Подано результати вивчення впливу агротехнічних заходів - сівозміни, мінеральних добрив, сорту на розвиток та розповсюдження кореневих гнилів ярого ячменю. Впровадження запропонованих заходів забезпечить значне зниження шкідливості кореневих гнилів та підвищення стійкості рослин до захворювання.

Встановлено, що в польових дослідах, на штучно заражених посівах лектинмісткі рослинні екстракти пригнічували розвиток летючої сажки ярого ячменю. Доведено властивість екстрактів обліпихи крушиноподібної (Hippophae rhamnoides L.) та нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) знижувати ураженість хворобою сприйнятливого сорту Добробут, що позитивно впливає на ураженість та його структуру.

Доведено, що лектини, які містяться в рослинних екстрактах, здатні гальмувати розвиток теліоспор летючої сажки ярого ячменю. Висока інгібуюча активність характерна для лектинів звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) і лектинмістких екстрактів обліпихи крушиновидної (Hippophae rhamnoides L.) та нагідків лікарських (Calendula officinalis L.).

Наведено iсторичнi матерiали про масовi розмноження шкiдливої черепашки на Полтавщині. Розроблено регiональний багаторiчний прогноз початку її чергового популяцiйного циклу.

Вперше проведено порівняльну комплексну агроекологічну оцінку ефективності застосування традиційного хімічного протруйника вітавакс 200ФФ та окремого і сумісного використання комплексного біологічного препарату (КБП) і полімінерального добрива (ПМД) на розвиток і поширення кореневих гнилей у посівах ячменю. Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено, що роздільна та сумісна предпосівна обробка насіння КБП і ПМД поліпшує поживний режим й активізує біологічні процеси у грунті. Встановлено доцільність доповнення базової технології вирощування ячменю ярого з застосуванням КБП та ПМД з метою покращення фітосанітарного стану посівів, підвищення урожайності та поліпшення якості зерна. Показано, що використання цих маловитратних заходів підвищення продуктивності ячменю супроводжується достовірним зростанням показників енергетичної та економічної ефективності.

Вивчено поширення, шкодочинність і розвиток збудників борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей залежно від екологічних факторів за умов Полісся. Удосконалено систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб. Визначено найбільш поширені збудники плямистостей листя і кореневих гнилей ячменю ярого за умов Полісся. Установлено залежність розвитку цих хвороб від рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Досліджено розвиток борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей за цих умов, залежно від елементів систем удобрення й обробітків грунту. Виявлено найбільш стійкі сорти ячменю ярого до цих хвороб. Установлено найбільш ефективні протруйники насіння (Сумі 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т і Росток, к.е., 1 л/т), фунгіциди для обробки посівів (Рекс Т, к.с., 1 л/га та Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) у суміші з біопрепаратом (мікосан Н, 3 % в.р.к., 4 л/т та мікосан В, 3 % в.р.к., 5 л/га) проти борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення доз фунгіцидів за рахунок включення в систему захисту біопрепаратів. Удосконалено традиційну та розроблено агроекологічно доцільну систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Показано її біологічну ефективність проти цих хвороб та досліджено вплив на окремі групи грунтової біоти, підвищення врожаю зерна, покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність її застосування.

