Вивчено мікробне обсіменіння повітря перепелятників та мікрофлору загиблих перепелів. Перепели мають природну стійкість до збудників хвороб, які уражають інші види птиці. Незважаючи на це, зареєстровано спалахи окремих хвороб перепелів. Спалахи хвороб бактеріальної етіології - псевдомоноз і колібактеріоз - спостережено на перепелиних фермах Полтавської області, а на фермах Донецької - колібактеріоз і на одній фермі Одеської області - стафілококоз. Проведено штучне інфікування птиці ізольованою від перепелят кишковою паличкою з позитивним результатом.

Обгрунтовано необхідність проведення дезінфекції повітря пташників за присутності птиці з метою зменшення його мікробного забруднення, починаючи з 20 - 25-ти діб вирощування бройлерів. Запропоновано проводити таку дезінфекцію аерозольним способом або ультрафіолетовим випромінюванням. Вивчено вплив розроблених режимів дезінфекції за присутності птиці з використанням зазначених способів на мікрофлору пташників, ріст бройлерів, гематологічні й економічні показники вирощування. Установлено, що дезінфекція повітря пташника аерозольним способом дозволяє зменшити його мікробне забруднення у 1,6 - 3,2 разів, підвищити збереженість бройлерів на 1,8 %, їх живу масу у віці 42-х діб на 35,03 г. Економічний ефект від застосування цього способу становить 411,77 грн. у розрахунку на 1 000 голів. Дезінфекція повітря ультрафіолетовим випромінюванням дає змогу зменшити його мікробне забруднення у 2,4 - 3,7 разів, підвищити збережність бройлерів на 2,2 %, їх живу масу у віці 42-х діб на 137 г, одержати економічний ефект задяки його застосуванню - 819,5 грн. у розрахунку на 1 000 бройлерів. Запропоновано застосовувати дезінфекцію повітря за присутності птиці аерозольним способом або ультрафіолетовим випромінюванням як елемент технології варощування бройлерів у присадибних, фермерських і спеціалізованих господарствах. Рекомендовано режими проведення такої обробки.

Викладено матеріали про аерозольну дезінфекцію в приміщеннях, вплив і наслідки її на популяції мікроорганізмів. На підставі аналізу зроблено висновки, що дезінфекція оцінюється позитивно у разі знищення патогенних мікроорганізмів, але повинна проводитися згідно з показаннями та закінчуватися заселенням корисної мікрофлори.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.324 + П682-273

Рубрики:

Дезінфекція окремих видів тваринницьких приміщень

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено хімічну природу молекулярних "мішеней" дезінфектанта для промислового птахівництва "ВВ-1": біомолекул захисної оболонки пташиного яйця, а також біомолекул патогенних бактерій/вірусів, на які дезінфектант здійснює відповідний захисний і біоцидний (протимікробний та противірусний) вплив. Молекулярними "мішенями" "ВВ-1" є олігосахариди, глікозильовані білки та ліпопротеїни.

Розглянуто проблеми та режими дезінфекції об'єктів ветеринарно-санітарного нагляду з метою профілактики й обмеження поширення вірусу африканської чуми свиней (АЧС), а також недопущення його занесення на територію благополучних господарств України. Проведеними дослідженнями встановлено, що концентрації дезінфікуючих засобів відносно тест-культур стафілококу мають знезаражувальні властивості відносно вірусу АЧС, що забезпечує дотримання регламенту проведення дезінфекційних заходів.

Розроблено та вивчено препарат на основі полігексаметиленгуанідину гідрохлориду, бензалконіум хлориду та дельтаметрину, що має широкий спектр бактерицидної дії. Проведено доклінічні, клінічні й аналітичні дослідження препарату геоцид. Зокрема вивчено його бактерицидні, фунгіцидні й інсектицидні властивості. Проведено дослідження препарату за показниками гострої токсичної дії з використанням лабораторних тварин, культури інфузорій (\i Tetrahymena руriformis \i0). Розроблений препарат за результатами досліджень належить до четвертого класу згідно з класифікацією хімічних речовин за ступенем небезпечності. Розроблено технологію виготовлення препарату. Вивчено фізико-хімічні властивості та способи його застосування. Експериментально доведено, що геоцид ефективний для дезінфекції тваринницьких приміщень і безпечний для тварин у 0,5 % концентрації. Встановлено ефективну концентрацію та визначено тривалість його пролонгованої бактерицидної дії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.324

