Внимание уделено особенностям биологии возбудителя бактериального рака (БР) винограда, его диагностике и защитным мероприятиям, направленным на получение здоровых виноградных растений. Описаны химические методы и агроприемы борьбы с БР. Рассмотрены особенности использования культуры бактерий-антагонистов для уменьшения степени поражения БР.

Вивчено вплив обприскування уражених вапняковим хлорозом та ослаблених внаслiдок зимового пiдмерзання рослин винограду препаратом комплексонату залiза бакмел, створеним на основi янтарної кислоти, на вмiст фотосинтетичних пiгментiв у листках та урожай ягiд. Встановлено ефект позитивної пiслядiї препарату на пiгментний склад листкiв та врожай ягiд у наступний пiсля обробки рослин рiк. Показано, що застосований препарат ефективний i для оздоровлення рослин, ослаблених внаслiдок пiдмерзання.

Індекс рубрикатора НБУВ: П26-264.15 + П491.6

Рубрики:

Виноградарство

Захист винограду

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості розвитку та шкідливості павутинних кліщів і гронової листокрутки на 26 районованих столових і технічних сортах винограду в умовах західної передгірно-приморської зони Криму на промислових виноградних насадженнях в 1989-1997 роках. Встановлено ефективність різних схем захисних заходів. Визначено оптимальний термін проведення поєднаних оброблень проти основних шкідників винограду для західної передгірно-приморської зони Криму. Госпрозрахунковий економічний ефект від використання двох нових варіантів захисту від гронової листокрутки і павутинного кліща склав 368 і 343 грн. з га.

Досліджено процес розповсюдження вірусів винограду на виноградниках півдня України, а також у посадковому матеріалі, індукованому до України з-за кордону. Розроблено тест-системи для проведення полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією. Методами імуноферментного аналізу та полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією у 2002 - 2005 рр. на виноградниках півдня України та в посадковому матеріалі з Республіки Молдова виявлено та ідентифіковано наступні віруси винограду: коротковузля (2,3 - 18,9 %), мармуровості (16,9 - 30,2 %), скручування листя 1-го серотипу (3,3 - 43,4 %), скручування листя 3-го серотипу (3,3 - 62,3 %), вірус A (69,7 %), вірус B (81,8 %). На підставі результатів дослідження різних сортів винограду на приховане вірусоносійство встановлено високий ступінь зараження вірусними захворюваннями (2,4 - 100 %), пов'язаний з низькою якістю посадкового матеріалу винограду. Встановлено зараження не лише звичайного посадкового матеріалу винограду (4,2 - 40,0 %), але і кущів клонів (0,75 - 13,8 %) імпортного та вітчизняного виробництва.

Уперше за умов Криму вивчено біологічні особливості гронової листовійки (плодючість, співвідношення статей тощо), закономірності динаміки чисельності листовійки у виноградних насадженнях різноманітного типу. Оцінено чинники, що регулюють чисельність шкідника до господарсько невідчутного рівня. Вперше запропоновано безпестицидний захист виноградних насаджень від гронової листовійки, а також рекомендовано захист виноградників з застосуванням гормональних препаратів. Установлено, що в розвитку листовійки та винограду спостерігається певна синхронність. Співвідношення статей у листовійки в усіх поколіннях 1:1,1 - 1,25 (превалюють самки). З'ясовано, що її середня плодючість складає 80 яєць. Зазначено, що визначення термінів появи гронової листовійки доцільно здійснювати за допомогою феромонних пасток. Досить низька чисельність листовійки спостерігається на високоштамбових виноградниках. Мінімальну чисельність шкідника відзначено на сортах Молдова й Ркацителі, максимальна - на сортах Аліготе й Агадаї. Визначено, що гронова листовійка - слабко регульований ентомофагами вид. Наголошено, що у боротьбі з нею необхідні феромони, застосовані методом елімінації самців, а за їх відсутності доцільно застосовувати гормональні препарати.

