Проаналізовано причини виникнення та можливості попередження порушень поведінки сільськогосподарської птиці, які завдають птахівництву у всьому світі значних економічних збитків, а також обгрунтовано доцільність використання схильності птиці до роздзьобування оперення як індикатор стану навколишнього середовища.

Наведено сучасну класифікацію хвороб новонароджених телят. Висвітлено етіологію, патогенез, діагностику та диференційну діагностику гострих розладів травлення у телят, зокрема, у випадках молозивного токсикозу, аліментарної диспепсії, казеїно-безоарної хвороби. Увагу приділено основним напрямкам профілактики шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят.

Приведена современная классификация болезней новорожденных телят. Освещены этиология, патогенез, диагностика и дифференциальная диагностика острых нарушений пищевария у телят, в частности, при молозивном токсикозе, алиментарной диспепсии, казеино-безоарной болезни. Уделено внимание основным направлениям профилактики желудочно-кишечных заболеваний новорожденных телят.

Вперше експериментально встановлено відсутність кореляції між вмістом каротину та вітаміну A у телят 1 - 3-місячного віку. Доведено множинність внутрішньої патології у телят : A- і D-гіповітамінози та гіпопластична анемія розвиваються як супутні хвороби. Розроблено та теоретично обгрунтовано принципово новий спосіб одержання вітамінно-мінерального концентрату, який грунтується на підборі складових компонентів, функціонально поєднаних у клітинному обміні, сумісне використання яких посилює їх біологічну активність.

Визначено етіопатогенетичне значення респіраторних захворювань телят 1 - 6-місячного віку та встановлено стадійність у розвитку респіраторного синдрому, яка обумовлена зміною мікробних популяцій, що корелює з клініко-епізоотологічним проявом інфекційної патології респіраторної системи. Встановлено, що 44 % тварин у досліджуваній групі захворіло бактеріальними пневмоніями, до 75,4 % - викликаними P.multocida, з них серотипом А - 44,4 %, серотипом В - 16,6 %, серотипом Д - 39 %. Визначено, що захворювання протікало важко, переважно гостро у формі крупозної пневмонії з летальністю до 11,9 %. У телят до 4-х-місячного віку виділено P.multocida серотипу А в 44,4 % і серотипу Д у 38,8 % випадків, у 4 - 6-ти-місячних телят виділення пастерел серотипу А зменшилося до 20,4 %, а серотипу Д збільшилося до 79,6 %, який мав домінуюче значення в поширенні легеневих пастерельозів, викликаючи переважно хронічний перебіг хвороби. Культуру P.multocida серотипу У місячному віці виділили в 16,6 % випадків, з наступним зменшенням частоти виділення.

  Скачати повний текст

Розглянуто етіологічну структуру змішаних форм респіраторних хвороб телят в Автономній Республіці Крим. Визначено, що причиною виникнення цих хвороб є різні поєднання вірусів ПГ-3, ІРТ, адено- і хламідії. З усіх змішаних форм поєднання ПГ-3 + ІРТ + алено + хламідії виявлено в 15 % випадків, ПГ-3 + ІРТ + хламідії - у 13,5 %, ПГ-3 + хламідії - у 28 %, ПГ-3 + ІРТ - у 21,7 % випадків. Виділено пастерелі, стафілококи, кишкову паличку та протей. У чистому вигляді від тварин, хворих на респіраторні хвороби, вірус ПРГ-3 і хламідії зафіксовано тільки в разі гострої форми хвороби в початковій її стадії. Встановлено фактори, що сприяють виникненню змішаних респіраторних хвороб телят. Досліджено епізоотологічну ситуацію стосовно змішаних респіраторних хвороб великої рогатої худоби в Криму. Описано клінічну картину захворювання та патологоанатомічні зміни в телят, що загинули. Розроблено тест-систему імуноферментного аналізу з метою проведення діагностики хламідійних інфекцій великої рогатої худоби і змішаних респіраторних інфекцій телят та доведено можливість її використання за умов виробництва. Запропоновано аерозольний метод терапії та профілактики змішаних форм респіраторних хвороб телят з використанням лікарської форми доксиветину в чистому вигляді та в суміші з іншими препаратами.

За результатами гістологічних досліджень установлено гіперфункцію щитовидної залози у більшості хворих на зоб новонароджених телят. На підставі одержаних даних обгрунтовано механізм розвитку уродженого ендемічного зоба одночасно за абсолютною та відносною масою щитовидної залози. Наведено методичні рекомендації "Диспансеризація великої рогатої худоби".

