Наведено дані за головними морфометричними ознаками російського осетра дніпровського стада у порівнянні з каспійською популяцією. Найбільшу різницю визначено у висоті голови, висоті тіла та кількості жучок в черевному ряду.

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.49 + Е623.334.233Pol*80

Рубрики:

Інші осетрові

Шифр НБУВ: ВА641736 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано риси екології та біології осетра та севрюги у північній та північно-західній частинах Азовського моря. У взаємозв'язку з віковою та статевою структурою популяцій приведено чисельність осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр., показано основні закономірності формування дорослої та нерестової частин популяцій. Встановлено,що найбільш масовим видом осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр. був осетер, середня чисельність якого дорівнювала 0.85 млн.екз., севрюги - 0.31 млн. екз. Нерестова міграція осетра та севрюги була чітко виражена лише навесні (з ослабленням в останні роки). Осіннього нерестового ходу практично не спостерігалось. Основу живлення усіх досліджених особин осетра становили моллюски (Abra, Cerastoderma, Hydrobia), севрюги - в більшості Polychaeta. Запропоновано практично використовувати матеріали досліджень при плануванні, прогнозуванні та розробці нових концепцій промислу, обгрунтуванні національних квот азовських осетрових.

Проаналізовано вплив термічного режиму та технологічних параметрів середовища на ефективність вирощування личинок російського осетра до життєстійких стадій. На підставі результатів рибницько-біологічних досліджень запропоновано нові напрямки розвитку галузі осетрівництва. Встановлено обгрунтований взаємозв'язок між щільністю посадки, впливом терміну вирощування та раціоном на рибно-біологічні характеристики молоді, які є критеріями життєстійкості. Охарактеризовано специфіку впливу термічного режиму та технологічних параметрів середовища штучного відтворення на морфологічні та фізіолого-біохімічні показники личинок. Вперше зроблено спробу визначити економічну-ефективність вирощування життєстійкої молоді російського осетра. Результати наукового дослідження впроваджено у виробництво.

Наведено результати рибницько-біологічних досліджень, які дозволили визначити нові напрямки у штучному відтворенні та технології одержання життєстійкої молоді стерляді. Встановлено взаємозв'язок між щільністю посадки, впливом характеру годівлі та раціоном на рибничо-біологічні характеристики молоді, які є критеріями життєстійкості. Обгрунтовано особливості впливу технологічних параметрів на ефективність штучного відтворення та морфологічні показники личинок, мальків та цьоголітків стерляді. Запропоновано принципи оцінки економічної ефективності вирощування життєстійкої молоді. Основні результати роботи впроваджено у виробництво.

Розроблено заходи щодо відтворення нового об'єкта товарного осетрівництва, північноамериканського інтродуцента - веслоноса (Polyodon spathula (Walb)) за умов ставових господарств України, укомплектованих засобами для заводського відтворення риб. Визначено умови штучного одержання потомства веслоноса з використанням уперше дозрілих самок десяти- та одинадцятирічного віку, вирощених в ставах. Наведено рибоводно-біологічну характеристику плідників. Вивчено особливості підрощування личинок веслоноса за заводських умов та вирощування цьоголіток за умов звичайних коропових ставів у полікультурі з традиційними об'єктами ставової аквакультури. Досліджено особливості росту та живлення інтродуцента на першому році життя. Розроблено рибогосподарське обгрунтування та визначено перспективи введення веслоноса в аквакультуру України.

Проаналізовано екологічні й технологічні уявлення про вплив абіотичних і біотичних факторів на якісні та кількісні параметри відтворення та вирощування молоді осетроподібних. Увагу приділено формуванню ремонтно-маточних стад осетроподібних. Запропоновано технології відтворення риб з використанням стимуляторів штучного та природного походження, а також різних фізіологічно активних препаратів з метою стимуляції достигання статевих залоз. Вивчено вплив термічного режиму, терміну вирощування, величини раціону та кратності годівлі, співвідношення компонентів кормів на результати вирощування життєстійкої молоді осетроподібних.

Проанализированы экологические и технологические представления о влиянии абиотических и биотических факторов на качественные и количественные параметры воспроизводства и выращивания молоди осетрообразных. Предложены технологии воспроизводства рыб с использованием стимуляторов искусственного и природного происхождения, а также разных физиологически активных препаратов с целью стимуляции дозревания половых желез. Изучено влияние термического режима, срока выращивания, величины рациона и кратности кормления, соотношения компонентов кормов на результаты выращивания жизнестойкой молоди осетрообразных.

