Зроблено спробу переглянути основні положення етіологічної класифікації хвороб деревних рослин з метою розмежування понять "хвороба" і "пошкодження". Пропонується всі відхилення, які відбуваються в живих рослинах за наявністю чи відсутністю патологічного процесу, віднести до хвороб, а термін "пошкодження" застосовувати лише для мертвої деревини (круглого лісу, сортаментів тощо). Дану класифікацію доцільно використати у лісопатологічному моніторингу в частині оцінки санітарного стану лісів.

Узагальнено дані про невдалі, списані та передчасно зрубані лісові культури Івано-Франківського управління лісового господарства. Недосконала система лісовідновлення є причиною загибелі більше 30% штучних насаджень, похідні смеречники складають 2/3 площі зрубаних культур у вологих суяличинах і яличинах. Корінні смеречники менше пошкоджуються вітровалами чи буреломами. Їх частка від загальної площі вивалів складає 20%. Близько 75% зрубаних культур у дібровних типах лісу припадає на дубово-смерекові культури, в складі котрих переважає смерека.

Висвітлено вплив мікрокліматичних умов, будови кореневої системи, інтенсивності розвитку грунтових безхребетних тварин і мікроорганізмів, вологості та фізико-хімічних властивостей грунту на стан і продуктивність чистих та мішаних насаджень. Розглянуто форми поперечного раку дуба звичайного, щільність та висоту його поселення в насадженнях різного віку, властивості збудника туберкульозу ясена звичайного та його вплив на стан насаджень. Обгрунтовано заходи щодо створення та формування біологічно стійких і високопродуктивних насаджень з використанням дуба та ясена.

Освещено влияние микроклиматических условий, строения корневой системы, интенсивности развития грунтовых бесхребетных животных и микроорганизмов, влажности и физико-химических свойств грунта на состояние и продуктивность чистых и смешанных насаждений. Рассмотрены формы поперечного рака дуба обыкновенного, плотность и высота его поселения в насаждениях разного возраста, свойства возбудителя туберкулеза ясеня обыкновенного и его влияние на состояние насаждений. Обоснованы меры относительно создания и формирования биологически стойких и высокопродуктивных насаждений с использованием дуба и ясеня.

Ключ. слова: сеянцы Quercus petraea, мучнистая роса, степень поражения, водный режим, чистая продуктивность фотосинтеза
Індекс рубрикатора НБУВ: П496.7

Рубрики:

Хвороби лісонасаджень і боротьба з ними (лісова фітопатологія)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Pinus sylvestris, Heterobasidion annosum, проростки, ізоляти, фотосинтез, хлорофіли, каротиноїди
Індекс рубрикатора НБУВ: П496.7

Рубрики:

Хвороби лісонасаджень і боротьба з ними (лісова фітопатологія)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П496.7

Рубрики:

Хвороби лісонасаджень і боротьба з ними (лісова фітопатологія)

Шифр НБУВ: РА337353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасне уявлення щодо ролі та місця мікроорганізмів у рослинних угрупованнях, їх взаємодію між собою та з рослинами. Наведено принципову схему для встановлення належності ізолятів фітопатогенних бактерій до найбільш поширених родів. Особливу увагу приділено недостатньо дослідженій проблемі - бактеріальним хворобам хвойних лісових деревних рослин, зокрема, сосни звичайної. Наведено дані щодо симптоматики, особливостей патогенезу, а також морфологічні, культуральні та біохімічні властивості збудників бактеріозів сосни. Акцентовано увагу на тому, що у здорових органах рослин, зокрема, в насінні сосни, завжди присутні у мінорних кількостях бактерії, біологічною особливістю яких є здатність використовувати для свого онтогенезу метаболіти рослин. Запропоновано уточнення трактувань понять "патоген", "паразит", "збудник хвороби" тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: П496.7

Рубрики:

Хвороби лісонасаджень і боротьба з ними (лісова фітопатологія)

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено теоретичні узагальнення та результати дослідження впливу фітопатогенних організмів на ріст і розвиток ялини європейської та ялиці білої ювенільного віку на території Бескид (Українські Карпати). Виявлено особливості формування уражень залежно від погодних умов та впливу фітопатогенних організмів. Запропоновано методи підвищення стійкості та стимуляції росту рослин ювенільного віку. Охарактеризовано видовий склад нематод, патогенних грибків та оомікотових, які впливають на розвиток ялини та ялиці ювенільного віку. Презентовано можливість поширення видів родів \i Phytopthora \i0 та \i Pythium \i0 водами рік та водойм. Показано можливість застосування стимуляторів росту івін, емістим С, бактеріального препарату азогран та рослинних препаратів (відварів з кропиви, ромашки та полину, витяжок з часнику та цибулі) для підвищення стійкості сіянців. Запропоновано систему заходів із покращання стану рослин ювенільного віку в розсадниках різних типів.

Наведено результати досліджень патологічних змін вегетативних і генеративних органів ясена звичайного під дією патогенної міко- та мікрофлори, а також шкідливої ентомофауни. Показано, що найбільш поширеним і шкодочинним для цієї деревної рослини є туберкульоз. Збудник хвороби - фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv.savastanoi - уражує як стовбури, гілки та пагони, так і суцвіття ясена звичайного. Описано ряд збудників мікофітозів і представників шкодочинної ентомофауни, які внаслідок своєї діяльності суттєво послаблюють ріст, розвиток і знижуюють якісні характеристики деревини ясена звичайного.