Рубрики:

Дезінфекція окремих видів тваринницьких приміщень

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив та поширення інвазії пташиного червоного кліща на птахопідприємствах України та зроблено аналіз даних країн Європейського Союзу, в яких найбільш поширений цей кровосисний паразит. Вивчено дію та значення цього паразита. Показано негативний вплив Dermanyssus gallinae на виробництво птахопродукції, передусім яєць. У країнах ЄС за останні десятиріччя виявлено високий відсоток поширення паразита завдяки його високим адаптивним властивостям, резистентності до акарицидів, швидкому життєвому циклу в умовах високих оптимальних температур та можливості довго існувати без джерела живлення (до 10 місяців). З’ясовано, що паразит може потрапляти на птахогосподарства за допомогою синантропної птиці. Кліщі здатні переносити збудники небезпечних інфекцій та вірусів, викликаючи трансмісивні та інвазійні захворювання. Це все завдає економічних збитків птахопідприємствам через зростання смертності поголів’я (зниження ваги та анемію) та значного зменшення яйценосності та якості яєць у курей-несучок. Відповідні наслідки призводять до значних фінансових втрат для знешкодження популяцій паразита, дезінфекції приміщень та лікування птиці. Також показаний згубний вплив D. gallinae і на організм людини, який викликає хвороби шкіри (свербіж та дерматити). Таким чином, виникає необхідність досліджувати популяції кліщів з метою запобігання їх нападів на працівників птахогосподарств та для екологічно безпечного вирішення цієї проблеми.

Исследовано влияние и распространение инвазии птичьего красного клеща на птицефабриках Украины и сделан анализ данных стран Европейского Союза, в которых наиболее распространен этот кровососущий паразит, изучено действие и значение этого паразита. Показано негативное влияние Dermanyssus gallinae на производство птицепродукции, прежде всего яиц. В странах ЕС за последние десятилетия обнаружен высокий процент распространения паразита благодаря его высоким адаптивным качествам, резистентности к акарицидам, быстрому жизненному циклу при высоких оптимальных температурах и возможности долго существовать без источника питания (до 10 месяцев). Выяснено, что паразит может попадать на птицехозяйства с помощью синантропной птицы. Клещи способны переносить возбудителей опасных инфекций и вирусов, вызывая трансмиссивные и инвазионные заболевания. Это все наносит экономический ущерб птицепредприятиям из-за повышения смертности поголовья (снижение веса и анемию) и значительного уменьшения яйценосности и качества яиц у кур-несушек. Соответствующие последствия приводят к значительным финансовым затратам для обезвреживания популяций паразита, дезинфекции помещений и лечения птицы. Также показано пагубное влияние D. gallinae и на организм человека, вызывающее болезни кожи (зуд и дерматиты). Таким образом, возникает необходимость исследовать популяции клещей с целью предотвращения их нападений на работников птицехозяйств и для экологически безопасного решения этой проблемы.

Викладено результати апробації удосконаленого способу дезакаризації диких копитних в умовах напіввільного утримання, що включає як обробку тварин, так і санацію місць їх скупчення новими препаративними композиціями на основі амітразу. У вольєрному господарстві застосовано сучасні, науково обгрунтовані, інтегровані підходи до організації профілактичних та лікувальних протиектопаразитарних заходів. Це дозволило, з мінімальними затратами, без стресового фактору, не знижуючи трофейних властивостей дичини, контролювати чисельність паразитів на відносно безпечному рівні. Спосіб забезпечує самостійну санацію тварин привабливою для них емульсією інсектоакарициду. При цьому у якості атрактанта, розчинника та репелента використано піддьогтярну воду. Місця підгодівлі тварин оброблено новим інсектоакарицидним препаратом зі знезаражуючим ефектом "Засіб для обробки тваринницьких приміщень "Акаротак Е". Також апробовано індивідуальну терапію новим препаратом івермектинового ряду. Встановлено високу ефективність застосованих препаратів, зокрема максимальні значення Коефіцієнту захисної дії засобу "Акаротак Д.В." сягали 76 %. Біологічна ефективність засобу "Акаротак Е" на 1 добу склала - 93,3 % і зберігала високі значення протягом 14 діб.

