За експериментального відтворення пастерельозу в паренхіматозних органах кролів спостережено кровонаповнення судин і помірно виражений набряк строми, в паренхіматозних клітинах - зерниста та гідропічна дистрофія. В печінці крім змін, описаних вище, - жирова декомпозиція гепатоцитів, у нирках та міокарді - некроз. У легенях спостережено ознаки крупозно-фібринозної пневмонії, серозного бронхіту. В просвіті окремих малих бронхів спостережено скупчення серозного чи катарально-гнійного ексудату. Сполучна тканина навколо бронхів набрякла, ядра фіброцитів таких ділянок перебувають у стані пікнозу.

Визначено етіопатогенетичне значення респіраторних захворювань телят 1 - 6-місячного віку та встановлено стадійність у розвитку респіраторного синдрому, яка обумовлена зміною мікробних популяцій, що корелює з клініко-епізоотологічним проявом інфекційної патології респіраторної системи. Встановлено, що 44 % тварин у досліджуваній групі захворіло бактеріальними пневмоніями, до 75,4 % - викликаними P.multocida, з них серотипом А - 44,4 %, серотипом В - 16,6 %, серотипом Д - 39 %. Визначено, що захворювання протікало важко, переважно гостро у формі крупозної пневмонії з летальністю до 11,9 %. У телят до 4-х-місячного віку виділено P.multocida серотипу А в 44,4 % і серотипу Д у 38,8 % випадків, у 4 - 6-ти-місячних телят виділення пастерел серотипу А зменшилося до 20,4 %, а серотипу Д збільшилося до 79,6 %, який мав домінуюче значення в поширенні легеневих пастерельозів, викликаючи переважно хронічний перебіг хвороби. Культуру P.multocida серотипу У місячному віці виділили в 16,6 % випадків, з наступним зменшенням частоти виділення.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес поширення пастерельозу свиней в Україні. Визначено етіологічну структуру захворювання та створено засоби діагностики і специфічної профілактики з урахуванням типової різноманітності P. multocida. Досліджено явище пастерелоносійства та його залежність від регіонального розташування господарства. Визначено вплив даного чинника на успішний розвиток сільськогосподарського виробництва. З'ясовано, що основними етіологічними факторами пастерельозу у свиней є штами P. multocida серологічного типу Д (42,9 %) та А (31,02 %), що зумовлюють здебільшого розвиток пневмоній. Встановлено найбільшу поширеність за антигенною формулою таких підтипів збудників: 10:Д; 3:Д; 6:В; 3:А; 2:Д; 5:А; 1:Д та 7:А. Зазначено, що найбільшою вірулентністю характеризуються штами підтипів 3:А та 6:В, а найнижчою - 3:Д та 2:А. Для виготовлення типоспецифічних діагностичних сироваток відібрано референтні культури штамів серотипу А та Д P.Multocida, що рекомендовано застосовувати у комплексі з еритроцитарним діагностикумом, ефективність якого зростає у разі застосування кон'югуючих речовин (амідолу). З урахуванням епізоотичних даних створено "Вакцину проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней "Пасако" для порісних свиноматок і поросят-сисунів. Зазначено, що у неблагополучних господарствах її ефективність становила 96,25 % у порівнянні з комерційними препаратами.

Досліджено патоморфоз пастерельозу свиней, що виникає внаслідок емпіричного застосування сучасних антибактеріальних препаратів широкого спектра дії без урахування чутливості до них збудника. У легенях тварин, які загинули внаслідок атипового перебігу пастерельозу, встановлено наявність серозно-геморагічної пневмонії або катаральної бронхопневмонії. Виявлено відсутність характерних для типової форми хвороби крупозної пневмонії з вогнищами некрозів та фібринозного плевриту. Одержано нові дані про патогенез досліджуваної хвороби. Визначено важливу роль тривалої бактеріємії у розвитку пастерельозу свиней, яка призводить до ураження ендотелію судин з наступним порушенням механізмів гемостазу. Встановлено, що у разі атипового перебігу пастерельозу в організмі тварин з'являються морфологічні ознаки реакції гіперчутливості негайного типу. Запропоновано оригінальну схему патогенезу набрякової та легеневої форм пастерельозу свиней. На підставі одержаних даних розроблено критерії патоморфологічної діагностики пастерельозу свиней з атиповим перебігом, що враховують наявність у легенях мікровогнищ некрозів і червоної та сірої гепатизації, в яких не виявлено фібрин.