На підставі вивчення ліпідного складу мембран еритроцитів венозної й артеріальної крові клінічно здорових телят і вмісту у них 2,3-дифосфогліцерату обгрунтовано більш стійкий зв'язок кисню з гемоглобіном у венозній крові та менш стійкий - в артеріальній. Збільшення кількості "молодих" еритроцитів у крові хворих на бронхопневмонію телят на початкових стадіях захворювання у порівнянні з клінічно здоровими, та інтенсивне зростання популяції "старих" клітин у разі подальшого розвитку патології характеризує виснаження компенсаторних можливостей кісткового мозку у тварин з тяжким ступенем перебігу бронхопневмонії. Зазначено, що зростання концентрації гемоглобіну (метгемоглобіну) у крові хворих на бронхопневмонію телят є, очевидно, наслідком зниження активності антиоксидантних процесів в еритроцитах крові та в органах. У хворих телят виявлено зміни ліпідного складу мембран еритроцитів (зменшення загального вмісту ліпідів) і стехіометричного співвідношення між холестеролом і фосфоліпідами у мембранах, що вказує на порушення білково-ліпідних зв'язків бішару та призводить до зниження стійкості червоних клітин крові. Зростання активності 2,3-дифосфогліцератного шунту гліколізу еритроцитів є компенсаторним механізмом наростаючої гіпоксичної гіпоксії. Встановлено негативний вплив амоксициліну тригідрату на систему еритрону: зменшується вміст ліпідних компонентів і порушується їх співвідношення у мембранах еритроцитів, що відбивається на білок-ліпідних зв'язках бішару; розвивається гіпохромна анемія, що спричиняє наростання гіпоксії, порушується сечовиноутворювальна функція печінки та знижується функціональна здатність ниркових клубочків.

Індекс рубрикатора НБУВ: П871.911 + П872.132.1-911-1

Рубрики:

Хвороби телят

Лейкози тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П871.911 + П872.334

Рубрики:

Хвороби телят

Диспепсія тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273 + П871.911

Рубрики:

Велика рогата худоба

Хвороби телят

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати досліджень свідчать, що телята народжуються з різним рівнем функціонального стану організму. Пренатальне недорозвинення тварин формується за умов порушення перебігу фізіологічних процесів на грунті недостатнього забезпечення організму оксигеном. Наявність постійного контакту легенів із навколоплідною рідиною надає підстави апріорно вважати, що за якісним складом амніотичної рідини можна судити про стан плода, "зрілість сурфактантної системи легень" і процесами, що в ній відбуваються, на що вказують окремі досліджені параметри. У зв'язку з цим запропоновано 20-бальну систему діагностичних тестів для оцінки "зрілості" сурфактантної системи легень, а, відповідно, й функціонального стану організму новонароджених телят та ступеня впливу гіпоксії на плід.

Проаналізовано динаміку імунологічних та біохімічних показників організму телят за застосування антимікробного препарату "Цефінель". Результати проведених досліджень виявили вплив препарату на клітинні фактори резистентності організму. Одержані дані лейкограми та білкового обміну мали позитивне прогностичне значення й свідчили про терапевтичну ефективність "Цефінелю". Дослідженнями встановлено, що після проведення тваринам курсу антибіотикотерапії у дослідних телят вірогідно нормалізувалася формула крові.

Захворювання сільськогосподарських тварин є однією з найбільш серйозних загальнобіологічних, соціальних і екологічних проблем сучасності. Крім прямих збитків, які наносяться тваринництву внаслідок зниження продуктивності, довголіття, порушення відтворювальної функції, збільшення затрат на лікування і обслуговування, хвороби суттєво знижують темпи генетичного покращання популяції тварин. Досить актуальною проблемою у молочному скотарстві України, представники якого - українські чорно-ряба та червоно-ряба молочні породи ВРХ, є проблема інфекційних захворювань, багато з яких є зоонозами. Тому перспективним напрямком досліджень є вивчення стану природної резистентності до інфекційних захворювань у корів даних порід.

Вперше проведено комплексні всебічні дослідження: гігієнічних умов утримання, рівня годівлі, ветеринарно-санітарного моніторингу хвороб у дослідному господарстві, де проходили експерименти, умов годівлі корів різного віку, від яких народилися телята з різним антенатальним розвитком. Розроблено та впроваджено в господарстві заходи превентивної терапії для підвищення функціонального стану здоров’я, природного та специфічного імунітету телят. Встановлено підвищення активності клітинного та зниження гуморального імунітету в організмі телят раннього віку незалежно від рівня антенатального розвитку. З’ясовано стимулюючий вплив вітаміну Е та левамізолу на процеси формування неспецифічної резистентності, активність поствакцинального імунітету та енергію росту телят, які народжені від корів з низькою адаптивною здатністю щодо прийнятих у господарстві умов годівлі та утримання. Наукова новизна проведених досліджень захищена декларативним патентом України на корисну модель.

