Розглядаються шляхи підвищення ефективності птахівничої галузі на прикладі передових підприємств України і досвіду зарубіжних птахівників. Подаються конкретні науково-обгрунтовані пропозиції по удосконаленню структури підприємств м'ясного і яйценосного напрямку, технології, організації і ветеринарно-санітарного захисту. Наводяться дані економічних розрахунків ефективності впроваджуваних заходів.

Надані матеріали порівнювальної оцінки уловлюючої здатності різних способів, що використовуються при бактеріологічній оцінці повітря в птахівничих приміщеннях.

Наведено результати досліджень температури повітря у зоні перебування птиці за локального нагрівання та видалення шкідливостей із зони нагрівання.

Дисертація присвячена питанням вивчення впливу мікробізму пташника, в залежності від його рівня, на організм курчат та епізоотичну ситуацію птахорадгоспів. Вивчено основний спектр факультативних анаеробів в повітрі птахівничих ферм і рівень контамінації їми органів дихання 1-60-денних курчат. З'ясовано вплив різноманітних факторів на динаміку бактеріальної забрудненості повітря птахарень. Встановлена реакція організму 1-60-денних курчат, що утримуються в умовах зростання мікробів в повітрі птахівничих приміщень та при обмеженні контамінації факультативними анаеробами повітря, що вдихається. Розроблено та впроваджено у технологію ветеринарного захисту птахівницьких господарств Сумської області науковообгрунтований режим санації повітря птахарень з метою профілактики бактеріозів.

Викладено результати експериментальних досліджень щодо порівняльних випробувань типових і запропонованих режимів роботи систем освітлення і вентиляції пташників для ремонтного молодняка і курей-несучок. Встановлено, що використання переривчастих режимів освітлення з різними рівнями освітленості по періодах доби, узгоджених з рівнями освітленості режимів роботи систем вентиляції пташників, нових джерел світла і приладів для регулювання рівнів освітленості забезпечує зниження витрат електроенергії на освітлення на 25,1...65,7% і на вентиляцію - на 13,8...29,1% при зменшенні витрат ламп розжарювання у 2,1...6,6 раза і підвищенні яйценесучості у розрахунку на початкову несучку на 0,1...7,3% та збереженості молодняка на 0,6...1,9%.

Наведено результати досліджень впливу абіотичних факторів (температури, вологості, швидкості руху, бактеріальної забрудненості повітря, способів утримання, санітарних розривів) на показники природної резистентності організму м'ясних каченят, динаміку їх живої маси тіла, збереженість, морфологічні та біохімічні показники крові. Вивчено особливості формування мікроклімату та розподіл повітря у пташниках, призначених для вирощування 1 500 - 3 000 каченят. Визначено аеростази, для яких характерна висока мікробна забрудненість, вміст шкідливих газів, слабка рухомість повітря. Установлено, що залежно від місткості приміщень зону аеростазів становить 30 - 50 % площі підлоги. Молодняк, який вирощується у цих зонах, має низьку резистентність, продуктивність і збереженість. Вивчено ефективність вирощування каченят на глибокій підстилці та сітчатих підлогах. Обгрунтовано доцільність принципу "все зайнято - все порожньо" та профілактичної перерви у використанні пташників після дезінфекції. З'ясовано вплив бактерициду на мікрофлору повітря у приміщеннях, зокрема, на санітарно-показникову групу бактерій кишкової палички. Доведено можливість використання рибав і гідротривіту для посилення природної резистентності організму, інтенсивності росту та збереженості каченят.

Запропоновано спрощену фізичну модель для визначення температури повітря в модулі вирощування птиці. Перевірено адекватність фізичної моделі на натурних дослідженнях. Визначено закономірності впливу на температуру повітря в модулі удержання птиці теплової потужності нагрівача, ступеня чорноти поверхні опромінення, рухомості повітря в зоні перебування птиці та висоти встановлення нагрівачів. Доведено ефективність застосування витяжного зонта, встановленого над інфрачервоним нагрівачем. Запропоновано інженерну методику розрахунку температурного режиму технологічної зони перебування птиці, яка дозволяє комплексно врахувати фактори, що впливають на його формування. Проведено порівняльний аналіз систем теплозабезпечення приміщення пташнику. Визначено техніко-економічні переваги використання системи інфрачервоного опалення з утилізацією тепла за модульного вирощування птиці. Застосування витяжного зонта над інфрачервоним нагрівачем дозволить утилізувати певну кількість тепла залежно від витрати витяжного повітря та теплової потужності випромінювача.

Індекс рубрикатора НБУВ: П811.547 + П076

Рубрики:

Гігієна пташників

Електрифікація сільського господарства

Шифр НБУВ: РА390624 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено можливість використання лікарських рослин у процесі санації повітря птахівничих приміщень. Ефірні масла лікарських рослин мають широкий спектр антимікробної дії по відношенню до багатьох хвороботворних мікроорганізмів й імуннокоректуючі властивості, що сприяє зниженню захворюваності й підвищенню збереження і продуктивності поголів'я птиці. В ході досліду з'ясовано механізм антимікробної дії ефірних масел таких лікарських рослин, як м'ята перцева, шавлія лікарська, фенхель, а також визначено дози ефірних масел, що забезпечують зниження бактеріального обсіменіння повітря.

Розглянуто динаміку нагромадження умовно-патогенної мікрофлори у пташниках у разі підлогового та кліткового утримування курей. Вивчення динаміки нагромадження мікроорганізмів, в тому числі коліформ бактерій у повітрі пташника показало, що існує залежність цього показника від віку і терміну перебування птиці у пташниках, незалежно від системи утримання. Нагромадження ешерихій вище 1,5 % від загальної кількості мікрофлори повітряного середовища пташників з різною системою утримання птиці призводило до загибелі птиці по причині ешерихіозу. Найбільш тяжкий бактеріоз проявлявся у птиці 30 - 45-добового віку. Захворювання проходило в гострій формі та мало тенденцію до стаціонарності. Джерелом зараження курчат ешерихіозом були кури-носії патогенних сероваріантів кишкової палички, хворі ешерихіозом курчата та курячі ембріони.