Викладено основи виробництва продукції осетрівництва на підприємствах відповідної спрямованості, визначено загальні принципи та видоспецифічні особливості відтворення та вирощування різновікових груп осетроподібних. Проаналізовано історію та сучасний стан осетрівництва та розкрито рибничо-біологічні особливості представників ряду осетроподібних. Приділено увагу питанням одержання стиглих плідників і статевих продуктів, інкубації ікри, вирощуванню рибопосадкового матеріалу та живих кормів, зимівлі, товарного вирощування осетроподібних, формування ремонтно-маточних їх стад та селекційно-племінної роботи у зв'язку з доместикацією. Охарактеризовано породи та природні групи представників ряду осетроподібних та визначено структуру комплексів з відтворення та вирощування життєстійкості їх молоді.

Наведено рибницько-біологічні дослідження, які позначають нові напрями у штучному відтворенні та технології одержання життєстійкої молоді стерляді. Встановлено й обгрунтовано взаємозв'язок між щільністю посадки, впливом характеру годівлі та раціоном на біологічні характеристики молоді, які є критеріями життєстійкості. Знайдено особливості впливу технологічних параметрів середовища на ефективність штучного відтворення та морфологічні показники личинок, мальків і цьоголітків стерляді. Запропоновано принципи оцінки економічної ефективності вирощування життєстійкої молоді.

Встановлено, що у печінці та скелетних м'язах коропів, які в складі комбікорму одержували ріпакову олію, є тенденція до зростання вмісту загальних ліпідів. В цьому разі в їх печінці вірогідно підвищується рівень етерифікованого холестеролу, а в скелетних м'язах - фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу. У печінці коропів, які в складі комбікорму одержували ріпакову олію та підвищену кількість цинку, за рахунок фосфоліпідів, неетерифікованого холестеролу, неетерифікованих форм жирних кислот і триацилгліцеролів є тенденція до підвищення рівня загальних ліпідів. В цьому разі в їх скелетних м'язах нормалізується вміст загальних ліпідів. Він нормалізується за рахунок вірогідного зростанню вмісту фосфоліпідів, моно- і диацилгліцеролів та етерифікованого холестеролу, але зменшення - триацилгліцеролів. Жива маса коропів, які в складі комбікорму одержували ріпакову олію та ріпакову олію з підвищеною кількістю цинку, у кінці досліду вірогідно є вищою. Також вірогідно вищими у них є абсолютний та середньодобовий прирости живої маси.

Описана разработка новых моделей динамики популяций на основе развития представлений теории формирования промысловых запасов рыб. Анализ данных о воспроизводстве и эксплуатации осетровых рыб Каспийского моря привел к выводу о необходимости математического описания ряда нелинейных зависимостей. Показано, что расширение формализуемых математическим аппаратом экологических принципов приводит к реализации качественно различных режимов поведения при моделировании популяций с различными условиями воспроизводства.

На підставі даних 30-річних досліджень (1966 - 1995 рр.) проведено порівняльний аналіз ефективності розмноження севрюги в роки різної водності Волги. Виявлено зв'язок чисельності личинок, що скорочується, з гідрологічними факторами та пропусканням плідників на місця розмноження. За уловами личинок севрюги, що мігрують з руслових нерестовищ, розташованих у нижньому б'єфі Волгоградського гідровузла, визначено рибопродуктивність різних районів Волги. Наведено основні рекомендації щодо підвищення масштабів природного відтворення цього виду осетрових до середньобагаторічного рівня (2,25 тис. т). Тенденція різкого зниження ефективності нересту севрюги в нижній течії Волги в 1992 - 1995 рр. у подальшому може спричинити втрату нерестової частини її популяції.

Обобщены результаты многолетних исследований (с 1987 по 1997 гг.) фракционного состава гемоглобина русского осетра, выполненных методом дискэлектрофореза в полиакриламидном геле (блоковый вариант). Всего обследовано 1 794 половозрелых особей, отловленных в речной период жизни. Установлены чрезвычайно высокая гетерогенность и уникальный полиморфизм (17 фенотипов) фракционного состава гемоглобина русского осетра. Выявлена четко выраженная тенденция снижения внутрипопуляционной изменчивости фракционного состава гемоглобина за счет исчезновения рыб с "редкими" фенотипами. Изложены несколько причин обеднения генофонда исследованной популяции русского осетра.

На основании экспериментов получены балансовые уравнения энергобюджета молоди осетровых рыб при оптимальной стационарной температуре. Они существенно отличаются от известного из литературы уравнения энергобюджета для осетровых (выше эффективность использования потребленной пищи на рост, ниже энерготраты, значительнее доля неиспользованной энергии). Периодические синусоидальные отклонения температуры от оптимальных значений существенно улучшают энергобюджет рыб. Повышается темп роста рыб, снижаются энерготраты и расход кислорода на прирост единицы массы тела. Полученные результаты следует учитывать при совершенствовании биотехнологии аквакультуры, в частности при заводском выращивании молоди осетровых рыб.

