У жеребних кобил встановлено пряму кореляційну залежність між рівнем вітаміну A, загальним білком та альбумінами крові з вмістом каротину і перетравним протеїном раціону. За нестачі останніх знижується рівень синтезу вітаміну A, загального білка та альбумінів на 9 - 11-му місяці жеребності. Після пологів нормалізація даних показників відбувається протягом 2-х місяців.

У експериментах на курчатах було проведено вивчення BrCN-фрагментів колагену першого типу при рахіті та в нормі. Після розділення BrCN-фрагментів на сефадексі G-50 одержано по шість фракцій пептидів. У результаті вивчення амінокислотного складу BrCN-фрагментів колагену першого типу при рахіті виявлено вірогідні зміни вмісту ряду амінокислотних залишків у пептидах I - III зон елюції з молекулярними масами 36 000 - 37 000 та 3 000 - 5 000.

Вперше експериментально встановлено відсутність кореляції між вмістом каротину та вітаміну A у телят 1 - 3-місячного віку. Доведено множинність внутрішньої патології у телят : A- і D-гіповітамінози та гіпопластична анемія розвиваються як супутні хвороби. Розроблено та теоретично обгрунтовано принципово новий спосіб одержання вітамінно-мінерального концентрату, який грунтується на підборі складових компонентів, функціонально поєднаних у клітинному обміні, сумісне використання яких посилює їх біологічну активність.

Визначено етіологічну та патогенетичну роль мікроелементозів (I, Zn, Se) та гіповітамінозів групи В у розвитку патології органів розмноження корів і телиць в окремих регіонах Буковини (гірському, передгір'ї та лісостеповому). Встановлено, що мікроелементози та гіповітамінози групи В проявляються у 35 - 45 % неплідних корів. Залежно від регіону, перебіг отелення проходить з ускладненнями у 14,9 - 37 % корів, у 6,9 - 14,9 % таких тварин відзначено затримання посліду. У післяродовий період субінволюцію матки виявлено у 26,9 - 31,3 %, ендометрити - у 7,8 - 17,9 % корів. У корів і телиць, що утримувались у гірській зоні, атонію матки спостережено у 39,7 %, у лісостеповій - у 24,6 %, а гіпотрофію яєчників та ПЖТ у гірській зоні - у 30 %, у лісостеповій - у 13 %. Клінічно у тварин гірської та передгірної зон (21,4 - 43,8 %) виявлено анафродизію, а серед тварин лісостепової зони - циклічний перегул від 3-х до 5-ти і більше разів відзначено в 70 % неплідних тварин. Вивчено можливість та доведено терапевтичну доцільність застосування ін'єкцій вітамінів групи В і мікроелементів йоду з цинком у ліпосомній емульсії, які посилюють функції щитовидної залози, гіпофізу, наднирників. За даних умов у крові зростає вміст білка, каротину, резервної лужності та зменшується вміст кетонових тіл, що позитивно впливає на патогенез функціональних і морфологічних змін у статевих органах.

Обгрунтовано інформативність біохімічних показників мінерального обміну та сполучної тканини для ранньої діагностики патології й ефективність лікувально-профілактичних заходів. Встановлено оптимальні ліміти показників сироватки крові, що характеризують стан сполучної тканини у молодняка великої рогатої худоби. Вивчено поширення D-гіповітамінозу молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі у деяких господарствах Київщини, Черкащини та Вінничини протягом 2004 - 2007 рр., з'ясовано основні причини виникнення патології й її характерні симптоми. Визначено інформативність лабораторних тестів за D-гіповітамінозу. Зазначено, що лікування тварин оліговітом і вітамінно-мінеральним преміксом сприяє нормалізації D-вітамінного та фосфорно-кальцієвого обмінів, а також показників сполучної тканини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.426-911 + П876.159

Рубрики:

Авітаміноз і гіповітаміноз кальцію «Са»

Інші захворювання післяпологового періоду тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розвиток шлунково-кишкової патології у новонароджених телят негативно позначається на засвоєнні поживних речовин корму, в т. ч. й вітамінів, необхідних для інтенсивного росту та розвитку їх організму. Результати дослідження розподілу вітамінів А і Е між печінкою та сироваткою крові телят, які перехворіли на диспепсію, свідчать про наявні розлади в їх обміні та формування дефіцитного рівня в організмі, що може суттєво стримувати інтенсивність відновлення структурно-функціонального стану уражених органів і тканин. Застосування хворим телятам ліпосомальної форми БАД FLP-MD з комплексом вітамінів А і Е впродовж першого місяця життя сприяє відновленню в їх організмі обміну зазначених жиророзчинних вітамінів і позитивному перебігу репаративних процесів у період реабілітації.