Установлено, що за умов Закарпаття у промислових і присадибних насадженнях винограду гронова листокрутка розвивається за трьома генераціями та характеризується високим рівнем небезпеки для генеративних органів. Шкідник успішно розвивається на дикорослих рослинах, які оточують виноградники, створюючи постійну небезпеку проникнення її в агроценози. Запропоновано оригінальні технології контролю чисельності гронової листокрутки, які передбачають послідовне використання проти найбільш небезпечної першої генерації гормональних препаратів з наступним випуском трихограми. Реалізація запропонованих технологій дає змогу гарантовано котролювати чисельність шкідника у промислових і присадибних насадженнях винограду, забезпечує збереження та діяльність природних популяцій ентомофагів, дає змогу одержати екологічно чисту продукцію. Обгрунтовано використання нового гормонального препарату "Люфокс 105 ЕС", к.е. у комплексі з розселенням трихограми від гронової листокрутки у промислових і присадибних насадженнях винограду. Запропоновано технологію захисту винограду від шкідника у присадибних насадженнях, яка передбачає використання трихограми.

Встановлено, що розвиток чорної плямистості у виноградних господарствах Миколаївщини залежно від метеорологічних умов може бути слабким, середнім і сильним. Виявлено, що істотним чинником, що обмежує розвиток чорної плямистості, є незначна кількість опадів у травні - липні та низька температура повітря в цей період. Вперше рекомендовано високоефективні фунгіциди системної дії Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, с.п., Стробі, в.г., Ацидан, с.п., у нормах застосування згідно з "Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні". З метою впровадження у виноградарських господарствах України. Зазначено, що вдосконалення системи захисту від чорної плямистості сприяє подовженню терміну експлуатації насаджень та збереженню урожаю винограду.

У трьох виноградних зонах Криму (південнобережній, західній передгірно-приморській та степовій) і різних агрокліматичних зонах південної степової підзони Причорноморської низовини (Бузько-Дніпровській, Дністровсько-Бузькій, Дніпровсько-Молочанській та Дунайсько-Дніпровській) у 1996 - 2006 рр. вивчено забур'яненість виноградних насаджень, видову структуру та чутливість домінуючих бр'янів і гербіцидів, які використовуються у виноградарстві. Визначено ступінь впливу гербіцидів на ріст, розвиток і продуктивність рослин, урожай і його якість. Досліджено вплив забур'яненості виноградників на поширення та шкідливість грибних хвороб (оїліум, мілдью, сіра гниль) і шкідників (гронова листокрутка). Розроблено регресійні моделі для прогнозування впливу ступеня забур'яненості на елементи продуктивності виноградної рослини, втрати урожаю та зниження його якості. Запропоновано систему захисту промислових виноградних насаджень від бур'янів, яку впроваджено в Криму, на Херсонщині, Миколаївщині та Одещині. Зроблено економічний та енергетичний аналіз ефективності запропонованої системи захисту виноградних насаджень від бур'янів за різних екологічних умов вирощування культури.

Вивчено можливості застосування індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі, а також вплив індукторів на метаболізм виноградних рослин у зв'язку з індукцією імунітету. За результатами дослідження встановлено, що для захисту винограду від сірої гнилі можливе застосування фунгіцидів мікат (0,3 кг/га), алфіт ЄФ (0,5 кг/га), регулятора росту полістимуліну А-6 (0,1 кг/га), комплексоната міді (0,1 - 0,3 кг/га). Розроблена технологія застосування індукторів дозволяє одержувати біологічну ефективність 90 % та вище. Індуктори, що вивчалися, позитивно впливають на вегетативний розвиток виноградних рослин, збільшують деякі його показники. Доведено, що застосування таких індукторів, як мікал, полістимулін А-6 сприяє підвищенню синтезу білків у листках винограду. Комплексонат міді та мікал також викликають збільшення концентрації фенолів у листках винограду. Показано господарську та економічну ефективність розробленого способу захисту. Наведено рекомендації щодо застосуванння індукторів стійкості для захисту винограду від сірої гнилі.