Обзор литературных и собственных данных более чем за 35 лет по оценке состояния популяций осетровых Азовского моря. Результаты обзора вызывают беспокойство за дальнейшую судьбу осетровых. Приведены причины снижения уловов, а также результаты мониторинга осетровых за последние годы и внедрения радикальных мероприятий по изменению тенденции падения их запасов. Показано, что низкий уровень численности взрослых рыб вызван дефицитом производителей, необходимых для искусственного получения молоди. Рекомендованы необходимые меры, включая весь механизм государственного и международного регулирования, по спасению популяций осетровых рыб Азовского бассейна.

Проведено оцінку наявних в Україні племінних груп веслоноса за генетико-біохімічними системами, ДНК-маркерами та результатами цитогенетичного аналізу, досліджено стан природного й адаптивного імунітету інтродуцента. Виявлено видоспецифічні характеристики веслоноса. Встановлено, що племінні групи веслоноса характеризуються високим ступенем генетичної мінливості. Використання мікросателітних локусів ДНК дозволило виявити найбільш характерні алелі для досліджуваних племінних стад. Результати цитогенетичного аналізу вказують на задовільний стан хромосомного апарату риб. За результатами комплексних досліджень вперше запропоновано цілісну систему рибогосподарських заходів за основними технологічними ланками розведення та вирощування веслоноса за умов повносистемних господарств ставової аквакультури України. Вивчено окремі біологічні особливості веслоноса як об'єкта аквакультури. Розроблено оригінальні способи та нові технологічні підходи в організації робіт зі штучного відтворення, вирощування личинок і посадкового матеріалу веслоноса. Вирощування цьоголіток і товарної продукції веслоноса в полікультурі з коропом і рослиноїдними рибами далекосхідного комплексу з застосуванням напівінтенсивної технології рибництва забезпечує одержання загальної рибопродукції ставів у межах 0,9 - 1,3 т/га з часткою веслоноса в ній до 18 - 28 % (220 - 290 кг/га). За цього прибутковість ставового рибництва без значних додаткових витрат може зростати більше ніж у 2 - 3 рази за рентабельності виробництва до 70 %. Визначено етапи та розроблено систему науково обгрунтованого розвитку аквакультури веслоноса в Україні на тривалу перспективу.

На основі молекулярно-генетичних досліджень проаналізовано внутрішньовидову генетичну структуру плідників стерляді (Acipenser ruthenus, Linnaeus) та гібрида білуги зі стерляддю і бестера (Acipenser nikoljukinii), які утримуються за умов аквакультури. Встановлено індивідуальні відмінності в алельних варіантах між плідниками стерляді та бестера з використанням мікросателітних ДНК-маркерів, таких як LS-19, LS-68 та LS-39. За одержаними даними проведено комбінування та підбір оптимальних пар плідників за найбільш віддаленими алельними варіантами. Дослідження даного напрямку нададуть змогу осетровим господарствам здійснювати обмін і доповнення своїх стад плідників іншими за генотипами особинами та запобігти негативним проявам близькоспорідненого схрещування у одержаного потомства в майбутньому.

Отражены рыбоводно-биологические характеристики объектов осетроводства. Представлена информация по технологическим основам их искуственного воспроизводства, выращиванию рыбопосадочного материала и товарного производства. Рассмотрены вопросы кормления различных возрастных групп осетровых и производства живых кормов. Уделено внимание селекционно-племенной работе с осетровыми, проблеме их заболеваний и лечебно-профилактическим мероприятиям.

Проведено молекулярно-генетичний аналіз і визначено особливості генетичної структури наступних видів осетрових: російський осетер, стерлядь, севрюга, білуга, шип та гібрид білуги зі стерляддю - бестер. За індивідуальними відмінностями алельних варіантів мікросателітної ДНК розроблено генетичний паспорт для досліджуваних осетрових видів риб, рекомендований для забезпечення контролю, обліку та відтворення цінних промислових і зникаючих видів риб. Проведено дослідження індукції мейотичного гіногенезу й одержано гіногенне потомство осетрових риб на прикладі стерляді. Достовірність успадкування материнських алелів одержаних нащадків підтверджено молекулярно-генетичним аналізом ДНК.

Рассмотрены актуальные вопросы современного осетроводства и перспективы его развития. Представлены результаты работ по искусственному воспроизводству культивируемых видов осетрообразных. Освещены технологические особенности выращивания разновозрастных групп осетровых, отражены проблемы заболеваемости осетровых и новейшие методы профилактики и лечения. Очерчена роль осетроводства в сохранении генофонда ценных и исчезающих видов.