У плацентах тварин із дефіцитом вітаміну А спостерігалися морфологічні та функціональні зміни, порушення її структури, атрофія і руйнування кінцевих ворсин, дистрофія й десквамація епітелію ворсин. Крім цього, була меншою кількість котиледонів (на 8,2 %), нижчими - маса посліду (на 18,6 %), площа ворсинчастого хоріону (на 21,7 %), а також достовірно вищими: маса тіла (на 14,9 %) та органів - серця (на 6,7 %), легень (на 5,6 %), шлунка з кишечником (на 14,4 %), печінки (на 23,9 %), нирок (на 7,8 - 10,1 %), селезінки (на 29,2 %), мозку (на 11,4 %), надниркових залоз (на 17,7 %), щитовидної залози (24,4 %), матки з яєчниками (на 6,4 %).

Вперше проведено порівняльний аналіз впливу Е-вітамінної забезпеченості ембріонів на антиоксидантну активність тканин печінки і серця гусей у фізіологічно напружений період переходу від ембріонального до постнатального розвитку. Доведено, що для тканин печінки і серця спільними механізмами є активізація антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази і каталази; зниження ненасиченості жирних кислот ліпідів та підвищення узгодженості змін показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Встановлено, що механізми підтримки прооксидантно-антиоксидантної рівноваги, які посилюють антиоксидантний вплив глутатіонпероксидази і вітаміну А, є специфічними для печінки, а механізми, що посилюють вплив α-токоферолу - для тканин серця. Проаналізовано особливості змін субстрату ліпопероксидації ненасичених жирних кислот в досліджених тканинах. Встановлено, що зменшення вдвічі вихідної Е-вітамінної забезпеченості в тканинах печінки спричиняє достовірне зниження рівня супероксиддисмутазної і каталазної активності і, як наслідок, антиоксидантної активності тканин печінки в цілому, за даних умов антиоксидантний вплив α-токоферолу посилюється. Доведено, що в гусенят із високим рівнем вітаміну Е, підтримка прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в тканинах печінки відбувається з мінімальним впливом дослідженого комплексу показників і, в тому числі, вітаміну Е. З'ясовано, що в тканинах печінки, незважаючи на відсутність прямого зв'язку між умістом вітаміну Е та їх антиоксидантною активністю, існують достатньо потужні механізми регуляції пероксидного окиснення ліпідів, у реалізації яких опосередковано бере участь вітамін Е. Встановлено стабілізуючу роль підвищеної вихідної Е-вітамінної забезпеченості ембріонів на стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в тканинах серця. Показано, що для серця роль вітаміну Е як головного тканинного антиоксиданту зберігається за різної Е-вітамінної забезпеченості ембріонів.

Доведено, що порушення годівлі та утримання високопродуктивних корів, недотримання структури раціону, хвороби печінки, передшлунків та інших органів призводять до розвитку комплексної патології, зокрема, А-гіповітамінозу змішаної етіології. Встановлено, що діагноз захворювання грунтувався на аналізі раціону, визначенні концентрації вітаміну А і каротиноїдів у сироватці крові та молозиві корів, а також результатах патолого-анатомічних змін органів.

Вивчено питання етіопатогенезу порушень репродуктивної функції в овець і кіз, розроблено способи його діагностики, профілактики та терапії. Розглянуто особливості вияву репродуктивної функції в овець і кіз дослідних господарств, визначено причини її порушення та механізми розвитку. Розроблено комп'ютерні програми діагностики гіпогонадизму та гіполютеолізу у овець і кіз, оцінювання стану плодів в анте- та інтранатальний періоди, прогнозування перебігу родового процесу і визначення клінічного стану новонароджених ягнят та козенят. Доведено терапевтичну ефективність розроблених комплексних програм лікування овець і кіз з гіпогонадизмом та гіполютеолізом, профілактики ембріо-, фето- та гілацентопатій, інтра- та постнатальних патологій, підвищення життєздатності новонароджених ягнят та козенят.

Представлено результати досліджень з питань розповсюдження А-гіповітамінозу у кобил останнього триместру жеребності. Для цього було проаналізовано раціон годівлі жеребних кобил на вміст поживних речовин. Виявлено незбалансованість раціону по перетравному протеїну, сирій клітковині, кальцію, фосфору та каротину. За результатами клінічного огляду жеребних кобил встановлено, що з 17 обстежених тварин 10 голів мали симптоми аліментарного гіповітамінозу. Введення кобилам останнього триместру жеребності, з ознаками гіповітамінозу, перорально ретинолу ацетату в дозі 700000 МО, п'ятиразово, з інтервалом у сім діб, підвищує вміст цинку в сироватці крові в середньому на 155 %, а вітаміну А - у 4,38 разів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.420-911,022

Рубрики:

Авітаміноз вітаміну «A»

Шифр НБУВ: ДС50656 Пошук видання у каталогах НБУВ