельність зимуючих гусениць, ритм репродуктивної активності, ритм міграційної активності). Розроблено схему інтеграції біологічних ритмів комах-фітофагів та модель ролі фенологічної коадаптації в системі комаха - рослина у формуванні фізіологічного стану популяції шкідника, яка передбачає пошук предикаторів прогнозу фазового стану популяції в характеристиках фенології комах. Вперше проаналізовано стаціальний розподіл метеликів шкідника, що надало можливість вдосконалити технологію застосування феромонних пасток в агроценозах польових культур.

Установлено, що за умов Закарпаття у промислових і присадибних насадженнях винограду гронова листокрутка розвивається за трьома генераціями та характеризується високим рівнем небезпеки для генеративних органів. Шкідник успішно розвивається на дикорослих рослинах, які оточують виноградники, створюючи постійну небезпеку проникнення її в агроценози. Запропоновано оригінальні технології контролю чисельності гронової листокрутки, які передбачають послідовне використання проти найбільш небезпечної першої генерації гормональних препаратів з наступним випуском трихограми. Реалізація запропонованих технологій дає змогу гарантовано котролювати чисельність шкідника у промислових і присадибних насадженнях винограду, забезпечує збереження та діяльність природних популяцій ентомофагів, дає змогу одержати екологічно чисту продукцію. Обгрунтовано використання нового гормонального препарату "Люфокс 105 ЕС", к.е. у комплексі з розселенням трихограми від гронової листокрутки у промислових і присадибних насадженнях винограду. Запропоновано технологію захисту винограду від шкідника у присадибних насадженнях, яка передбачає використання трихограми.

Наведено результати досліджень особливостей становлення фауни садових листокруток і мінуючих молей у різних агроценозах яблуневого саду, закономірності динаміки чисельності домінуючих видів шкідників та факторів, що їх обумовлюють. Визначено видовий склад листокруток та мінуючих молей, еколого-біологічні особливості основних видів шкідників за умов південної частини Правобережного Лісостепу України. Встановлено ефективність різних захисних заходів. Одержано дані щодо формування фауни зоофагів. Розроблено заходи щодо сприяння корисної ефективності ентомофагів.

Проведено історико-статистичний аналіз закономірностей масових розмножень яблуневої плодожерки у східному Лісостепу України та інших регіонах. Обгрунтовано зв'язок масового розмноження яблуневої плодожерки з космічними та кліматичними чинниками. Вивчено фенологію та динаміку чисельності даного шкідника на стаціонарних ділянках Харківського пункту сигналізації та прогнозів залежно від метеорологічних чинників. Розроблено регіональний багаторічний прогноз масового розмноження яблуневої плодожерки.

Досліджено питання екології листогризучих лускокрилих шкідників дуба ранньої феноформи, прогнозу їх масової появи та шкодочинності в нагірних дібровах Харківщини. Вивчено склад, фенологію та трофічні відносини з дубом листогризучих лускокрилих. Проаналізовано багаторічну динаміку пошкодження крон дуба як аналог динаміки чисельності листогризучих лускокрилих, а також їх вплив на річний відпад дерев дуба ранньої феноформи. Визначено ступінь та характер даного впливу. Показано, що листогризучі лускокрилі є основною причиною послаблення та всихання дуба в нагірних дібровах. Розроблено математичні моделі річного та багаторічного прогнозів їх масового розмноження та шкодочинності у нагірних дібровах Харківщини.

Висвітлено особливості агробіоценозу капусти в Центральному Лісостепу України та вдосконалення захисту даної культури від головних лускокрилих. Уточнено видовий склад лускокрилих, біологію, екологію та фенологію найголовніших з них (капустяної совки, капустяного і ріпакового біланів, капустяної молі, стручкової і капустяної вогнівок). З'ясовано причини коливання чисельності їх за роками, ще з 1994 р., що пов'язано зі структурою популяцій шкідників і наявністю ентомофагів. Розроблено і випробувано у виробництві прийоми інтегрованого захисту капусти, особливою перевагою яких є одержання екологічно чистої високоякісної продукції, призначеної для широкого харчування, в т.ч. в лікувальних і дитячих закладах. Вказано видовий склад ентомофагів та їх роль.

На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності масового розмноження озимої совки. Проведено екологічне районування первинних осередків даного шкідника в Україні. На основі теорії циклічності динаміки популяцій розроблено алгоритм багаторічного прогнозу масового розмноження озимої совки.

Проаналізовано особливості поточного стану популяції лучного метелика в Україні. Обгрунтовано, що внаслідок суттєвої зміни структури агропромислового виробництва після чергового циклічного розмноження шкідника впродовж 1999 - 2000 рр. фоновий рівень його чисельності збільшився. За сприятливих погодних умов гусениці лучного метелика шкодять агроценозам. Вдосконалено систему моніторингу лучного метелика. Вперше на прикладі АР Крим обгрунтовано регламент протисаранових заходів у санітарно-курортній зоні України, який включає оптимальні строки, стації та методи обстежень популяції саранових, метод оперативного прогнозу загрози саранових агроценозам і асортимент екологічно безпечних інсектицидів для контролю чисельності личинок шкідників. Виконання цього регламенту обумовлює упередження надзвичайних ситуацій за масових розмножень саранових.

  Скачати повний текст