Розроблено фітопрепарат з хвої сосни звичайної, який містить біологічно активні речовини, досліджено його вплив на організм тварин за умов моделювання запальних процесів у щурів і лікування респіраторних і шлунково-кишкових захворювань молодняку ВРХ. Запропоновано основні методичні підходи до виділення та ідентифікації основних груп біологічно активних речовин з хвої сосни звичайної. На їх основі одержано новий фітопрепарат хлорофіліпін, для якого визначені показники якості за органолептичними, фізико-хімічними та біологічними параметрами. Досліджено в порівняльному аспекті антимікробну активність хлорофіліпіну, одержаного з голок хвої сосни звичайної, заготовленої посезонно в різних районах Львівської області. Констатовано, що досліджуваний препарат виявляє ширший спектр антимікробної дії до грампозитивної та грамнегативної мікрофлори у порівнянні з препаратом із листя евкаліпта хлорофіліпт. Вперше тривалими дослідами на інтактних тваринах (білі щури, телята) доведено, що новостворений препарат малотоксичний, посилює гемопоез, еритропоез, окиснювально-відновні й обмінні процеси, позитивно впливає на біохімічні показники крові.

Проведено вивчення фармакотерапевтичної дії препаратів цефалоспоринового та фторхінолонового ряду, у порівнянні, на організм телят за гострого бронхіту і катаральної бронхопневмонії та їх лікувальну і економічну ефективність. Основними показниками були: фармакотерапевтична й економічна ефективність препаратів коцефен 200 та бовікен, за бронхолегеневої патології у телят.

Наведено результати досліджень ефективності препарату азіцеф-макс у порівнянні з препаратом цефтіоклін під час лікування телят, хворих на респіраторні захворювання бактеріальної етіології. Діючою речовиною препаратів є цефтіофур гідрохлорид - напівсинтетичний антибіотик групи цефалоспоринів третього покоління. Встановлено ефективність препаратів у разі лікування телят з ознаками бронхопневмонії, спричиненої диплококовою інфекцією, чутливою до цефтіофуру. На 10 добу від початку лікування гепатотоксичної, нефротоксичної та імуносупресорної дії антибіотиків на організм телят не виявлено. Достовірних різниць між досліджуваними показниками тварин, яких лікували препаратом азіцеф-макс та показниками тварин, лікованих препаратом цефтіоклін не встановлено.

Співробітниками кафедри мікробіології та вірусології НУБІП України за участю авторів розроблено пробіотик нового покоління бактонорм. Суть винаходу полягає у своєчасному заселенні шлунково-кишкового тракту телят у перші години після народження представниками нормальної мікрофлори для запобігання розвитку дисбактеріозів, що, як правило, переходять в гастроентероколіти з ускладненими наслідками. До складу запропонованого препарату бактонорм входять представники нормальної облігатної (постійної) мікрофлори кишечного тракту телят, переважно із родини Enterobacteriaceae, у яких не виявлено таких хвороботворних факторів, як гемолітична, лецитиназна, ДНК-азна активність і патогенність для лабораторних тварин. Мета роботи - конструювання пробіотика нового покоління для своєчасного заселення шлунково-кишкового тракту телят у перші години після народження представниками нормальної мікрофлори для запобігання розвитку дисбактеріозів. За зовнішнім виглядом препарат бактонорм - однорідна суспензія середньої густини сірувато-білого кольору без сторонніх домішок. За зберігання суспензія розшаровується, утворюючи 2 шари: осад сірувато-білого кольору та надосадову прозору рідину, які у разі струшування легко змішуються до однорідної суспензії без утворення крупинок. Препарат випоювали телятам з охолодженою кип'яченою водою в об'ємі 20 мл двічі: перший раз до випоювання молозива не пізніше 3 - 4 год після народження в дозі 10 мл і другий раз через 24 год в тій же дозі. Пробіотик нового покоління бактонорм показав високу лікувально-профілактичну ефективність за його виробничих випробувань в ряді господарств Київської та Івано-Франківської областей. Із 100 новонароджених телят, котрим після народження задавали пробіотик бактонорм лише 2 - 5 % хворіли розладами травлення в легкій формі і швидко одужували. Економічний ефект від застосування пробіотика склав 3,70 грн. на 1 грн. витрат. На препарат затверджено відповідну технічну документацію на його виробництво та застосування - ТУУ 46.15.438.-99, інструкцію, настанову, отримано патент України. Враховуючи те, що в останні роки приділяється велика увага схемам лікування кишечних хвороб з максимальним обмеженням застосування антибіотиків та отримання екологічночистих продуктів тваринництва, розробка і пошук нових пробіотиків буде тривати і у майбутньому.

Наведено результати досліджень із вивчення терапевтичної ефективності та безпечності препарату атоксіл-ВП, порошок, виробництва ТзОВ "Орісіл-Фарм" (Україна) під час лікування розладів травлення з діарейним синдромом та інтоксикацій у телят. У результаті досліджень встановлено, що за застосування препарату у рекомендованій виробником дозі та способу застосування покращився клінічний стан тварин, ліквідувалися прояви захворювання, знизилися ознаки інтоксикації організму. Окрім лікувального ефекту, препарат добре переносився тваринами, позитивно впливав на морфофункціональний стан організму телят, відновлював електролітний баланс організму.