У 1996-1998 рр. в Інституті садівництва УААН (м.Київ) удосконалювалися заходи захисту вишневих садів від ураження моніліозом. Вивчалася ефективність системних фунгіцидів топаз і скор-топ та контактного фунгіциду купроксат. Дослід проводився на сильно уражуваному моніліозом сорті Норд Стар. Встановлено високу ефективність препаратів топаз, скор-топ та купроксат при дворазовому застосуванні їх (під час відокремлення бутонів і відразу після цвітіння) для захисту вишневих садів від моніліозу. Держхімкомісією препарати скор-топ і топаз, за даними досліджень інституту, включено до списку хімічних засобів захисту рослин, дозволених для захисту вишневих садів від ураження моніліозом.

Освещена история гномониоза абрикоса, описаны диагностические признаки и динамика развития болезни, отличающиеся большим разнообразием и изменением, в процессе ее развития, а также под влиянием погодных условий.

Наведено біологічне обгрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи. Визначено її шкідливість і уточнено особливості біології за умов півдня України. Установлено основні природні чинники, що впливають на розвиток шкідника та регулюють його чисельність, а саме: гідротермічні умови вегетаційного періоду, комплекс грунтових хижаків і збудників хвороб. Удосконалено моніторинг популяції вишневої мухи та обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Визначено ефективні інсектициди з різних класів хімічних сполук проти вишневої мухи. Удосконалено систему захисту черешні, яка передбачає використання методів аналізу грунтових проб пупаріїв шкідника, моніторингу імаго за допомогою жовтих клейових пасток, застосування ефективних інсектицидів, своєчасне збирання врожаю сортів черешні середнього та середньопізнього строків достигання, а також рихлення грунту міжрядь та пристовбурових кругів.

Досліджено шкодочинність та поширеність кокомікозу вишні та черешні. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток патогена у вегетаційний період, розроблено температурно-фенологічні номограми щодо прогнозу дозрівання сумкоспор збудника кокомікозу та появи перших ознак хвороби. Розраховано рівняння регресії, яке є формулою довгострокового прогнозу розвитку кокомікозу. За результатами обліків визначено рівняння динаміки перебігу хвороби та його швидкості, яке є математичною моделлю інфекційного процесу та може використовуватись для короткострокового прогнозу розповсюдження кокомікозу. Вивчено біологічні особливості збудника, морфолого-культурні ознаки, джерела поновлення хвороби, тип спор первинного ураження. Розкрито роль агротехнічних заходів, що зменшують кількість заразного початку, обмежують розвиток хвороби під час вегетації. Встановлено токсичну та геностатичну дію фунгіцидів на патоген, визначено ефективність застосування хімічних препаратів системної дії в плодоносному саду та плодовому розсаднику проти кокомікозу.

Уперше науково обгрунтовано можливість застосування захисту абрикоса від весняних приморозків прямим і непрямим методами. Показано можливість використання фенокліматографічних моделей виходу рослин з стану спокою та початку цвітіння в кліматичній зоні півдня України. Уперше визначено та вивчено фізіологічні процеси: ріст, морфогенез та температуру генеративних бруньок абрикоса на фоні змін температури навколишнього середовища. Установлено залежність ростових процесів та морфогенетичних змін у бруньках від фенокліматографічних показників. Виявлено закономірності добової динаміки температурних змін під дією дрібнодисперсного дощування. Виявлено особливості температурних змін генеративних, вегетативних бруньок і камбію однорічного пагона абрикоса. Уперше виявлено еколого-фізіологічні показники стану абрикоса для реалізації технології керування протиприморозковим дрібнодисперсним дощуванням з метою захисту абрикоса прямим і непрямим методами.

Дисертація присвячена фізіологічним та біохімічним особливостям видів, сортів та форм персиків та нектаринів, які відрізняються по ступеню стійкості до борошнистої роси. Встановлено, що стійкість включає в собі два основних компоненти: активну і пасивну. Пасивна стійкість визначається кількістю білка в листках, а також рівнем осмотичного й водного потенціалів. Інфікування викликає активацію пероксидази та поліфенолоксидази, що є активним захистом від патогена. Доведено зв'язок між розвитком реакцій надчутливості та активацією поліфенолоксидази.