Наведено результати досліджень пастерельозу свиней (ПС) та його патоморфозу. Розкрито особливості біології свині, характеристику збудника хвороби й її епізоотологічні особливості, методи лабораторної діагностики. Описано патогенез, патоморфологічні та гістохімічні зміни за септичної, типової й атипової легеневої, кишкової форм ПС, а також за пастерельозних маститів. Висвітлено запатентовану методику кількісного визначення вмісту ліпідів у тканинах, а також особливості мікроскопічної будови різних органів свиней.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні застосовано комплексне дослідження клінічного статусу, біохімічних і патоморфологічних змін у разі спонтанного й експериментального пастерельозу кролів. Встановлено клініко-морфологічні особливості прояву пастерельозу кролів свідчать, що патогенез у разі даної хвороби поєднує в собі класичну схему розвитку фібринозної пневмонії та токсикоінфекційний синдромокомплекс. Визначено, що внаслідок інтоксикації організму набряк і некроз паренхіми підшлункової залози призводять до зростанням вмісту глюкози у плазмі крові та сечі, а білкова та жирова дистрофія гепатоцитів - до зменшення вмісту загального білка та збільшення показника загального білірубіну. З'ясовано, що збільшення порозності судин у поєднанні зі змінами біохімічних властивостей крові призводить до скупчення білково-вуглеводної речовини в ексудаті просвіту альвеол і канальцях нирок з формуванням слизоподібної маси в сечі. Вперше описано динаміку структурних змін у нирках у разі пастерельозу кролів. Встановлено, що гострий перебіг хвороби супроводжується вогнищевим серозним екстракапілярним гломерулонефритом та інтерстиційним негнійним лімфоцитарним нефритом. Заміщення інтерстицію щільною грубоволокнистою сполучною тканиною, лімфоїдно-гістіоцитарні інфільтрати, помірно виражене розширення просвітів канальців свідчать про хронічний перебіг патологічних процесів у нирках. З'ясовано, що патологічні зміни стінки канальців і порушення фільтраційної функції судинних клубочків нирок призводять до збільшення концентрації креатиніну та сечовини у плазмі крові.

За експериментального відтворення пастерельозу кролів у їх легенях спостерігаються ознаки геморагічної та крупозно-фібринозної пневмоній, а також серозно-катарального бронхіту. Відбувається руйнування війок псевдобагатошарового війчастого епітелію бронхів. У підслизовій основі утворюються мікрощілини, заповнені набряковою рідиною. Сполучна тканина навколо бронхів набрякла, ядра фіброцитів таких ділянок перебувають у стані пікнозу. Зареєстровано зростання вмісту глікозаміногліканів на поверхні альвеолярного епітелію та процес синтезу глікозаміногліканів фібробластами.

За гострого перебігу пастерельозу кролів у кірковій зоні нирок характерним є кровонаповнення клубочків, вогнищевий екстракапілярний гломерулонефрит і перилобулярний інтерстиційний нефрит, зерниста та гідропічна дистрофія, некроз нефроцитів. У кістозно розширених просвітах канальців - аморфна речовина з підвищеним умістом білків. У мозковій зоні виразним є кровонаповнення судин, гідропічна дистрофія та коагуляційний некроз нефроцитів. У просвіті більшості канальців відбувається скупчення еозинофільної речовини. Зареєстровано ознаки катарального пієлонефриту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.220 + П841.924.20

Рубрики:

Пастерельоз тварин

Збудники пастерельозу

Шифр НБУВ: РА386127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.220-961-6

Рубрики:

Пастерельоз тварин

Шифр НБУВ: РА392918 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз превентивної ефективності протипастерельозних вакцин у свинарських господарствах з різною епізоотичною ситуацією. Визначено їх переваги та недоліки у разі застосування серед певних вікових груп свиней.

Проведен анализ превентивной эффективности противопастереллезных вакцин в свиноводческих хозяйствах с разной эпизоотической ситуацией. Определены их преимущества и недостатки во время применения среди определенных возрастных групп свиней.

