Індекс рубрикатора НБУВ: П817.111 + Р123.852

Рубрики:

Експертиза м’яса при інфекційних хворобах тварин

М'ясо і м'ясні продукти

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні методи визначення доброякісності, техно-хімічного аналізу, бактеріологічного дослідження, ветеринарно-санітарного контролю ковбасних виробів і копченостей. Висвітлено питання впливу різних факторів на технологічні процеси їх виготовлення, наведено оцінку якості ковбас і копченостей після випуску з цеху та правила їх продажу в торговельній мережі. Викладено основні санітарно-гігієнічні вимоги щодо ковбасних цехів, а також методику виготовлення ковбас і копченостей за домашніх умов.

Освещены проблемы судебной и ветеринарно-санитарной экспертиз на базе нового законодательства Украины. Приведены новые подходы к определению возраста диких животных, а также мяса по строению волоса. Рассмотрены вопросы юридической ответственности за нарушение правил охраны, использования и воспроизводства животного мира.

Розглянуто питання організації ветеринарно-санітарного контролю (ВСК) на птаховиробничих підприємствах, наведено ветеринарно-санітарні вимоги до приймання та післязабойного ВСК птиці. Проаналізовано особливості будови її м'язової та кісткової тканин залежно від виду, а також проведення ветеринарно-санітарної експертизи яєць, яєчних продуктів.

Рассмотрены вопросы организации ветеринарно-санитарного контроля (ВСК) на предприятиях по производству птицы, приведены ветеринарно-санитарные требования к ее приемке и послезабойному ВСК. Проанализированы особенности построения мышечной и костной тканей птицы в зависимости от вида, а также проведения ветеринарно-санитарной экспертизы яиц, яичных продуктов.

Висвітлено вплив іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти. Досліджено основні методи захисту організму від впливу іонізуючого випромінювання. Проаналізовано роль біологічно активних речовин у формуванні природної резистентності та корекції функцій імунної системи організму. Наведено характеристику імуномодулювального препарату "Гомотин" та комплексу активуючих факторів імунітету (КАФІ). Розглянуто коригувальний вплив імуномодуляторів на гомеостаз великої рогатої худоби на забруднених радіонуклідами територіях. Визначено економічну ефективність використання імуномодуляторів під час вирощування молодняка великої рогатої худоби.

Висвітлено систему оцінку вгодованості м'ясної худоби та наведено інформацію щодо методів визначення фізико-хімічних показників якості м'язової тканини тварин, зокрема, інтенсивності її забарвлення, вільної і зв'язаної води у м'ясі, його ніжності, мармуровості, калорійності, повноцінних та сполучнотканинних білків, триптофану.

Освещена система оценки вскармливания мясного скота и приведена информация по методах определения физико-химических показателей качества мышечной ткани животных, в частности, интенсивности ее окраски, свободной и связанной воды в мясе, его нежности, мраморности, калорийности, полноценных и соединяющих тканевых белков, триптофана.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.111

Рубрики:

Експертиза м’яса при інфекційних хворобах тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про результати ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою тварин на КП "Полтавський м'ясокомбінат".

Викладено дані про ступінь інактивації залишкових кількостей тилозину в продуктах забою курей через 1 годину після одноразового введення антибіотика з водою перорально, а також після проварки м'яса та заморозки.

Наведено данi щодо ступеня токсичностi м'яса птицi, одержаного iз тушок птицi, яка перехворiла на колiбактерiоз та еймерiоз, а також пiсля лiкування препаратом бiсепт.

Функціонування організму тварин у межах фізіологічного оптимуму забезпечує найефективнішу діяльність всіх його систем та органів, високі показники продуктивності та репродуктивної здатності. Проте, постійний вплив негативних екологічних чинників знижує ефективність прояву окремих адаптаційних систем та пристосувальну і резистентну здатність цілого організму. Тому важливим завданням біологічної, аграрної і ветеринарної науки є різностороннє вивчення шкідливого впливу чинників антропогенної і техногенної діяльності на живі організми, розробка способів корекції адаптаційної здатності організму, зокрема з використанням біологічно активних кормових домішок.