Вивчено ураження різних сортів винограду сірою гниллю за умов західної передгірсько-приморської зони Криму та Бузько-Дніпровського регіону України, а також динаміку розвитку захворювання. Встановлено ефективність різних схем захисних заходів. Відмічено необхідність коректування термінів проведення обробок із урахуванням метеорологічних умов та динаміки розвитку хвороби. За результатами досліджень нових препаратів мітосу, імпакту та дерозалу встановлено їх високу ефективність проти сірої гнилі. Негативного впливу засобів захисту на врожай та його якість не виявлено. Вивчено вплив видалення листя у зоні грон на розвиток сірої гнилі, ефективність захисних заходів на кількість та якість врожаю.

Теоретично обгрунтовано та розроблено науково-методичні основи системи санітарного контролю у виробництві сертифікованого садивного матеріалу винограду. На виробничих виноградниках і маточних насадженнях виноградних розсадників України досліджено розповсюдження найбільш шкідливих вірусних і фітоплазмових хвороб, бактеріального раку винограду та грибних хвороб багаторічної деревини винограду. Розроблено, оптимізовано та впроваджено в практику санітарного контролю молекулярно-біологічні методи діагностування латентного ураження збудниками вірусних хвороб і бактеріального раку. Візуально та з використанням лабораторних методів оцінено санітарний стан понад 50-ти перспективних клонів вітчизняної селекції 37-ми прищепних і підщепних сортів на етапах випробування, а також кущів базових і сертифікованих маточників, закладених цими клонами на площі понад 150 га. Економічна ефективність на 2 грн. капітальних вкладень на вирощування садивного матеріалу категорії "сертифікований" становить 135 грн. у порівнянні з 53 грн. для виробництва саджанців категорії "стандартні". Розроблено ДСТУ 4390:2005, який регламентує для виробництва садивного матеріалу категорії "вихідний клоновий", "базовий", "сертифікований".

Наведено основні результати досліджень і розробок раціональних для умов агрофірми "Золота балка" систем ведення виноградних насаджень, а також технічних засобів їх реалізації. Надано оцінку зв'язку факторів ампелоекологічного середовища на ділянках і технологічних прийомів закладення, вирощування виноградних насаджень агрофірми з отриманням виноградно-виноробної продукції. Визначено раціональні параметри розмірів насаджень, стану їх рельєфу і порядку розташування рослин на ділянці, що забезпечують стійке отримання основних типів її виноградної та виноробної продукції. Здійснено комплексний і поелементний аналіз енергоємності технологій закладення й обробітку виноградних насаджень, висвітлено основні напрями зниження сукупних енергозатрат у галузі.

Висвітлено питання ведення виноградарства від екологічних умов у агрокліматичних районах зони вирощування культури, створення нових виноградників інтенсивного типу, характеристики нових комплексностійких сортів до впровадження засобів механізації, захисту від хвороб та шкідників, раціонального використання урожаю для виготовлення різноманітної харчової продукції.

Освещены вопросы ведения виноградарства от экологических условий по агроклиматическим районам зоны выращивания культуры, создания новых виноградников интенсивного типа, характеристики новых комплексноустойчивых сортов к внедрению средств механизации, защиты от болезней и вредителей, рационального использования урожая для изготовления разнообразной пищевой продукции.

Проведено оцінку поширення листової форми філоксери на європейських і гібридних сортах винограду в прищепній культурі в різних виноградарських зонах півдня України, а також диференціацію сортів винограду за ступенем пошкодження. Вивчено біоекологічні особливості розвитку шкідника, встановлено залежність між інтенсивністю розвитку листової та кореневої форм філоксери. Розкрито залежність показників плодоношення, продуктивності, урожаю і його якості, вмісту пігментів в листках виноградної рослини в прищепній культурі Причорноморської низовини Південного Степу України від ступеня розвитку й інтенсивності галоутворення листової форми філоксери. Встановлено технічну ефективність інсектицидів з різних хімічних груп, а також науково обгрунтовано, що оптимальними термінами проведеная захисних заходів від листової форми філоксери на прищепних виноградниках є періоди "розпускання бруньок" і "поява 9 - 12 листків". На підставі вивчення біоекологічних особливостей розвитку шкідника встановлено можливість використання системи захисних заходів від листової форми філоксери з урахуванням розвитку гронової листовійки.

