Наведено результати виконаного вперше в Україні вивчення епіфітної мікобіоти на плодах яблуні, вирощених у різних зонах, та поширення серед неї збудників гнилі в період зберігання. Виявлено збільшення ступеня заселення плодів грибами протягом вегетації в міру їх достигання, а також зміни у видовому складі цих мікроорганізмів. За вегетаційні періоди 1996, 1997 рр. на поверхні плодів досліджуваних сортів відмічено 27 родів 98 видів і чотири різновиди грибів. Встановлено істотну різницю в мікобіотах як між різними сортами в одній і тій же зоні вирощування, так і однаковими сортами з різних зон. Визначено та наведено назви видів, здатних уражувати плоди під час зберігання.

Вивчено можливість обмеження обсягу застосування хімічних засобів і часткового збереження корисної природної фауни в насадженнях яблуні. Головний напрям зниження пестицидного навантаження - використання мікробіологічних препаратів проти листогризучих лускокрилих шкідників та яблуневої плодожерки, застосування регуляторів росту і розвитку комах - інсегару й матчу, впровадження імунних проти парші сортів і гібридних форм, виключення обприскувань проти різних шкідників після цвітіння в травні й проти яблуневої плодожерки першого покоління в червні.

Наведено результати вивчення складу комплексів мікроміцетів, виділених з уражених тканин плодів яблуні сортів Кальвіль сніговий і Спартан, вирощених у різних зонах. Проаналізовано зміни в складі цих комплексів у період зберігання. Визначено та наведено назви первинних та вторинних збудників гнилі, виявлених на плодах під час зберігання. Встановлено величину втрат продукції від ураження плодів грибними гнилями.

Вивчено біологічну ефективність двох інсектицидів проти домінуючих видів шкідників у маточно-живцевих насадженнях середнього Придніпров'я.

Висвітлено просторовий розподіл плодових кліщів, верхньобічної плодової та яблуневої нижньобічної мінуючих молей в агроценозі яблуневих садів східного Степу України. На підставі експериментальних даних побудовано комп'ютерні топографічні тривимірні моделі щільності комах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.551 + П478.139

Рубрики:

Захист яблуні

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено матерiали щодо вивчення видового складу членистоногих шкiдникiв яблунi в розсадниках Центрального Лiсостепу України. Видiлено найбiльш шкiдливi види та їх зоофаги під час вирощування прищепно-пiдщепного та садивного матерiалiв.

Здійснено аналітичний огляд історії вивчення парші яблуні. Описано біологію патогенезу, особливості прояву та розвитку хвороби залежно від екологічних умов та певних прийомів агротехніки, основні складові інтегрованого захисту насаджень, роль прогнозу в оцінці епіфітетійної ситуації, а також методи та технічні засоби його забезпечення. Проаналізовано наслідки вивчення ефективності фунгіцидів за різних систем і способів застосування, критерії оцінки шкідливості хвороби, проблеми фунгіцидної резистентності збудника парші, методи її визначення, шляхи запобігання та подолання. Значну увагу приділено розробці біологічного методу захисту насаджень на підставі результатів вивчення антагоністичної активності епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні проти збудника парші.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано видовий склад шкідників яблуневих присадибних насаджень та особливості біології основних видів, вивчено роль багатоїдних і спеціалізованих ентомофагів у регулюванні чисельності фітофагів, вплив сучасних інсектицидів, мікробіологічних препаратів і рослинних екстрактів на ентомокомплекс агроценозу присадибних насаджень яблуні та формування врожаю. На підставі даних досліджень обгрунтовано систему захисту присадибних яблуневих садів від шкідників.

Наведено результати досліджень особливостей становлення фауни садових листокруток і мінуючих молей у різних агроценозах яблуневого саду, закономірності динаміки чисельності домінуючих видів шкідників та факторів, що їх обумовлюють. Визначено видовий склад листокруток та мінуючих молей, еколого-біологічні особливості основних видів шкідників за умов південної частини Правобережного Лісостепу України. Встановлено ефективність різних захисних заходів. Одержано дані щодо формування фауни зоофагів. Розроблено заходи щодо сприяння корисної ефективності ентомофагів.