Розроблено нові екологічні підходи щодо екзогенного застосування лектинів і лектинвмісних екстрактів з метою зменшення ураженості хворобами та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Встановлено, що хімічно чисті лектини та лектинвмісні екстракти рослинного походження мають широкий спектр біологічної дії. Залежно від концентрації вони пригнічують або стимулюють біотести. Виявлено рослини, які характеризуються наявністю лектинів і комплексу біологічно активних речовин, якими є бузина чорна, обліпиха крушиноподібна, нагідки лікарські, цмин пісковий, шавлія лікарська, звіробій звичайний, суниці лісові, парило звичайне. Нативні екстракти рослин здатні інгібувати проростання теліоспор летючої сажки ячменю. За цього активність екстрактів залежить від наявності в них лектинів. Вивчено ефективність лектинвмісних екстрактів для екзогенного застосувння з метою зменшення ураженості ячменю летючою сажкою. Встановлено, що за умов передпосівної обробки насіння ячменю рослинними біологічно активними екстрактами обліпихи крушиноподібної та нагідок лікарських зменшилась ураженість посівів ячменю летючою сажкою на 53,5 % - 73,3 % та підвищилась продуктивність культури на 2,2 - 4,4 ц/га. Відзначено, що відходи переробки лікарської сировини на фармацевтичних підприємствах містять лектини. Розроблено екологічно безпечні технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів у препаративних формах.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику оновленого асортименту пестицидів, що застосовуються для боротьби з шкідливими організмами на посівах озимої пшениці та ярого ячменю за полярністю, а також величиною дипольного моменту (mu). Розглянуто оптимальні умови розділення складних сумішей сполук. Розроблено методики визначення залишкових кількостей піретроїдних інсектицидів у рослинах озимої пшениці, ярого ячменю, а також грунті та воді. Досліджено динаміку та швидкість детоксикації пестицидів у рослинах, грунті у різних грунтово-кліматичних зонах України. За інтегральною класифікацією встановлено ступінь небезпеки пестицидів, що використовуються для обгрунтування регламентів їх безпечного застосування.

Аналізуються та вивчаються особливості розвитку, поширення та шкодочинності основних видів шкідливих комах ячменю в залежності від вмісту в грунті органічних та мінеральних добрив. Дана специфіка впливу зерно-бурякової сівозміни на зміну видового складу та чисельність шкідливих комах ярого ячменю. Розроблені моделі залежності впливу агрохімічних умов живлення ячменю та деяких абіотичних екологічних факторів на чисельність і шкодочинність основних шкідників та моделі прогнозу їх розмноження і впливу на структурні елементи урожаю ярого ячменю, загальну його масу та якість. Результати досліджень можуть бути використані на виробництві для визначення ролі комплексу факторів, які виникають при інтенсифікації рослинництва, в регулюванні заселеності ярого ячменю основними шкідниками в залежності від агрофону полів, а також для складання сезонних прогнозів шкідливих комах та планування врожайності і захисту культури від шкідників.

  Скачати повний текст

Вивчено розвиток та видовий склад кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів. Вперше в умовах України вивчена мікрофлора ризосфери ярого ячменю та динаміка її чисельності, уточнений видовий склад мікофлори грунту після застосування гербіцидів. Визначено біологічну ефективність нових гербіцидів проти дводольних бур'янів у посівах ярого ячменю, що дало можливість зареєструвати їх і внести в "Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

Уточнено видовий склад хвороб листя ярого ячменю. Вперше у зоні Полісся України вивчено розповсюдженість та розвиток комплексу плямистостей. Встановлено шкідливість збудників Bipolaris sorokiniana та Drechstera teres. Відмічено, що розвиток хвороб впливає на довжину колоса, кількість зерен у колосі, зниження маси 1 000 зерен. Виявлено, що шкідливість за 90 % ураження темно-бурою плямистістю становить 19,1 %, сітчастою - 21,3 %. Показано вплив гідротермічного коефіцієнта на поширення та розвиток темно-бурої та сітчастої плямистостей. Встановлено зв'язок між строком появи симптомів хвороб, середньою температурою повітря в квітні та сумою опадів на цей місяць. Розроблено модель строку появи сітчастої та темно-бурої плямистостей. Проведено гістологічні дослідження проникнення збудників Bipolais sorokiniana та Drichslera teres в тканини рослин ярого ячменю. На підставі вивчення біологічних особливостей збудників Bipolaris sorokiniana та Drechstera teres виявлено вплив окремих елементів технології та нових фунгіцидів на розвиток хвороб. Досліджено більше 20 районованих сортів ярого ячменю, сортів з груповою стійкістю проти збудників плямистостей листя не виявлено. Визначено ефективність дії нових протруйників та фунгіцидів проти плямистостей листя ярого ячменю, які зареєстровано та внесено до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

