Показано, що найбільший ступінь ураження листя шовковиці циліндроспоріозом спостерігається у роки з максимумом і мінімумом сонячної активності та за рік чи рік після них. Ці закономірності дають можливість прогнозувати розвиток хвороби і передбачати проведення відповідних профілактичних заходів.

Наведені результати власних досліджень і літературні дані про інфекційні хвороби дуба звичайного і ясена звичайного. Показано біологію збудників інфекційних хвороб. Висвітлено фактори, що обумовлюють зниження біологічної стійкості дерев і сприяють поселенню на них патогенних мікроорганізмів. Особлива увага приділена мало вивченим, але досить поширеним і шкідливим туберкульозу ясена і поперечному раку дуба.

Описаны биологические особенности 4 видов стрельчаток, которые образуют очаги массового размножения в Лесостепи на юге Западной Сибири и в Казахстане.

Проанализированы данные об устойчивости конского каштана обыкновенного к абиотическим и биотическим факторам среды на юго-востоке Украины. Предполагается, что причина массовых проявлений симптомов "порыжения" листвы каштана в регионе связана с целым рядом факторов и, в большинстве случаев, имеет характер неинфекционного увядания в комплексе с эпифитотиями на фоне ослабления отдельных деревьев каштанов, вызванного дефицитом атмосферной и почвенной влаги. В крупных городах Донбасса ослабление конского каштана обыкновенного происходит еще и в результате действия аэрополлютантов. Влияние энтомовредителей в его насаждениях на юго-востоке Украины несущественно. Предложены меры к улучшению состояния насаждений конского каштана обыкновенного в регионе.

Індекс рубрикатора НБУВ: П496.92

Рубрики:

Захист листяних порід

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано результати фітопатологічного обстеження насаджень липи за умов дендрологічного парку "Олександрія". Виявлено шість грибкових хвороб, а також два види лишайників та омелу білу, що паразитують на різних органах рослин. Запропоновано методи боротьби з хворобами.

Наведено видовий склад шкідників і збудників хвороб, які пошкоджували види та культивари роду береза (Betula L.) у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України у 2010 - 2012 рр. Описано характерні ознаки пошкоджень шкідниками і уражень хворобами, а також деякі особливості розвитку шкідників.

Індекс рубрикатора НБУВ: П496.922.207,025

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П496.921.3

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На принципах системного підходу вперше теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено функціонування різнотипних за інтенсивністю, напруженістю та спрямованістю фізіолого-біохімічних реакцій у листках рослин роду \i Aesculus \i0 L. на стресову дію КММ (каштанова мінуюча міль). Показано, що види рослин гіркокаштана акумулюють різну кількість енергії у вигляді АТФ, яка найінтенсивніше витрачається в сітці метаболізму нестійкими, низькообводненими та слабоадаптованими проти КММ рослинами, ніж стійкими. Розбалансування фізіолого-біохімічних процесів спричиняє формування низького рівня стійкості рослин гіркокаштана звичайного проти КММ унаслідок розпаду АТФ до АДФ і АМФ та зменшення величин енергетичного заряду аденозинфосфатної системи. З'ясовано, що в листках рослин роду \i Aesculus \i0 L. до початку масової появи КММ в найбільшій кількості містяться фітогормони індоліл-3-оцтова кислота і зеатин, значно меншій - зеатинрибозид та абсцизова кислота. Експериментально доведено, що стресова дія КММ зумовлює деструкцію й утворення ізотропної та зрідженої рідкокристалічної структури сумарних полярних ліпідів у листках рослин гіркокаштана звичайного у порівнянні з гіркокаштаном червоним або павії. Визначено, що вміст і співвідношення галакто- та фосфоліпідів у мембранах хлоропластів можуть бути інтегральними біохімічними характеристиками, які визначають формування високого рівня стійкості рослин проти КММ. Установлено широкий спектр ампліфікованих рестрикційних фрагментів ДНК, серед яких переважає значна кількість поліморфних, що дозволяє проводити ідентифікацію видів рослин роду \i Aesculus \i0 L. Уперше обгрунтовано, розроблено та запатентовано високоефективні способи оцінки стійкості рослин гіркокаштана проти КММ.

