Індекс рубрикатора НБУВ: П527.390

Рубрики:

Травлення. Органи травлення сільськогосподарських тварин

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Збільшення обсягів перетворення холестеролу до жовчних кислот у печінці компенсує втрату жовчних кислот у фекаліях. Це призводить до зниження холестеролу в крові. Альтернативою секвестрантам жовчних кислот є сорбенти стеролів, одержаних шляхом амідування полісахаридів. Відмічено гіпохолестеролемічний ефект у разі застосування октадецилпектиаміду на щурах, що утримувалися на раціонах, у складі яких входить холестерол у кількості 10 г/кг. Амідований пектин знижує вміст холестеролу в сироватці крові та вірогідно збільшує рівні природних стеролів й жовчних кислот у фекаліях. Тому досліджено дію згодовування холестеролу й амідованої окисненої монокарбоксицелюлози (МСС) й карбоксиметилцелюлози (СМС) на концентрацію жиру й стеролів у фекаліях щурів. Використовували 30 самок щурів лінії Вістар віком 3 міс і вагою ~ 250 г. Після зрівняльного періоду (4 тиж) щурів було розподілено на 6 груп по 5 тварин у кожній. Перша група залишалась контрольною, 2 - 6 групи взамін 10г/кг пальмового жиру одержували адекватну кількість холестеролу, 3 і 4 групи взамін звичайної целюлози (у загальному обсязі 60 г/кг) ще одержували відповідно по 30 і 60 г/кг амідованої МСС, а 5 і 6 - 30 і 60 г/кг амідованої СМС. Тривалість дослідного періоду - 4 тиж. Для аналізів збирали фекалії впродовж останніх 5 дн. Встановлено, що у фекаліях усіх щурів, які поїдали холестерол вірогідно збільшуються концентрації холестеролу та копростанолу та вірогідно зростає копростанол у разі споживання амідованої целюлози. Амідовані МСС і СМС вірогідно збільшують фекальний вихід жиру. Вони вірогідно зменшують у фекаліях концентрацію літохолевої, alpha-муріхолевої та загальної суми жовчних кислот. Наведені результати суттєво відрізняють амідовані целюлози від амідованого пектину, який вірогідно збільшує фекальне виведення з організму холестеролу і меншою мірою - жовчних кислот. Можливості видалення жирів з організму з допомогою амідованої целюлози, що передбачають гіполіпідемічний і гіпохолестеролемічний ефекти, ще раз будуть перевірені найближчим часом.

Індекс рубрикатора НБУВ: П527.390.4

Рубрики:

Печінка і жовчні шляхи

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*85 + П527.390.2

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шлунок. Травлення у шлунку

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Простежено динаміку змін фізіологічних параметрів і морфофункціонального стану печінки, шлунка, дванадцятипалої кишки щурів I, II, III поколінь і кролів І покоління, яким згодовували корми з 20 % вмістом генетично модифікованої та традиційної сої. У результаті довготривалого згодовування генетично модифікованої сої встановлено найбільш вірогідні відмінності у досліджуваних показниках між групами у I поколінні щурів, що виявилось дисбактеріозом, дискомплексацією пластинчастої будови та білковою дистрофією печінки, а також зростанням активності аланінамінотрансферази та лужної фосфази у сироватці крові. У II і III поколіннях щурів простежено врівноваження досліджуваних показників і відновлення гістоструктури печінки, проте ультраструктурні дослідження печінки щурів III покоління вказують на енергетичне навантаження та інтенсифікацію дезінтоксикаційних процесів у гепатоцитах. У печінці кролів І покоління, аналогічно як і у щурів І покоління, встановлено порушення радіальної будови та розвиток білкової дистрофії гепатоцитів у перилобулярній ділянці часточок, що підтверджує гепатотоксичний вплив генетично модифікованої сої на організм тварин.

Огляд присвячений вивченню симбіозу живих організмів (власне - між твариною-господарем і мікроорганізмами травного тракту) з метою підвищення продуктивності тварин. Надано аналіз досліджень ролі стінки рубця у процесах травлення жуйних тварин, симбіозу в жуйних і нежуйних видів тварин з мікроорганізмами, ефективності ферментації в передшлунках і товстому кишечнику та біотехнологічні основи використання симбіозу у тваринництві, висвітлено вагомий внесок українських вчених у вирішення вищевказаних питань. У жуйних слизова оболонка рубця забезпечує тісні взаємовідносини між твариною-господарем і змішаними популяціями мікроорганізмів рубця завдяки її двобічній проникності й синтезувальній здатності. Для підтримання постійного ферментативного процесу слизова оболонка здатна передавати у порожнину рубця близько 0,4 кг гліколіпонуклеопротеїнових комплексів. Ферментація у передшлунках є більш ефективною, ніж у товстому кишечнику. При розробці біотехнологічних основ у системах підвищення продуктивності жуйних і нежуйних тварин обов'язково мають братися до уваги головні чинники корекції симбіозу.

Генетично модифіковані продукти розповсюджуються по всьому світу надзвичайно швидкими темпами. Тому вивчення їх впливу на організм є актуальним на сьогоднішній день. Наведено результати гістологічних, гістохімічних, морфометричних досліджень стінки шлунку та дванадцятипалої кишки щурів першого покоління, яким згодовували традиційну та генетично модифіковану сою. Проведено порівняльну характеристику дослідних груп із контролем. Виявлено відмінність між першою дослідною групою, що споживала генетично модифіковану сою, другою дослідною групою, і контролем. Виявлені зміни вказують на можливий вплив залишків гербіциду у рослині, що підтверджують літературні джерела.

Проведено аналіз наукових повідомлень вчених різних країн порівняно з отриманими власними результатами вивчення показників якісного і кількісного складу мікробіоти кишечника лабораторних тварин за впливу гербіцидів, харчових добавок, мікропластику, лікарських препаратів і лікарських рослин. Наведені результати досліджень мають практичну цінність у розширенні знань про якісний і кількісний склад мікробіоти кишечника залежно від факторів навколишнього середовища. Досліджено вплив гербіцидів і харчових добавок на мікробіоту кишечника; гліфосад; харчові добавки; бензоат натрію; сахарин; сумісний вплив гліфосату, бензоату натрію і сахарину на мікробіоту кишечника; вплив азодикарбонаміду на мікробіоту кишечника; вплив бурштинової кислоти на мікробіоту кишечника; вплив пінополістиролу на мікробіоту кишечника; вплив лікарських препаратів і лікарських рослин на мікробіоту кишечника; спиртова настоянка аралії високої (Aralia elata); лікарські рослини; меліса лікарська (Melissa officinalis); лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia); шавлія лікарська (Salvia officinalis).