Доведено, що одноразове введення вакцини проти лептоспірозу забезпечує формування імунітету у коней до 6 місяців. Поголовна вакцинація коней від 2-місячного віку з інтервалом 6 місяців та лікування хворих з титрами в РМА 1:200 і вище є ефективним заходом боротьби.

У дослідах на 50 телицях 10-місячного віку визначено в порівняльному аспекті антигенну активність і специфічність лептоспірозних антигенів, приготовлених різними фізичними факторами.

Наведено дані щодо захворюваності свиней лептоспірозом на території України за останні чотири роки (2001 - 2004). Проілюстровано етіологічну структуру збудника. Вивчено питання територіальної приуроченості спалахів лептоспірозу. На підставі цих даних складено дві карти: карту етіологічної структури лептоспірозу свиней, а також карту щільності випадків захворюваності.

Проаналізовано застосовані схеми лікування у коней проти лептоспірозу. Випробувано новий препарат флоксил "С" для лікування лептоспірозу у коней, вивчено його вплив на біохімічні та гематологічні показники крові. На базі результатів серологічного дослідження крові коней і встановлення серотипів лептоспор виготовлено полі- і моновалентну вакцини. З метою контролю напруженості імунітету проведено серологічні дослідження проб крові коней. Застосована специфічна вакцинація виявилася ефективною, оскільки сприяла утворенню специфічних антитіл у високих титрах і профілактувала ензоотії лептоспірозу до виявлених серогруп.

Встановлено доцільність використання показників активності аспартат-амінотрансферази (АСТ), аланін-амінотрансферази (АЛТ), гамаглутамілтранспептидази (ГГТ) та вмісту каротину в сироватці крові для визначення ступеня ураження печінки за умов розвитку лептоспірозу великої рогатої худоби (ВРХ). Зміни рівня альбумінів, гамаглобулінів, каротину та активності АСТ, ГГТ у хворих тварин можуть бути використані як додаткові показники під час комплексної діагностики лептоспірозу ВРХ. Охарактеризовано динаміку титрів гуморальних антитіл у разі застосування моновакцини, обгрунтовано доцільність ревакцинації ВРХ через 6 місяців. Вивчено ефективність та доцільність застосування лінкоміцину гідрохлориду, кефзолу та 10%-го розчину байтрилу для лікування тварин-лептоспіроносіїв.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльний епізоотологічний моніторинг, вивчено епізоотичну ситуацію та етіологічну структуру лептоспірозу коней у господарствах Хмельниччини. Наведено оцінку епізоотологічних, клінічних, гематологічних і біологічних показників. Виявлено можливість використання динаміки їх змін у хворих тварин як додаткового маркера під час проведення комплексної діагностики лептоспірозу коней. Вивчено динаміку титрів поствакцинальних протилептоспірозних антитіл у коней на введення 1-го варіанта вакцини та доцільність проведення ревакцинації з інтервалом 6 місяців. Вперше у ветеринарній практиці розроблено й апробовано новий спосіб випасання коней на пасовищах з використанням електропастуха, який дає можливість контролювати використання пасовища й одночасно проводити профілактику розвитку лептоспірозу та гельмінтозів. Запропоновано методи лікування лептоспірозу коней та застосування сучасних антибіотиків за даної патології. Створено схему профілактичних протилептоспірозних заходів, використання яких сприяє прискоренню процесу оздоровлення неблагополучного господарства.

  Скачати повний текст

Удосконалено сучасні методи діагностики, лікування та специфічної профілактики лептоспірозу домашніх тварин. Вперше в Україні проведено епізоотологічні дослідження щодо лептоспірозу собак. Визначено розповсюдженість основних сероварів збудника даної патології. Встановлено характерні для жовтушної та безжовтушної форм лептоспірозу зміни біохімічних показників крові, використання яких суттєво покращить систему диференційної діагностики та прогнозування перебігу захворювання. Визначено антитіла до шести основних сероварів лептоспір у сироватках крові котів. Доведено можливість виникнення захворювання та лептоспіроносійства у котів. Описано серії дослідів з визначенням оптимальних схем лікування з використанням сучасних антибіотиків та інших ветеринарних препаратів. Розроблено спеціальні комплекси патогенетичних препаратів з урахуванням їх сумісності. Встановлено, що найбільш ефективними є двофазні курси препаратів-синергістів: депоміцину та доксицикліну, фармазину-50 та доксицикліну, цефтриаксону та доксицикліну. Доведено необхідність застосування засобів патогенетичної терапії та спеціальних кормів у комплексному лікуванні та реабілітаційному періоді уражених тварин. Проведено порівняльне вивчення сучасних полівалентних протилептоспірозних вакцин та обгрунтовано необхідність проведення щеплень двічі на рік. Вивчено рівень поствакцинальних антитіл після щеплення собак розробленими в Інституті ветеринарної медицини УААН моновалентними вакцинами, які рекомендовано застосовувати як допоміжні в регіонах з превалюванням певного серовару збудника лептоспірозу.