Розглянуто виведення препарату БІ-септим з організму курей. Оскільки БІ-септим є синтетичним препаратом, який складається з двох антибіотиків (тилозину та окситетрацикліну), визначено їх вміст у м'ясі птиці окремо. Визначення залишкових кількостей антибіотиків проведено за допомогою експрес-методу (МУК 4.2.026-95). Виявлено, що окситетрациклін і тилозин приблизно з однаковою швидкістю виводяться з організму курей (на третю добу після останнього разу задання антибіотика у червоних м'язах містилося окситетрацикліну 0,2 мкг/г, тилозину - 0,45 мкг/г). Визначено, що за умов утримання птиці упродовж семи діб після останнього разу задавання БІ-септиму у м'ясі залишків антибіотиків не спостерігається.

Розглянуто проблему контролю якості сировини та продукції тваринного походження, а саме - розроблення та впровадження у практику ветеринарно-санітарного нагляду ефективних методів визначення антимікробних речовин у продукції тваринництва. Наведено результати апробування якісного мікробіологічного скринінг-методу визначення залишків антимікробних препаратів у тушах продуктивних тварин. Одержано дані, які показали, що цей метод дозволяє визначити залишки антимікробних препаратів принаймні чотирьох фармацевтичних груп (бета-лактамів, тетрациклінів, макролідів, сульфаніламідів) упродовж 2 - 3 діб після останнього їх застосування у терапевтичних дозах та у концентраціях, рівних або вищих за гранично допустимі рівні.

  Скачати повний текст

Встановлено, що хронічні катаральні гастрити мають широке розповсюдження серед свинопоголів'я України (88 - 95 %). Показано, що у випадку сильно вираженого хронічного катарального гастриту ступінь обезкровлювання туш була задовільною та незадовільною. Органолептичні та фізико-хімічні показники м'яса погіршувались у залежності від тяжкості патологічного процесу. У м'ясі свиней, хворих на хронічний гастрит, збільшується вміст вологи, зменшується кількість білка, жиру, золи, понижується калорійність м'яса. Дослідження стосовно визначення сумарного вмісту жирних кислот та амінокислот показали, що під час патологічного процесу їх менше, ніж у клінічно здорових, а відносна біологічна цінність м'яса знижується на 22,0 - 30,7 %. Схожу картину виявлено під час аналізу мінерального складу. Доведено, що обсіменіння м'яса та внутрішніх органів мікрофлорою збільшується в залежності від ступеня патологічного процесу.

Досліджено вплив різних соплук і доз заліза на еритропоез, білковий, вуглеводний і мінеральний обмін у свиней, їх м'ясну продуктивність, прирости мас та якість одержаної продукції. Встановлено, що корекція раціонів дослідних свиней хелатними сполуками заліза (метіонатів і лізинатів) сприяє вірогідному зростанню кількості еритроцитів у крові, вмісту гемоглобіну, концентрації загального білка, SH-груп і заліза у сироватці крові. Вивчено вплив різних сполук і доз заліза на м'ясну продуктивність, швидкість росту свиней, зроблено ветеринарно-санітарне та біологічне оцінювання одержаної продукції. З'ясовано, що додавання лізинату заліза до раціону відгодовуваних свиней краще впливає на забійні показники, морфологічний склад туш (збільшує вихід м'язової тканини, площу м'язового вічка), фізичні властивості (pH, площу м'язового вічка, вологоємність) та відзначається найбільшим рівнем вірогідності. Доведено, що застосування заліза у формі хелатів позитивно впливає на органолептичні характеристики свинини, що сприяє покращанню якості м'яса та бульйону з нього, фізико-хімічних показників і подовжує термін його зберігання. У м'ясі усіх дослідних груп свиней виявлено зменшення загальної вологи та збільшення вмісту сухої речовини та жиру, що забезпечує більшу калорійність м'яса та покращує його смакові якості. Доведено позитивний вплив хелатних сполук заліза на збільшення рівня мікроелементів у крові та м'ясі свиней (Fe, Mn, Zn, Cu). Розраховано економічний ефект та розроблено рекомендації щодо використання лізинату заліза для відгодівлі свиней у встановленій дозі.