Наведено результати досліджень з вивчення впливу елементів технології вирощування й оптимізації системи захисту ячменю ярого від основних листостеблових плямистостей та кореневих гнилей на фітосанітарний стан, урожайність та якість товарних і насіннєвих посівів за умов східної частини Лісостепу України. Встановлено залежність інтенсивності ураження ячменю ярого звичайною кореневою гниллю від строків сівби, добрив, протруйників фунгіцидної дії. Виявлено особливості динаміки розвитку гельмінтоспоріозів на посівах ячменю ярого залежно від застосовуваних фунгіцидів і добрив. Визначено господарську й економічну ефективність елементів системи захисту посівів ячменю ярого від хвороб.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478 + П491.127

Рубрики:

Окремі групи та види хвороб рослин

Захист ячменю

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльну оцінку ефективності передпосівної обробки насіння ячменю біопрепаратами, полімінеральним добривом і хімічним протруйником щодо покращання поживного режиму грунту, зниження ураження рослин кореневими гнилями, підвищення урожаю й якості посівного матеріалу.

Проведена сравнительная оценка эффективности предпосевной обработки семян ячменя биопрепаратами, полиминеральным удобрением и химическим протравителем для улучшения питательного режима почвы, снижения поражения урожайности и качества посевного материала.

Наведено результати дослідження поширення вірусу жовтої карликовості ячменю на озимій пшениці в зоні Лісостепу України протягом 2002 - 2007 рр. та його шкодочинності. Показано, що комплексний підхід до боротьби з жовтою карликовістю має включати селекцію на толерантність, агротехнічні заходи, застосування ефективних інсектицидів.

Приведены результаты иследования распространения вируса желтой карликовости ячменя на озимой пшенице в зоне Лесостепи Украины на протяжении 2002 - 2007 гг. и его вредоносности. Показано, что комплексный подход к борьбе с желтой карликовостью должен включать селекцию на толерантность, агротехнические мероприятия, использование эффективных инсектицидов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.7-462 + П491.127

Рубрики:

Ячмінь

Захист ячменю

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено поширення грибних інфекцій насіння ячменю ярого в Харківській області (Барвінківському, Валківському, Вовчанському та Харківському районах). Визначено, що на території Східного Лісостепу України насіннєва інфекція представлена в основному фітопатогенами: Ustilago nigra, Ustilago hordei, Drechslera sorokiniana Subram. & Jain., Drechslera teres Ito. Виявлено відносно стійкі до сажкових хвороб і гельмінтоспоріозів сорти ячменю ярого: Мономах, Докучаєвський і Джерело. Зазначено, що стійкий до хвороб сорт Мономах у польових умовах відрізнявся підвищеною активністю пероксидази в листках. Активність пероксидази в менш стійких сортах виявилася майже вдвічі меншою. Установлено чітку кореляцію між стійкістю сортів ячменю ярого до зараження збудником темно-бурої плямистості й активністю окиснювально-відновлювальних процесів. Доведено, що розвиток гельмінтоспоріозної кореневої гнилі і темно-бурої плямистості ячменю ярого безпосередньо залежить від погодних умов вегетаційного періоду та посилюється при значній кількості опадів, за високої вологості повітря (60 - 80 %), помірної температури (19 - 20 °С), ГТК 0,7 - 1,2. Розвиток цих хвороб в умовах східної частини Лісостепу України відбувається динамічно, зі значним наростанням у більш пізні фази вегетації рослини-живителя. Визначено токсичність фунгіцидного протруйника, біофунгіцидів і регуляторів росту рослин до чистих культур гриба Drechslera sorokiniana Subram. & Jain. Виділено найбільш ефективні біофунгіциди та регулятори росту рослин для обробки насіння (Агат-25К, т. п., 40 г / т та Вимпел, 80 % p., 0,26 л / т) в суміші з протруйником Вітавакс 200 ФФ, 40 % в.с.к., (1,5 л / т) проти сажкових хвороб і кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення норм витрат протруйників за рахунок включення в систему захисту біофунгіцидів і регуляторів росту рослин.