Проведено аналіз результатів дослідження патогенів бактеріальних і вірусних хвороб на деревних рослинах лісових екосистем. Наведено оцінку продуктивності рослин на основі їх росту і розвитку та якості рослин груші, шипшини, суцвіття хмелю за умов інфекційного впливу патогенів. Досліджено комерційну продукцію на ураження збудниками хвороб різних таксономічних груп. Наведено список патогенів, що зумовлюють змішані інфекції, які є найбільш шкодочинними для деревних рослин лісових біоценозів, зокрема Erwinia amylovora та Pseudomonas spp.

Оксид азоту (NO) є сигнальною молекулою, задіяною у формуванні адаптивних реакцій рослин на абіотичні і біотичні стресори. Проте вплив його донорів на стійкість деревних рослин до інфекцій залишається майже недослідженим. Вивчено вплив донора NO нітропрусиду натрію (НПН) на ростові показники і стійкість сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) до розвитку ураження борошнистою росою (збудники - Erysiphe (=Oidium, =Microsphaera) sps.) за умов лісового розсадника без штучного зволоження. Чотириразове обприскування сіянців розчинами НПН позитивно впливало на лінійний ріст рослину у висоту і діаметр кореневої шийки, формування листкової поверхні та накопичення біомаси. При цьому обробка НПН в концентраціях 0,5 і 2 мМ істотно зменшувала відносну кількість рослин, уражених борошнистою росою, та пригнічувала розвиток інфекції на листковій поверхні. У варіантах з обробкою НПН відзначалося підвищення вмісту хлорофілів у розрахунку на одну рослину та кількості каротиноїдів. Під впливом обприскування НПН у концентраціях 0,5, 2 і 5 мМ спостерігалося істотне (в 2 - 3 рази) підвищення вмісту антоціанів у листках у період, що передував помітному розвитку борошнистої роси. НПН позитивно впливав на масу сіянців та, окремо, пагонів і коренів (глибиною до 20 см). Зроблено висновок про перспективність використання обробки сіянців дуба НПН для підвищення їх стійкості до інфекцій і посилення росту на ранніх фазах розвитку.

Незважаючи на значні успіхи в розумінні геномної організації бактеріальних вірусів, невирішеними залишаються проблеми їх екології та величезного різноманіття в природі. Мета роботи - вивчення дестабілізації псевдолізогенії ендофітної бактерії Pantoea agglomerans при розвитку в рослинних тканинах верби симптомів хвороби "відьмина мітла", яке призводить до накопичення різноманітних літичних бактеріофагів. Об'єктами досліджень були частини рослин верби, уражені хворобою "відьмина мітла", відібрані в Нижнєдністровському національному природному заповіднику (Одеська область) і на околиці м. Київ (Голосіївский район) влітку та восени. Ендофітні бактерії виділяли після подрібнення матеріалу та його екстракції в рідке средовище LB. Облік кількості бактерій і бактеріофагів проведено стандартно. Для очистки та електронно-мікроскопічної візуалізації фагових часток використано загальноприйняті підходи. Спостереження показують, що враження верби "відьминими мітлами" в Україні носить масовий епідемічний характер. Для цієї хвороби вперше розглянуто основні особливості трикомпонентної системи (ТКС): рослина - епіфітна бактерія - бактеріофаг. Встановлено, що трансформація тканин рослин Salix alba і Salix babylonicа призводить до суттєвої зміни ендофітного бактеріального корсорціуму, в якому спостерігається надлишкова кількість жовто-пігментованої бактерії P. agglomerans (Pag). Своєю чергою, це призводить до накопичення бактеріофагів за рахунок дестабілізації псевдолізогенного стану Pag в бінарній системі бактерія - фаг. Кількість вірусів та їх різноманіття залежить від місця локалізації бактерії-хазяїна по відношенню до вогнища інфекції. В трансформованих тканинах верби, фаги зустрічаються не так часто, як на періферії уражених гілок. Запропоновано універсальну індикаторну систему Pag g157, за допомогою якої може бути визначено 50 % специфічних бактеріофагів. По морфології колоній та неспроможності до лізогенізації чутливих культур визначено, що всі виділені фаги є строго літичними. Дослідження шести фагових ліній показало, що вони представлені бактеріофагами родини Syphoviridae, які відносяться до В1-морфотипу. Середній діаметр фагових капсидів для фага AF6 складав 67,11 +- 1,87 нм, а довжина його хвостового відростка - 168,96 +- 9,97 нм. Таким чином, значне кількісне превалювання P. agglomerans в ендофітному консорціумі, а також активація псевдолізогенії цієї бактерії може слугувати надійним показником не тільки локальних, а й системних інфекцій або механічних уражень деревних рослин. Запропонований підхід для дослідження ТКС рослина - бактерія - бактеріофаг може в перспективі розширити загальне уявлення про інфекційні процеси, які протікають на рівні взаємодії за участі біологічних об'єктів різних рівнів складності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П496.7

Рубрики:

Хвороби лісонасаджень і боротьба з ними (лісова фітопатологія)

Шифр НБУВ: РА450650 Пошук видання у каталогах НБУВ