Проаналізовано теоретико-методологічні основи та вдосконалено методичні підходи відносно оцінки стану, тенденцій і прогнозування впливу звалищ відходів, худобомогильників, кладовищ на екосистеми, засади поводження з відходами біологічного походження (на прикладі Житомирської області). Вивчено й узагальнено механізм формування небезпеки у разі поводження з відходами біологічного походження. Розроблено реєстр худобомогильників і кладовищ Житомирщини, визначено місця поховання інфікованих тварин, запропоновано впровадження екологічного паспорту кладовищ з урахуванням їх розташування на території проживання людей. Аналіз технологічної основи системи переробки біологічних відходів на утильзаводі показав що на даний час це є найбезпечніший засіб утилізації біологічних відходів, а саме: відходів тваринництва, харчової та фармацевтичної галузей, патологоанатомічних установ, відходів простроченої продукції торговельних мереж, тощо. З метою унеможливлення забруднення довкілля відходами біологічного походження на основі досліджень запропоновано технологічні підходи щодо формування системи управління екологічною безпекою з урахуванням оцінки впливу об'єктів поводження з біовідходами на екосистеми.

Наведено результати аналізу звітної документації щодо якості та безпечності яловичини, свинини, баранини, м'яса птиці, кролів і нутрій на території Полтавської області. Встановлено, що за період 2012 - 2016 рр. державними лабораторіями здійснено 583235 експертиз м'яса туш із використанням органолептичних, бактеріоскопічних, біохімічних і паразитологічних методів досліджень. Водночас, за наслідками експертизи виявлено, що 1734 зразків м'яса не відповідають показникам, які затверджені у відповідних державних стандартах. Основними причинами вибраковки м'яса тварин різних видів були невідповідність за органолептичними та біохімічними показниками.