Досліджено особливості розвитку гронової листовійки та кліщів, ефективність дії інсектоакарицидів в боротьбі з ними залежно від строків застосування, норм витрати препаратів і робочих розчинів. Розроблена технологія захисту винограду від гронової листовійки та кліщів передбачає однократне мало об'ємне обприскування насаджень інсектоакарицидами на початку відродження гусениць першого покоління гронової листовійки. Забезпечує надійний захист насаджень за зменшення витрати препаратів в три рази порівняно з існуючими, збільшенні періоду "очікування" в 3 - 4 рази проти регламентованих строків.

За умов Причорноморської низовини Південного Степу України визначено екологічні особливості розвитку патогену у зоні проведення досліджень у 2000 - 2008 рр. Встановлено інтенсивність поширення та рівень шкідливості мілдью на різних сортах винограду. Обгрунтовано раціональну систему захисту винограду проти мілдью для різних за польовою стійкістю сортів. За даними багаторічного моніторингу розроблено моделі коротко- та довгострокового прогнозування поширення та розвитку мілдью для промислових виноградних насаджень Причорноморської низовини Південного Степу України. Доведено, що зниження інтенсивності розвитку захворювання у 17 разів на листках і в 23 рази на гронах дозволяють скоротити прямі втрати врожаю більш як на 37 %. Встановлено, що загибель вічок зменшується на 84 %, кількість розвинених пагонів збільшується на 18 %, плодоносних - на 14 %, кількість грон, що сформувалися - на 27 %. Виявлено, що вміст цукрів у соку ягід зростає більше ніж на 20 %. Уперше проведено диференціацію районованих сортів винограду за ступенем польової стійкості до мілдью та вивчено залежність між польовою стійкістю до мілдью та біохімічним складом лози, листків та ягід. Наведено рекомендації щодо використання даних про біохімічний склад органів виноградної рослини у різні фази їх розвитку в експрес-діагностиці для визначення стійкості сорту до мілдью у конкретних зонах його інтродукції. Науково обгрунтовано й експериментально доведено, що у разі скорочення кількості спеціальних обробок проти мілдью на сортах з різною стійкістю з 6-ти до 2 - 4-х ефективність захисних заходів залишається високою та становить від 79 до 99 %.

Для проведення обробок у захисті проти мілдью вперше рекомендовано використовувати фунгіцид піларстін, 50 % к.с. (ефективність 94,4 - 95,7 %), а також препарати колліс, 30 % к.с. та електис, 75 % в.г. Проведено економічне оцінювання удосконаленої системи захисту винограду проти мілдью.

Вперше запропоновано й експериментально обгрунтовано класифікацію характеру розвитку оїдіуму та мілдью винограду. Для першого типу пізньої епіфітотії є характерним слабкий розвиток даних хвороб, для другого типу - класичного плину епіфітотії - характерний ранній, сильний розвиток. Вперше в Україні розроблено прогностичну модель розвитку мілдью й оїдіуму, і на їх основі розраховано короткострокові прогнози розвитку даних захворювань і довгостроковий прогноз розвитку мілдью, що дає можливість перейти від системи профілактичного захисту проти захворювань до системи захисту за прогнозами. Вивчено ефективність застосування сучасних фунгіцидів і біофунгіциду Мікосан В. Розроблено технології високоефективного застосування Мікосану В на винограді. Вдосконалено систему захисту винограду від оїдіуму та мілдью на підставі застосування прогнозу розвитку даних захворювань та нових високоефективних фунгіцидів. Показано, що екотоксикологічний ризик застосування засобів захисту в цьому випадку знижується до малонебезпечного.