Узагальнено експериментальні дані авторів щодо вивчення насіннєвих вірусних інфекцій соняшника. Доведено можливість передачі вірусу бронзовості томатів (ВБТ) насінням. Встановлено, що ураженість насіння соняшника вірусами бронзовості томатів і тютюнової мозаїки відрізнялась і залежала від сорту. Показано, що уражене ВБТ насіння соняшника має суттєве значення у виникненні епіфітотій та являється першоджерелом їх розповсюдження.

Викладено результати оцінки стійкості гібридів соняшнику до поширених у регіоні хвороб.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.141.1 + П478

Рубрики:

Захист соняшнику

Окремі групи та види хвороб рослин

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано действие биологических препаратов "БОА" и "ГЗ" на растения подсолнечника, пораженного вирусом пятнистого увядания томатов. Подобраны концентрации и время обработки семян с целью уменьшения вирусной нагрузки в растениях. Показана возможность их использования в качестве регуляторов роста.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-4 + П491.141.1

Рубрики:

Соняшник

Захист соняшнику

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На широкому спектрі наукових досліджень обговорено низку важливих питань екології, поширення, шкодочинності, основних методів діагностики вірусів та профілактики вірусних захворювань соняшнику (Helianthus annuus L.). Показано, що соняшник інфікують віруси різних таксономічних груп. Вірусні хвороби соняшнику поширені в агроценозах багатьох регіонів, де вирощується ця цінна олійна культура. Втрати врожаю від вірусних інфекцій становлять близько 30 %, але у разі виникнення епіфітотій вони можуть сягати майже 100 %. Наведено результати досліджень дії термообробки, використання координаційних сполук та біологічних препаратів на репродукцію вірусів як у модельних системах, так і в умовах агроценозів.

Проведено моніторинг вірусних інфекцій соняшнику в 15-ти областях України, діагностику найпоширеніших вірусів: вірусу плямистого в’янення томату (ВПВТ), вірусу мозаїки люцерни (ВМЛ), вірусу огіркової мозаїки (ВОМ), Y-вірусу картоплі (YВК), S-вірусу картоплі (SВК), вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ), X-вірусу картоплі (ХВК), що уражують соняшник. Встановлено, що найпоширенішими вірусами в агроценозах є ВПВТ та ВОМ. Виявлено процентне співвідношення ураженості посівів соняшнику тестованими вірусами. Вивчено морфолого-структурну організацію та локалізацію ВПВТ, ВОМ, YВК у клітинах уражених рослин та відзначено деструкцію їх органел. Виявлено внутрішньоклітинні структури Едварсона у разі інфікування рослин соняшнику ізолятом YВК. Доведено, що термообробка насіння зменшує репродукцію ВМЛ та ВПВТ в проростках соняшнику. Виявлено, що цей технологічний прийом не є ефективним по відношенню до ВОМ. Ефективність термообробки насіння залежить від сорту соняшнику та вірусу. Підібрано концентрації та експозиції передпосівної обробки насіння координаційною сполукою Р039, препаратами "БОА" і "Біоекофунге-1", які дозволять зменшити вміст антигену ВПВТ в інфікованих рослинах та встановити ефективну дію цих препаратів в незначних концентраціях як стимуляторів росту і розвитку соняшнику.

Выполнено исследование на стыке биологических и сельскохозяйственных наук, их конкретных разделов: фитопотологии, энтомологии и селекции культурных растений. Исследованы селекция и семеноводство технических культур, в часности, дана оценка устойчивости подсолнечника к поражению белой и серой гнилями в полевых условиях. Результаты приведенных исследований могут найти применение в селекционных и агротехнических программах по защите товарных посевов подсолнечника от эпифитотийного поражения грибными патогенами.

Проведено генотипування 13 ліній-диференціаторів стійкості соняшника до несправжньої борошнистої роси за 34-ма мікросателітними локусами, локалізованими на 1, 8 та 13 групах зчеплення генетичної карти соняшника в межах 10 сМ від кластерів генів Pl. Проаналізовано ефективність низки маркерів, запропонованих іншими дослідниками для ідентифікації генів Pl6, Pl8, Pl13, PlARG. За локусами ORS509, ORS610, ORS1182, ORS1039 визначено маркерні алелі гена PlARG. Виявлено алелі, які можуть бути корисними як маркери генетичного матеріалу певних ліній, які залучаються в селекційні схеми зі створення стійких форм соняшника.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-3 + П491.141.1

Рубрики:

Соняшник

Захист соняшнику

Шифр НБУВ: РА432562 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.141.107(4УКР),022 + П478.2(4УКР),022

Рубрики:

Вірусні хвороби рослин

Шифр НБУВ: ДС48529 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.141.107(4УКР),022 + П478.2(4УКР),022

Рубрики:

Вірусні хвороби рослин

Шифр НБУВ: ДС48529 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу присвячено дослідженню патогенезу фомопсису соняшнику на молекулярному, клітинному та тканинному рівнях in vivo та in vitro. Досліджено вплив абіотичних чинників на розвиток хвороби та поширення її збудника у південному регіоні України. Зафіксовано морфологічні зміни у будові органів розмноження збудника хвороби під впливом кліматичних чинників. Експериментально підтверджено цитотоксичну й мутагенну дії фенольних сполук Diaporthe (Phomopsis) helianthi М., що мають виражену токсичність відносно процесів поділу клітин. Досліджено особливості впливу продуктів вторинного синтезу на ядерний апарат рослинних клітин та процеси їхнього поділу. Встановлено, що патологічний процес у інфікованих рослин залежить від концентрації токсичних речовин патогену. Визначено, що фенольні сполуки вторинних метаболітів фомопсису за низьких концентрацій здатні виявляти антиоксидантну активність та інтенсифікувати процеси поділу клітин. Зростання концентрацій екзометаболітів гриба Diaporthe (Phomopsis) helianthi M. призводять до порушень розподілу ДНК, тотальному або частковому диспергуванню хроматину та порушень мітотичного циклу клітин тест-рослин Allium cepa L. Визначено, що значну роль у розвитку цих процесів відіграють вторинні метаболіти: фомозин, фомопсоліди та цитоспорони. Досліджено ефективність пригнічувальної дії фунгіцидів на ріст гриба в умовах in vitro. На основі вивчення змін фізіолого-біохімічних показників у процесі ураження Helianthus annuus L. збудником хвороби удосконалено методику експрес-діагностики прихованих форм захворювання на основі змін індукції флуоресценції хлорофілу.