Наведено результати епізоотологічного моніторингу у центральному регіоні України ньюкаслської хвороби (НХ), інфекційного бронхіту курей, інфекційної бурсальної хвороби, реовірусної інфекції, інфекційної анемії курчат, пастерельозу птиці як можливих співчленів асоційованих інфекцій птиці. З’ясовано фактори епізоотологічних ризиків, обгрунтовано заходи зі специфічної профілактики зазначених інфекційних хвороб у птахогосподарствах, установлено їх ефективність. Визначено значне переважання прихованих інфекцій над маніфестними формами прояву. Доведено, що сім популяцій ризику синантропної та дикої птиці є біологічним резервуаром вірусу НХ. Виділено три епізоотично актуальних ізоляти вірусу НХ (APMV-1) від голубів, вивчено їх характеристики та розкрито особливості визначення патотипу по відношенню до курей. Установлено належність птиці навколо господарського комплексу (куриних і гусеподібних) до популяцій ризику щодо виникнення змішаних вірусно-бактеріальних інфекцій. Розроблено нормативно-технічну документацію на вакцину, асоційовану й інактивовану проти НХ і пастерельозу сільськогосподарської птиці, та проведено її комісійні випробування.

Наведено результати клінічного дослідження вітчизняного антибактеріального препарату тилмозин 25 у порівняльному аспекті з препаратом-аналогом зарубіжного виробництва тилмовет 25 % (Болгарія) під час лікування хворих на пастерельоз телят віком 2 - 2,5 міс. Встановлено високий рівень терапевтичної ефективності та безпечності препарату тилмозин 25 під час лікування хворих на пастерельоз тварин. Вивчали морфологічні та біохімічні показники крові хворих телят за умов застосування досліджуваного препарату і препарату порівняння. Після антибіотикотерапії відзначено тенденцію до зменшення відносної кількості моноцитів та паличкоядерних нейтрофілів у крові тварин. За імунологічними показниками виявлено позитивний вплив препарату тилмозин 25 на активацію клітинної та гуморальної ланок імунітету телят. Нормалізація показників активності ферментів переамінування (АлАТ, АсАТ) та лужної фосфатази (ЛФ) у сироватці крові після проведеної антибіотикотерапії свідчить про покращання функціонального стану печінки телят.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.220-351-7

Рубрики:

Пастерельоз тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати епізоотологічного моніторингу щодо поширення мікст пастерельозно-аскаридіозного захворювання серед диких перелітних і синантропних птахів, патолого-анатомічного розтину трупів загиблих птахів, бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу і гельмінтологічних досліджень біологічного матеріалу і з'ясовано міграційні шляхи поширення цього міксту серед сприйнятливих диких перелітних і синантропних птахів. Встановлено, що у 100 % клінічно обстежених птахів, а саме: у 40 % ластівок, 20 % диких качок, 35 % горобців і 5 % диких голубів відмічено симптомокомплекс, що був патогномонічним для мікст пастерельозно-аскаридіозного захворювання. Патолого-анатомічні зміни були характерними для пастерельозно-аскаридіозного мікст захворювання. За проведення бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу (серця, печінки) і червоного кісткового мозку: у 50 % ластівок, 66,6 % диких качок, 75 % горобців, 66,6 % диких голубів було виділено збудник пастерельозу (холери) птиці виду Pasteurella multocida. Під час гельмінтологічних досліджень 105 проб посліду у 76 % ластівок, 52 % горобців, 64 % диких качок і 83,4 % диких голубів було виділено десятки яєць аскарисів Ascaridia galli та Ascaridia columbe (у диких голубів). Найвищу екстенсивність аскаридіозної інвазії реєстровано у диких голубів, яка складала 83,4 % (інтенсивність інвазії складала від 15 до 72 екземплярів), а у горобців вона була найнижчою і сягала до 52 % (інтенсивність інвазії складала від 10 до 18 екземплярів). У виникненні, розвитку і перебігу мікст пастерельозно-аскаридіозного захворювання птиці необхідно враховувати як екологічні особливості, так і резервуарних хазяїв. Для ліквідації природних епізоотичних вогнищ цього міксту має велике значення виявлення і визначення межі епізоотичного вогнища та проведення комплексних протиепізоотичних заходів, спрямованих на усунення джерела зараження.

Наведено інформацію про роль бактерій Pasteurella multocida та комплекс патологій, викликаних асоціаціями мікроорганізмів за участі пастерел, які підлягають обов'язковому обліку за списком Міжнародного епізоотичного бюро. Розкрито питання поширення пастерельозу свиней та економічні збитки спричинені ним. Охарактеризовано джерела та фактори передачі зазначеної інфекції. Увагу приділено епізоотологічному обстеженню неблагополучних з пастерельозу свинарських господарств різних регіонів України, розробці системи серологічного типування збудників пастерельозів свиней, виготовленню лабораторних зразків типоспецифічних кролячих гіперімунних сироваток для ідентифікації штамів Pasteurella multocida.