Уперше в умовах свинарських господарств України визначено дезінфекційні властивості препаратів "Біоцидін" і "Бі-дез™". З'ясовано їх ефективні концентрації, вплив на тварин та якість одержаної продукції. Експериментально встановлено, що зазначені комплексні засоби виявляють бактерицидну, фунгіцидну, віруцидну, спороцидну, гігроскопічну та дезодоруючу дію. У гострих і хронічних дослідах на лабораторних тваринах визначено параметри токсичності препаратів, досліджено їх фармакодинаміку. Експериментально розроблено спосіб приготування засобів, схему та технологію використання в присутності тварин, доведено економічну ефективність та доцільність застосування комплексних дезінфікуючих засобів у свинарських підприємствах. Розроблено комплекс заходів щодо зменшення вмісту шкідливих газів і вологості повітря у свинарських приміщеннях у результаті використання препарату "Біоцидін" марки Г та Д для сухої дезінфекції. Для проведення вологої дезінфекції у свинарниках розроблено препарат "Бі-дез™", що має високий ступінь екологічної безпечності. Після використання препаратів "Біоцидін" та "Бі-дез™" зафіксовано покращення гігієнічних умов утримання свиней, а також у результаті цього збільшилася їх продуктивність. Наукову новизну підтверджено патентами України на корисну модель: № 85721, № 85721, № 908001 № 908000.

Викладено результати апробації удосконаленого способу дезакаризації диких копитних в умовах напіввільного утримання, що включає як обробку тварин, так і санацію місць їх скупчення новими препаративними композиціями на основі амітразу. У вольєрному господарстві застосовано сучасні, науково обгрунтовані, інтегровані підходи до організації профілактичних та лікувальних протиектопаразитарних заходів. Це дозволило, з мінімальними затратами, без стресового фактору, не знижуючи трофейних властивостей дичини, контролювати чисельність паразитів на відносно безпечному рівні. Спосіб забезпечує самостійну санацію тварин привабливою для них емульсією інсектоакарициду. При цьому у якості атрактанта, розчинника та репелента використано піддьогтярну воду. Місця підгодівлі тварин оброблено новим інсектоакарицидним препаратом зі знезаражуючим ефектом "Засіб для обробки тваринницьких приміщень "Акаротак Е". Також апробовано індивідуальну терапію новим препаратом івермектинового ряду. Встановлено високу ефективність застосованих препаратів, зокрема максимальні значення Коефіцієнту захисної дії засобу "Акаротак Д.В." сягали 76 %. Біологічна ефективність засобу "Акаротак Е" на 1 добу склала - 93,3 % і зберігала високі значення протягом 14 діб.

Визначено особливості розвитку мікрофлори за холодильного зберігання яловичини, удосконалено способи її ветеринарно-санітарного контролю, розроблено сучасний мийно-дезінфікуючий засіб для санітарної обробки технологічного обладнання м'ясопереробних підприємств. Акцентовано увагу на визначенні психротрофної мікрофлори яловичини за холодильного зберігання в охолодженому, примороженому та замороженому стані, запропоновано мікробіологічні критерії безпечності яловичини за вмістом психротрофної мікрофлори, способи її виділення з продуктів та об'єктів м'ясопереробних підприємств. Оцінено ефективність дії мийних і дезінфікуючих засобів, які використовуються на м'ясопереробних підприємствах. На основі комплексних фізико-хімічних, мікробіологічних, токсикологічних і виробничих досліджень запропоновано до використання розроблений мийно-дезінфікуючий засіб "Сан-актив" для санітарної обробки технологічного обладнання й об'єктів м'ясопереробних підприємств. Установлено, що 36 % проб яловичих туш, що надходять на переробку, містили синтетичний препарат зеранол, який використовують як стимулятор росту та збільшення ваги у жуйних. Виявлено, що зберігання яловичини у замороженому стані за температури - 20 °С упродовж 3-ох міс. сприяє зменшенню кількості зеранолу в середньому на 28 %.