Теоретично та експериментально обгрунтовано етіологічну структуру лептоспірозу тварин на Одещині, вивчено особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву хвороби, на підставі чого запропоновано виробництву систему протилептоспірозних заходів. У результаті проведених досліджень визначено, що в етіологічній структурі лептоспірозу тварин на Одещині головну роль відіграють лептоспіри наступних серотипів: у великої рогатої худоби - Sejroe (29,02 %), Hebdomadis (21,75 %), Tarassovi (21,20 %), Icterohaemorragiae (12,90 %); у свиней - Icterohaemorragiae (42,93 %), Pomona (28,07 %), Tarassovi (24,32 %); у коней - Icterohaemorragiae (53,15 %), Canicola (31,53 %), Grippotyphosa (8,10 %); у собак - Canicola (39,32 %), Icterohaemorragiae (27,18 %), Pomona (10,67 %), Tarassovi (9,70 %), Hebdomadis (7,28 %). Встановлено, що лептоспіроз тварин на Одещині в основному перебігає безсимптомно.

Розглянуто проблеми розробки та застосування чутливого методу імуноферментного аналізу (ІФА) з метою діагностики лептоспірозу - антропозоонозної інфекції, що завдає значної економічної шкоди сільському господарству та є дуже небезпечною для здоров'я людей. Описано методи виділення лептоспірозного антигену і визначено оптимальні умови постановки ІФА у разі захворювання. Доведено, що групоспецифічний антиген дозволяє виявляти антитіла до тих серогруп, які входять до його складу, а видовий антиген із штаму Wijnberg - антитіла до різних серогруп, що має велике практичне значення. Під час проведення ІФА було використано антивидові імунопероксидазні кон'югати і пероксидазні кон'югати з білком А. Як ферментні субстрати було застосовано ортофенілдиамін та 5-аміносаліцилову кислоту. Встановлено кореляцію між результатами ІФА і реакції мікроаглютинації (РМА), тоді, як за чутливістю перший метод перевищив другий на 12 %. Метод виявився зручним і практичним для масових скринінгових досліджень [3 - 4 планшети (228 - 304 зразки) проти 10 - 20 в РМА/людино/день/].

Розглянуто питання підвищення анти- та імуногенної активності лептоспірозних антигенів. Розроблено оптимальний метод виготовлення високоспецифічних групових аглютинувальних сироваток, що передбачає гіперімунізацію кролів. Запропоновано схему виділення лептоспір з нирок, головного мозку, висів гомогенізату органів на середовища Кортгофа та EMGH, а також застосування не менше 20-ти аглютинувальних сироваток для ідентифікації ізолятів. Підвищено анти- та імуногенну активність вакцинних штамів лептоспір Monjakov та Icterohaemorrahiae, діагностичних штамів Pomona та Copenhageni шляхом 10-разового пасажування їх в організмі тварин, а також наступним пасажуванням ізолятів на твердому живильному середовищі. Розглянуто варіант лептоспірозного поліантигену для діагностичної тест-системи "ІФА-лептоспіроз", що забезпечує підвищення специфічності з 86 до 92 % та чутливості системи з 85 до 90 %. Встановлено, що інактивізувальна концентрація формаліну на культуру лептоспір становить 0,3 %, фенолу - 0,25, мертіоляту - 0,0002, кристалвіотелу - 0,05 %. Концентрувати лептоспірозну суспензію можна за допомогою методу ультрафільтрації та відстоюванням з внесенням 10 % поліетиленгліколю.

Проаналізовано епізоотичну ситуацію щодо лептоспірозу свиней у господарствах Хмельниччини. Встановлено, що розвиток інфекційного процесу за лептоспірозу свиней супроводжується вірогідним збільшенням кількості лейкоцитів, вмісту білірубіну, глюкози, сечовини, креатиніну, активності АлАТ і вірогідним зменшенням кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну. Вперше вивчено особливості перебігу лептоспірозу свиней, ускладненого фузаріотоксикозом, та експериментально встановлено доцільність застосування препарату Мікофікс та вакцинації першим варіантом вакцини проти лептоспірозу з метою профілактики одночасного перебігу хвороб. Показано, що патоморфологічні зміни у серці, печінці, нирках, селезінці, лімфатичних вузлах прогресують залежно від рівня антитіл у РМА та корелюють зі змінами морфологічного та біохімічного складу крові хворих тварин.

  Скачати повний текст

Представлено результати гематологічних та біохімічних змін у крові свиней при лептоспірозі. На трьох дослідних і одній контрольній групах вивчено якісні та кількісні зміни показників крові залежно від рівня титрів в РМА. Встановлено, що у разі збільшення титрів у РМА спостерігається посилення патогенної дії збудника на організм. Показано можливість використання біохімічних та морфологічних показників крові як додаткових діагностичних тестів виявлення свиней, хворих лептоспірозом.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.218-911-1

Рубрики:

Лептоспіроз тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проілюстровано дані щодо захворюваності великої рогатої (ВРХ) худоби лептоспірозом на території України за останні три роки (2007 - 2009) та етіологічну структуру збудника. Вивчено питання територіальної приуроченості спалахів лептоспірозу. На базі цих даних складено дві карти: етіологічної структури лептоспірозу ВРХ і щільності випадків захворюваності.

Наведено дані епізоотологічного, клінічного, серологічного досліджень кішок, хворих на лептоспіроз. Описано основні збудники лептоспірозу, виявлені під час серологічного дослідження сироваток кішок в РМА протягом 2005 - 2008 рр., охарактеризовано інфікованість котів серогрупами лептоспір. Установлено залежність хвороби від статі та віку.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.218-8

Рубрики:

Лептоспіроз тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