Досліджено вплив дефіцитних мікроелементів (Cu, Mn, Zn, Co, Se і Fe) та їх метіонатів на еритропоез, білковий обмін, продуктивність, забійні та м'ясні показники відгодівельних бугайців поліської м'ясної та симентальської порід, проведено ветеринарно-санітарну оцінку яловичини та визначено її біологічну цінність. Виявлено, що раціони бугайців дефіцитні за вмістом заліза, міді, марганцю, цинку, кобальту, селену. Встановлено оптимальні дози мікроелементів (солей і метіонатів), які забезпечують нормалізацію обмінних процесів, підвищення м'ясної продуктивності та покращання якості яловичини. З'ясовано, що додавання до раціону бугайцям дефіцитних мікроелементів та їх метіонатів позитивно впливає на органолептичні показники яловичини, одержаної від бугайців поліської м'ясної та симентальської порід, що сприяє покращанню якості м'яса, його фізико-хімічних показників і подовженню терміну зберігання. Встановлено, що у м'ясі бугайців дослідних груп обох порід зменшувалася загальна волога та збільшувався вміст сухої речовини та жиру, що забезпечило вищу калорійність м'яса та покращило його смакові якості. Зроблено висновок, що збагачення раціонів бугайців дефіцитними мікроелементами у формі неорганічних солей і метіонатів сприяє збільшенню їх рівня у крові та яловичині.

Проведено комплексне ветеринарно-санітарне дослідження (бактеріальне обсіменення, визначення токсичності та вмісту нітритів) ковбас і копченостей, що реалізуються на ринках у різні пори року та виготовляються різними суб'єктами виробництва. Встановлено фактори, що впливають на санітарну якість м'ясопродуктів, розроблено заходи щодо підвищення їх санітарної якості та безпеки. Запропоновано експрес-метод визначення токсичності м'ясопродуктів, розроблено спосіб виготовлення екологічно чистого барвника та безнітритну технологію виготовлення ковбасних виробів. Обгрунтувано ефективність впровадження у ветеринарно-санітарну експертизу м'ясопродуктів мікробіологічного експрес-методу визначення токсичності та виготовлення ковбас за безнітритною технологією з використанням розробленого барвника. Запропоновано методику контролю якості та безпеки м'ясопродуктів відповідно до міжнародних вимог системи самоконтролю (НАССР).

Вперше вивчено гістологічні зміни (некроз, відкладання ліпофусцину, слизову дистрофію міжм'язової сполучної тканини), які знижують якість м'яса некатегорійних тварин як повноцінного продукту харчування. Доведено, що інтенсивність саркоцистозної інвазії під впливом незбалансованої та недостатньої годівлі зростає. Зазначено, що одержані результати досліджень дають підставу рекомендувати проведення обов'язкового бактеріологічного дослідження продуктів забою некатегорійних тварин, які є потенційно небезпечним джерелом токсикоінфекції для людини, а також проведення патогістологічного дослідження стосовно ураження саркоцистами, оскільки інтенсивність м'язової інвазії саркоцистами у даному випадку зростає.

Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено необхідність проведення ветеринарно-санітарної оцінки якості м'яса NOR, PSE та DFD, одержаного від великої рогатої худоби, у парному, охолодженому та замороженому станах. Визначено оптимальні показники безпеки та якості PSE-, DFD-м'яса за його холодильного зберігання. Удосконалено та розроблено нові біохімічні методи визначення м'яса різного ступеня свіжості та м'яса, одержаного від хворих тварин. Ветеринарно-санітарна оцінка грунтується на визначенні органолептичних показників якості яловичини NOR, PSE та DFD, установлення показника pH м'яса у перші години після забою, за умов дозрівання та холодильного зберігання, а також важливих хімічних показників м'яса, зокрема, вмісту пігментів, амінокислот, вологи, глікогену, вологозв'язувальної здатності та інших. Критерієм забезпечення якості та безпеки яловичини визначено ветеринарно-санітарні параметри виробництва яловичини, а саме: установлено показники мікробіологічного забруднення об'єктів, обладнання, повітря у період виробництва (перед початком, усередині та наприкінці зміни у забійному цеху), стін охолоджувальних і морозильних камер зберігання м'яса. Доведено можливість використання реакції з реактивом Неслера для визначення ступеня свіжості яловичини якісним і кількісним (фотоелектроколориметричним) методами, вірогідність яких становила відповідно 92,5 - 98,0 % та 94,7 - 97,4 %. Установлено ефективність використання проби з розчином міді сульфату масової частки 3 % та з використанням м'ясного бульйону у співвідношенні м'ясо:вода 1:2 для визначення м'яса, одержаного від хворих тварин.