Розроблено дешевий і зручний метод очищення культур лептоспір за допомогою фурациліну 1:84000 та фурагіну 1:26000, 10 % яких додають до середовища Кортгофа з 5 % сироватки крові овець та витримують на середовищі дві доби. Установлено, що антибіотик широкого спектра дії - енрофлок in vitro на лептоспір діє бактерицидно аналогічно до стрептоміцину. У фазі логарифмічного росту лептоспіри чутливіші до впливу антибіотиків, ніж у стаціонарній фазі. Висвітлено методику отримання та використання овечої сироватки крові для культивування лептоспір. Удосконалено середовище Кортгофа для культивування лептоспіру, до складу якого введено 10 % середовища Ігла як стимулятора росту та виключено пептон і вітаміни. Зменшено вміст сироватки крові овець у сироватці з 10 до 5 % та збільшено накопичення біомаси на 37,2 % на відміну від традиційного середовища Кортгофа. Доведено можливість використання середовища Ігла в десятиразовому розведенні для культивування лептоспір на рівні з середовищем Кортгофа. Досліджено спосіб одержання високоочищеного альбуміну методом хроматографії з застосуванням макропористих кремнеземвмісних сорбентів маски "CX-50". Модифіковано твін-альбумінове середовище EMJH шляхом зниження вмісту альбуміну до 0,25 % та твіну до 0,025 % і додаванням 1 % середовища Ігла.

Розглянуто питання, пов'язані з фізико-хімічними методами концентрування лептоспірозного антигену. Вказано на можливість концентрування останнього за допомогою методів діалізу та за допомогою поліетиленгліколю (ПЕГ). У разі концентрування інактивованої культури лептоспір за допомогою методу діалізу рекомендується витримувати експозицію п'ять годин. У разі концентрування за допомогою ПЕГ оптимальною є концентрація 10 % за експозиції 4 доби. Зроблено висновок, що у виробництві біопрепаратів доцільно використовувати антиген, концентрований за допомогою методу діалізу, адже він дозволяє провести концентрування 15 разів за об'ємом (у ПЕГ 10 разів за об'ємом), концентрат практично не містить баластних речовин, які можуть мати негативний вплив на антигенні та імуногенні властивості одержаного антигену.

  Скачати повний текст

На території України щорічно реєструються спалахи таких інфекційних хвороб, як бешиха та лептоспіроз, що завдає значної економічної шкоди підприємствам і господарствам. Здатність збудників цих хвороб бактерій Erysipelothrix rhusiopathiae та спірохет Leptospira interrogans тривалий час зберігатись в об'єктах зовнішнього середовища та циркулювати в екосистемах робить боротьбу з цими інфекційними агентами та профілактику захворювань вкрай складною та затратною. На щільність популяцій та тривалість існування збудників інфекцій в об'єктах зовнішнього середовища суттєвий вплив здійснюють біотичні фактори, зокрема, рослини, які є потужним джерелом надходження в екосистеми біологічно активних речовин. Дослідженнями встановлено, що кореневі дифузати стрілолиста стрілолистого (Sagittaria sagittifolia) у розведеннях 1:10 та 1:100 здійснюють стимулювальний вплив на популяції бактерій E. rhusiopathiae. Щільність еризипелотріксів у дослідних зразках була відповідно на 177,86 та 59,87 % вищою, ніж у контролі. У розведеннях 1:1000 та 1:10 000 прижиттєві виділення стрілолиста не здійснювали виразного впливу на популяції збудника бешихи. В експериментах із вивчення впливу кореневих дифузатів стрілолиста на щільність популяцій збудників лептоспірозів тестування проводили із культурами 7 серологічних штамів L. interrogans. Аналіз одержаних результатів показав, що прижиттєві виділення стрілолиста здійснюють виразний пригнічуючий вплив на піддослідні культури лептоспір. Серологічні варіанти L. interrogans відрізнялись між собою за ступінню чутливості до впливу з боку виділень S. sagittifolia, а показник пригнічення популяцій спірохет коливався в межах від 25,53 до 82,86 %. За умов прибережних і водних екосистем рослини S. sagittifolia виявляють алелопатичну активність по відношенню до популяцій патогенних бактерій E. rhusiopathiae та L. interrogans, в результаті чого між цими видами формується топічний тип екологічних взаємозв'язків.

Розглянуто питання культивування лептоспір на стандартному середовищі Ігла у 10-разовому розведенні з 5 % сироватки крові вівці. Використання середовища Ігла, стерилізованого фільтрацією через стерилізаційні пластини з порами 0,22 мкм і автоклавуванням, дало однакові результати. За нагромадженням біомаси середовище Ігла у 10-разовому розведенні можна порівняти з середовищем Кортгофа, яке набуло широкого використання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е4с8 + П841.94 + Е422.112*716-636-601.2

Рубрики:

Патогенні спірохети

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