Подано загальні відомості про інфекційні хвороби деревних культур. Наведено короткий опис найбільш поширених та шкодочинних хвороб деревних рослин. Запропоновано ключ визначення хвороб сіянців, молодих деревних рослин, ракових, судинних і некрозно-ракових хвороб стовбура і гілок.

Висвітлено біологічні особливості розвитку американського білого метелика, який є нині найшкідливішим із ряду лускокрилих у садах, придорожніх смугах, лісосмугах та паркових зонах. Для відпочинку населення та інших важливих життєвих потреб потрібно дбати про глобальну проблему масових спалахів американського білого метелика (АМБ). Розв'язання цих проблем пов'язано з екологічною стратегією нашої країни і має бути науково обурунтованим. Для знищення цього фітофага розробляються нові технології, засновані на експерименті. Насправді шлях розв'язання цієї проблеми, можливий лише за умови екологізації господарювання, де основним складником має стати аналіз щораз більшої кількості сигнальних спалахів АБМ у наших регіонах. Відтак постає низка питань щодо екології, це означає, що є чітка детермінація трофічних ланцюгів, ці механізми багатогранні, важливі, але недосконало вивчені. Проведено багаторічне спостереження за американським білим метеликом, заселеність якого виявили у проблемних регіонах Андрушівського, Попельнянського, Баранівського та Новоград-Волинського районів. У результаті досліджень було створено репродукційну таблицю першого покоління фітофага, який негативно впливає на ясена звичайного, насамперед за типом пошкодження - це стягування павутиною листового апарату у вигляді гнізд, оскільки личинки 1 - 3 віку ведуть свій життєвий спосіб життя групами. Заселеність ясена звичайного личинковими гніздами істотно варіювала від 29 до 57 шт./дерево. Репродукційна личинкова стадія була різною, наприклад, личинка 2 - 3 віку становила в середньому від 11 до 8 шт./гніздо. При цьому ступінь заселеності американським білим метеликом ясена звичайного в окремих районах становила близько 60 - 80 %. За своєю шкідливістю фітофаг АМБ у Житомирській області посідає одне із перших місць, при цьому найбільшої шкоди завдають личинки, які пошкоджують листовий апарат дерева, об'їдаючи його повністю. Оскільки припиняється робота фотосинтезу, надто страждає коренева система через недостатність поживних речовин і не менш важливим є те, що не формується в деревині вікове кільце, що призводить до пустотілу, де розвиваються грибкові утворення та всихання дерева.

Акцентовано увагу на деградації та масовому всиханні в'язових насаджень, які досягли глобального рівня і відзначені як в Україні, так і світі. Обраховано індекс санітарного стану, який характеризується середнім ступенем пошкодження та дає змогу встановити, що насадження досліджуваного регіону належать до категорії сильно ослаблених. Виявлено в'язові деревні види в наступних типах лісорослинних умов: свіжих суборах – до 10 %, свіжих складних суборах – 56, у мокрих складних суборах – 21, у сирих дібровах – 4, у вологих борах, сухих і складних суборах, вологих та мокрих дібровах – менше 1 – 2 %. Визначено, що в'язові деревостани та насадження за участю в'язових ростуть за середнім класом бонітету І,5, 60% із них мають відносну повноту 0,7 - 0,8, спостерігається значне переважання стиглих і перестійних насаджень за участю в'язових як головної породи, оскільки їхня частка сягає 83 %. Зауважено, що найменшу частку становлять молодняки – 2 %, що свідчить про зменшення використання рослин роду Ulmus L. як головної породи у створенні штучних насаджень. Проаналізовано зміни показників популяції за фазами розвитку осередків, та встановлено, що досліджувані насадження у динаміці з 2004 по 2006 рр. знаходилися у стані розсіювання або, так званої, "кризи", тоді як, починаючи з 2007 р. – у стані власне спалаху осередку, наявні осередки стовбурових шкідників характеризуються високим, середнім і низьким ступенем заселення дерев. Виявлено осередки поселення наступних видів заболонників: Scolytus scolytus, S. multistriatus та S pygmaeus, за обрахованим коефіцієнтом Жаккара найбільша відмінність популяцій в осередках притаманна заболоннику руйнівнику та заболоннику пігмею (коефіцієнт Жаккара 28 % подібності). Найподібніші види, що формують спільні популяції в насадженнях, це заболонник руйнівник і заболонник струменистий – 71,4 % подібності.