Вперше встановлено закономірності між параметрами теплоутилізаторів вентиляційних викидів тваринницьких приміщень і режимами його роботи з урахуванням вологості повітря в приміщенні та зовнішнього середовища. Удосконалено методику дослідження енергетичної ефективності застосування рекуперативних теплоутилізаторів вентиляційних викидів з різними способами захисту теплообмінної поверхні від обмерзання. Удосконалено методи випробувань вологомісткості повітряних потоків. Обгрунтовано можливість використання рекуперативних теплоутилізаторів вентиляційних викидів тваринницьких приміщень за найменших температур повітря зовнішнього середовища, характерних для кліматичних умов України та розроблено спосіб захисту теплообмінної поверхні рекуперативних теплоутилізаторів від обмерзання з підвищенням ефективності їх застосування в системі забезпечення мікроклімату тваринницьких і птахівничих приміщень.

Побудовано графіки розподілу осьових швидкостей і надлишкових температур закрученої струмини, що виходить з повітророзподільника. Підтверджено доцільність застосування повітророзподільника з закрученими та настильними струминами в приміщеннях пташників із каскадними клітковими батареями.

На основі рівнянь стаціонарної і нестаціонарної теплопровідності, аеродинаміки та комп'ютерного моделювання теоретично обгрунтовано параметри і режими роботи грунтового теплообмінника. Проведено аналіз впливу параметрів мікроклімату на продуктивність тварин. Проаналізовано зміст наявних технологій і технічних засобів вилучення теплової енергії з поверхневих шарів грунту для забезпечення мікроклімату в тваринницькому приміщенні. Запропоновано удосконалену технологічну схему повітряного грунтового теплообмінника для забезпечення нормативних параметрів системи вентиляції тваринницького приміщення. Встановлено залежність зміни ефективної теплової потужності грунтового теплообмінника від його геометричних параметрів (довжини і діаметра грунтового теплообмінника, міжцентрових відстаней між теплообмінниками). Теоретично обгрунтовано довжину і діаметр робочого органу системи вентиляції тваринницького приміщення - вертикального грунтового теплообмінника. Запропоновано математичну модель зміни ефективної теплової потужності системи грунтових теплообмінників залежно від міжцентрової відстані осей грунтових теплообмінників для рядного розташування теплообмінників. Експериментально підтверджено залежність впливу конструкційно-технологічних параметрів грунтового теплообмінника на його ефективну теплову потужність. Розроблено раціональні параметри і режими роботи системи вентиляції на основі використання грунтових теплообмінників для тваринницьких приміщень. Доведено техніко-економічну доцільність застосування комплекту дослідного зразка системи вентиляції на основі використання грунтових теплообмінників.

Встановлено, що у приміщеннях з нижньою подачею термостабілізованого повітря тварини мали вищі середньодобові прирости, кращу збереженість та вищі показники продуктивності відносно тварин, отриманих і вирощених у приміщеннях з боковою подачею повітря через стінові клапани. Нижня подача повітря забезпечувала менші коливання середньорічної температури залежно від умов навколишнього середовища. Також у цих приміщеннях відмічено значно меншу забрудненість повітря пилом, бактеріальними частинками, аміаком та сірководнем. У повітрі цих приміщень відмічено більш високий відносний вміст кисню, ніж у повітрі приміщень з боковою подачею повітря через стінові клапани. Доведено, що утримання тварин у приміщеннях з нижньою подачею термостабілізованого повітря поліпшує їх продуктивний потенціал, який зберігається й при відгодівлі в умовах глибокої довгонезмінюваної підстилки. Живої маси 100 кг тварини досягали за 187 днів, проти 193 дні у приміщеннях з боковою подачею повітря. Використання природних стимуляторів, феромони+голос кнура, дозволило зменшити період приходу свиноматок в охоту, підвищити запліднюваність та багатоплідність. Сумарна різниця чистого прибутку, отриманого по дослідних групах у приміщеннях з нижньою подачею повітря, склала 117,7 тис. грн. Загальна рентабельність була сумарно вище на 2,5-3,2 відсотки залежно від пори року.