Наведені результати ультрасонографічних досліджень щитоподібної залози (ЩПЗ) у свійських собак, хворих на гіпотиреоз, проведено диференціацію залежно від ступеню вгодованості. Дослідження проведено впродовж 2018 - 2020 рр. на базі клінік ветеринарної медицини м. Полтави та м. Харкова. За цей час було досліджено 11 свійських собак, у яких під час комплексного обстеження встановлений діагноз гіпотиреоз. Ці тварини належали до різних порід, мали різну статеву та вікову приналежність. Залежно від ступеню вгодованості тварин розподілили на дві дослідні групи. Перша група тварин - з нормальною вгодованістю; друга - із клінічним симптомом ожиріння. Провівши аналіз отриманих результатів, зареєстровано більш значні зміни у структурі ЩПЗ у хворих на гіпотиреоз собак першої дослідної групи порівняно із собаками за наявності гіпотиреозу на тлі симптому ожиріння (друга дослідна група). Це - стовідсоткове зростання ехогенності залози, зменшення її розміру, нерівність контурів, а також потовщення капсули органу у 75 % тварин. Характерною структурною особливістю під час ультрасонографії ЩПЗ в собак, хворих на гіпотиреоз на тлі симптому ожиріння, була наявність надмірної кількості підшкірної клітковини в досліджуваній ділянці, що значно ускладнювало інтерпретацію результатів. Саме в цих собак відмічали лише неоднорідність структури із вогнищами підвищеної акустичної щільності. У понад половини хворих собак з другої групи відмічали зменшення розмірів залози; у решти - розмір органу не змінювався. Варто відмітити, що у значної кількості тварин спостерігали підвищення ехогенності залози, а потовщення її капсули встановили у менш, ніж половини собак цієї групи. Спільним для всіх собак, хворих на гіпотиреоз, незалежно від наявності або відсутності ожиріння встановлено неоднорідність структури підшлункової залози. Підвищення ехогенності, зменшення розміру ЩПЗ, нерівність її контурів та потовщення капсули частіше візуалізувались за наявності гіпотиреозу в собак із нормальною вгодованістю.

Присвячено вивченню характеру морфофункціональних змін у щитоподібній залозі та пов’язаних з ними змін в організмі тварин за експериментального та спонтанного гіпотиреозу, а також впливу на активність відновлювальних процесів залежно від способу введення мезенхімних стовбурових клітин. Наведено результати досліджень макроскопічних, гістологічних і гормональних змін (вмісту вільного тироксину, вільного трийодтироніну, тиреотропного гормону, паратгормону, кальцитоніну), біохімічних (вміст в сироватці крові тварин глюкози та холестеролу), морфологічних і морфометричних змін у щитоподібній залозі тварин та динаміка маси тіла і щитоподібної залози за експериментального гіпотиреозу та впливу трансплантованих алогенних мезенхімних стовбурових клітин внутрішньовенно, в порожнину серця та безпосередньо в саму тканину щитоподібної залози. За введення алогенних мезенхімних стовбурових клітин спостерігається активізація та прискорення репаративних процесів, починаючи вже з 20 доби експерименту після трансплантації алогенних мезенхімних стовбурових клітин, які вводили безпосередньо в щитоподібну залозу, де за цих умов відбувається значне відновлення експериментально пошкодженої тканини щитоподібної залози і вже на 90 добу експерименту мікроструктура щитоподібної залози була досить наближеною до такої в нормі. Порівняння ефективності трьох способів застосування алогенних мезенхімних стовбурових клітин на репаративний процес тканин щитоподібної залози показало, що за введення алогенних мезенхімних стовбурових клітин безпосередньо у місце експериментального ушкодження щитоподібної залози процеси відновлення на всіх етапах репаративної регенерації інтенсивніше виражені, ніж після введення в порожнину серця і внутрішньовенно.