За результатами досліджень виявлено видовий склад шкідників сливових насаджень, вивчено їх біологію, фенологію та залежність особливостей розвитку від умов зовнішнього середовища. Установлено, що більш поширеним і шкодочинним є чорний сливовий пильщик, який зустрічається майже в усіх сливових садах і щорічно пошкоджує більше 80 % урожаю, а сливова товстоніжка та плодожерка - менш шкідливими. З'ясовано, що розвиток шкідників протягом вегетації значною мірою залежить від умов зовнішнього середовища, особливо рівня температури й опадів. Відзначено значний вплив різких коливань добових температур на інтенсивність льоту імаго, відкладання яєць пильщиком і товстоніжкою. Виявлено залежність розвитку, чисельності та шкодочинності чорного сливового пильщика від збігу з фенологією кормової рослини. Показано можливість використання кольорових клейових карток для визначення початку льоту імаго. Досліджено роль пошкоджень сливовою товстоніжкою та плодожеркою щодо біохімічного складу плодів сливи. Установлено комплексний поріг шкодочинності, що дає змогу визначати та прогнозувати втрати врожаю. Визначено оптимальні терміни проведення захисних заходів проти чорного сливового пильщика. Вивчено ефективність біологічних препаратів з метою знешкодження досліджених шкідників.

Наведено результати досліджень шкідливості та поширення кучерявості листків персика та моніліозу абрикоса, уточенно особливості біології збудників хвороб за умов Південного Степу України. Визначено основні природні чинники, які впливають на розвиток патогенів, розроблено методи їх короткострокового прогнозу. Розкрито роль агротехнічних заходів, які обмежують розвиток моніліозу абрикоса. Розроблено біологічний метод захисту насаджень персика від кучерявості листків на основі вивчення антагоністичної активності епіфітних мікроорганізмів. Проаналізовано результати вивчення ефективності сучасних фунгіцидів. Удосконалено системи захисту персика й абрикоса від хвороб з урахуванням моніторингових досліджень і дотриманням чергування препаратів з різним механізмом дії з метою запобігання розвитку фунгіцидної резистентності у збудників кучерявості листків персика та моніліозу абрикоса.

Індекс рубрикатора НБУВ: П256-456 + П491.560.7

Рубрики:

Кісточкові плодові

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено парну асоціацію та тенденції до співіснування між домінуючими вірусами в колекційних насадженнях сливи. Оцінено рівень селективності вірусу шарки сливи до найбільш поширених сортів сливи.

Освещены вопросы биологии возбудителя курчавости листьев персика и предложена прогнозная модель развития болезни на основе мониторинга основных метеорологических факторов на юге Украины. Определена эффективность фунгицидов против болезни.

Досліджено можливість істотного зменшення шкодочинності чорного сливового пильщика Hoplocampa minuta Christ. та сливової плодожерки Grapholitha funebrana Tr. за допомогою мікробних препаратів бітоксибациліну, лепідоциду, гаупсину й актофіту. Розроблено регламенти їх застосування. Оцінено біохімічний склад плодів сливи й економічну ефективність захисної схеми Лепідоцид + ризоплан.

Исследована возможность существенного уменьшения вредоносности черного сливового пилильщика Hoplocampa minuta Christ. и сливовой плодожорки Grapholitha funebrana Tr. с помощью микробных препаратов битоксибацилина, лепидоцида, гаупсина и актофита. Разработаны регламенты их применения. Оценен биохимический состав плодов сливы и экономическая эффективность защитной схемы Лепидоцид + ризоплан.

Проаналізовано результати моніторингу кісточкових культур за допомогою візуальної діагностики й імуноферментного аналізу щодо виявлення вірусу шарки слив у різних агрокліматичних зонах Закарпаття. Встановлено, що загальна площа уражених хворобою насаджень кісточкових культур більша в районах, що належать до низинної агрокліматичної зони, найбільші показники поширення та розвитку вірусу зафіксовано у передгірній зоні. Створено карту поширення вірусу шарки слив на кісточкових культурах у Закарпатті.

Проанализированы результаты мониторинга косточковых культур с помощью визуальной диагностики и иммуноферментного анализа относительно выявления вируса шарки слив в различных агроклиматических зонах Закарпатья. Установлено, что общая площадь пораженных болезнью насаждений косточковых культур большая в районах, принадлежащих к низменной агроклиматической зоне, наибольшие показатели распространения и развития вируса зафиксированы в предгорной зоне. Приведена карта распространения вируса шарки слив на косточковых культурах в Закарпатье.

Проведено скринінг ураженості вірусом шарки сливи (Plum pox potyvirus, PPV) сортів персика на півдні та південному сході України і знайдено 4 осередки ураження, які ліквідовані. В оцінюванні ураженості вірусом PPV рослин персика показано ефективність застосування комплексу діагностичних методів: рослин-індикаторів, системи Піротест-ІФА, імунохроматографічного аналізу (тест-смужки), відбору толерантних і вірусостійких сортів із виявленням стероїдних глікозидів в органах і тканинах рослин методом тонкошарової хроматографії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.561.06(4УКР5),022 + П468.6(4УКР5),022

Рубрики:

Комахи-шкідники

Шифр НБУВ: ДС47820 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.561.06(4УКР5),022 + П468.6(4УКР5),022

Рубрики:

Комахи-шкідники

Шифр НБУВ: ДС47820 Пошук видання у каталогах НБУВ