Проведено історико-статистичний аналіз закономірностей масових розмножень яблуневої плодожерки у східному Лісостепу України та інших регіонах. Обгрунтовано зв'язок масового розмноження яблуневої плодожерки з космічними та кліматичними чинниками. Вивчено фенологію та динаміку чисельності даного шкідника на стаціонарних ділянках Харківського пункту сигналізації та прогнозів залежно від метеорологічних чинників. Розроблено регіональний багаторічний прогноз масового розмноження яблуневої плодожерки.

  Скачати повний текст

Вивчено і уточнено розповсюдження в Україні основних видів тетраніхових кліщів і визначено їх видову і стадійну чутливість до акарицидів. Відмічено тенденцію до виникнення групової і перехрестної стійкості кліщів до токсичної дії різних хімічних сполук. Встановлено, що зменшення обсягів застосування фосфорорганічних препаратів призводить до реверсії чутливості резистентних популяцій кліщів. Обгрунтовано тактику застосування акарицидів проти червоного плодового, звичайного павутинного і глодового кліщів, що дозволяє попередити формування резистентності. Рекомендовано перспективні акарициди та визначено оптимальні фенологічні строки їх застосування з урахуванням найбільш чутливого до акарицидів стадійного складу популяцій.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано та перевірено метод визначення шкідливості яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо на периферії та в центральній частині крони, що дає можливість виявляти не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди. Це підтверджується біохімічними аналізами. Пошкодженість бутонів яблуневим квіткоїдом, а плодів - яблуневою плодожеркою, відбувається переважно на периферії крони. Встановлено міграцію яблуневого квіткоїда від периферії до центру крони дерев і навпаки залежно від температурного режиму, від чого залежить ступінь пошкодженості бутонів весною та листя влітку. 1997 р. відбулася значна загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової). Це призвело до того, що літ метеликів і відкладання ними яєць пройшли у два піки. Аналогічне явище було в 1969, 1980 та 1990 рр. У такі роки число хімічних обробок можна звести до мінімуму або повністю виключити їх. Розроблено математичну модель прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Запропоновано заходи щодо зниження пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою на периферії крони.

Уточнено видовий склад листовійок - філофагів в яблуневих садах Передгірного Криму. Досліджено фенологічні особливості основних видів листовійок залежно від гідротермічних умов. Вивчено видовий склад паразитів, хижаків і патогенів листовійок і роль у регулюванні їх щільності в яблуневих насадженнях. Визначено ступінь впливу хімічних і біологічних препаратів на природні популяції ентомофагів. Вивчено початкову та залишкову токсичність сучасних інсектицидів на трихограму. Визначено ефективність сучасних інсектицидів у різні фенофази яблуні та механічних прийомів проти листовійок-філофагів. Проведено оцінювання економічної ефективності заходів захисту яблуні від комплексу листовійок - філофагів.

Наведено результати досліджень токсичної дії газоподібного фосфіну, фтористого сульфурилу проти шкідників свіжих фруктів (американського білого метелика, сливової плодожерки - аналог персикової плодожерки та вишневої мухи - аналог середземноморської плодової мухи). Встановлено летальні норми фумігантів проти шкідників на різних стадіях розвитку. Обгрунтовано залежність токсичної дії газоподібного фосфіну, фтористого сульфурилу від їх концентрацій, експозицій і температурного режиму. Надано оцінку ефективності застосування сумішей газів (фосфіну з фтористим сульфурилом і фосфіну з вуглекислим газом) у знезараженні свіжих фруктів. Вивчено вплив фумігації досліджуваними фумігантами на якість плодової продукції. Розроблено режими фумігації фосфіном газоподібним для знезараження плодової продукції, які забезпечують високу ефективність від шкідників за різних температур (в тому числі і за низьких).

Уточнено видовий склад садових довгоносиків і трубковертів. Узагальнено матеріали щодо біології, екології, сезонної динаміки та шкідливості яблуневого квіткоїда залежно від строків дозрівання плодів яблунь. Встановлено, що максимальна чисельність квіткоїда до цвітіння спостерігається від фенофази розпускання бруньок до відокремлення бутонів. Визначено видовий склад паразитоїдів личинок і лялечок квіткоїда у пошкоджених бутонах і значення ентомофагів у динаміці чисельності шкідника. Вдосконалено елементи заходів захисту яблуневого саду від шкідників за рахунок перенесення обприскування інсектицидами з фенофази рожевого бутона на більш ранню фенофазу відокремлення бутонів.