Наведено результати досліджень, які свідчать, що успішне оздоровлення від інфекційної анемії коней досягається за наявності чіткого обліку, систематичних аналізів у реакції дифузної преципітації з інтервалом 30 - 45 днів, ізоляції і забою інфікованих тварин.

Наведено результати порівняльного вивчення референтних штамів вірусу інфекційної анемії коней (ІНАК): TIA P 337 V 26 13 та Wyoming W 40, а також ізолятів вірусу, які виділено від коней господарств Черкащини (З 14261/97, Ч 17714/01) та Сумщини (С 14378/98). Досліджено особливості культивування вірусу інфекційної анемії коней. Вивчено цикл репродукції вірусу ІНАН у чутливих біологічних системах. Змодельовано інфекцію на природно чутливих тваринах та проведено гістологічну оцінку ураження організму під дією вірусу, встановлено біохімічні зміни в сироватці крові хворих коней. Наведено методичні підходи з використання реакції імунофлуоресценції для індикації антигену вірусу інфекційної анемії коней. Розроблено тест-систему для індикації вірусу інфекційної анемії коней з використанням методу флуоресціюючих антитіл.

Вивчено морфофункціональний стан органів і тканин (лімфовузли, селезінка, серце, легені, печінка, нирки) великої рогатої худоби (ВРХ) у випадку хронічного лімфоїдного лейкозу та овець, інфікованих вірусом лейкозу (ВЛ) ВРХ у разі вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом іонізуючого випромінювання, а також коней у випадку інфекційної анемії (ІНАН). Виявлено, що частота ураження та характер патоморфологічних змін в органах і тканинах ВРХ, позитивно реагуючої в РІД, залежать від стадії розвитку хвороби, а розвиток лейкозного процесу за лімфоїдного лейкозу пов'язаний зі змінами гістоархітектоніки органів і тканин і з порушеннями гістохімічної статики та, очевидно, динаміки клітин, що призводить до порушення обмінних процесів в організмі через вірусну інфекцію. Вивчено гістологічну будову органів і тканин у овець, інфікованих ВЛ ВРХ за вторинного імунодефіциту. Виявлені у лімфовузлах і селезінці гістологічні зміни свідчать про перебудову імунокомпетентних органів у відповідь на вірусну інфекцію та радіоактивне опромінення. Показано, що іонізуюче опромінення викликає спустошення лімфоїдної тканини, в якій розмножується вірус лейкозу. Це призводить до сповільнення інтенсивності розвитку лейкозного процесу в експериментальних овець. Встановлено морфологічні зміни й особливості білково-нуклеїнового, вуглеводного та ліпідного обмінів в органах і тканинах коней у випадку інфекційної анемії, залежно від рівня титрів специфічних антитіл у РДП. Доведено, що незначні гістологічні зміни в органах і тканинах виникають лише за наявності специфічних антитіл

  Скачати повний текст

Вперше виявлено шмроке розповсюдження ринопневмонії у кінних господарствах, ураженість різних вікових і породних груп коней збудником ринопневмонії. Виявлено, що інфікованість вірусом ринопневмонії в племінних конефермах Житомирщини та інших племінних господарствах становить 72 - 100 %. Виявлено показники імунобіологічної реактивності коней (рівень загального білку, імуноглобулінів, абсолютної кількості лімфоцитів, титрів специфічних антитіл в реакції затримки гемаглютинації), які можна використовувати під час прижиттєвої діагностики хвороби. Вперше в Україні розроблено реакції нейтралізації та дифузійної преципітації для діагноститки ринопневмонії коней. Наведено оцінку діагностичної ефективності реакцій затримки гемаглютинації та дифузійної преципітації, та мікрометоду реакції нейтралізації у порівнянні з ІФА (тест-системою іспанського виробництва) під час ринопневмонії коней та встановлено доцільність їх використання. Здійснено апробацію комбіферону в комплексі з сирофлоксом для лікування та профілактики респіраторної форми ринопневмонії у лошат. Вперше вивчено вплив мікосорбу та біо-мосу на прихований перебіг ринопневмонії у жеребних кобил та фізичний розвиток їх лошат.

Теоретично й експериментально обгрунтовано методи і заходи діагностики та профілактики інфекційної анемії та ринопневмонії коней. Отримані дані доповнюють теоретичні положення про саморегуляцію паразитарних систем, управління епізоотичним процесом, концепцію лікування даних хвороб. Вивчено епізоотичну ситуацію, створено карти поширення інфекційних хвороб у природно-географічних зонах і племінних кінних господарствах України. Розроблено нормативно-технологічну документацію отримання культурального антигену і показано можливість його використання для серологічної діагностики інфекційної анемії в РДП. Визначено імунологічні критерії виявлення коней з патоморфологічними змінами в організмі у випадку інфекційної анемії. Вивчено особливості сумісного перебігу ринопневмонії з лептоспірозом і стронгілідозами, клінічного прояву респіраторної, генітальної та нервової форми ринопневмонії. Теоретично розроблено і науково обгрунтовано систему забезпечення благополуччя щодо інфекційної анемії та ринопневмонії коней.

Наведено матеріали щодо біологічних властивостей трьох референтних штамів герпесвірусу коней І типу та зміни їх інфекційних властивостей у різних біологічних системах (перещеплюваних культурах клітин тваринного походження). Наведено розроблену схему первинного скринінгу противірусних речовин у системі in vitro. Встановлено цитотоксичні та противірусні властивості нових синтетичних похідних порфіринів і відомих фармацевтичних препаратів (ацикловір, амізон та індометацин) і їх композицій щодо герпесвірусу коней (ГВК) І типу в системі in vitro. Вивчено співвідношення даних цитотоксичності дослідних хімічних речовин у системі in vitro та результати дослідження гострої токсичності в системі in vivo.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.312.7 + П843

Рубрики:

Інфекційний артеріїт коней

Ветеринарна вірусологія

Шифр НБУВ: РА378592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито основи профілактики заразних хвороб (ЗХ) коней. Описано вірусні, бактеріальні, паразитарні хвороби та захворювання шкіри, зумовлені ЗХ, та особливості їх диференційної діагностики, лабораторної діагностики хвороб верхніх дихальних шляхів, сумісного перебігу ринопневмонії з лептоспірозом і гельмінтозами та його профілактики. Проведено оцінку імунобіологічної реактивності коней різних порід за сумісного перебігу ринопневмонії з лептоспірозом і стронгілідозами. Розглянуто питання профілактики хвороб новонароджених лошат, дослідження плаценти та виявлення їх прихованих хвороб.

Раскрыты основы профилактики заразных болезней (ЗБ) коней. Описаны вирусные, бактериальные, паразитарные болезни и заболевания кожи, обусловленные ЗБ и особенности их дифференциальной диагностики, лабораторной диагностики болезней верхних дыхательных путей, совместного протекания ринопневмонии с лептоспирозом и гельминтозами и его профилактики. Проведена оценка иммунобиологической реактивности коней разных пород при совместном протекании ринопневмонии с лептоспирозом и стронгилидозами. Рассмотрены вопросы профилактики болезней новорожденных лошат, исследования плаценты и выявления их скрытых болезней.

Висвітлено результати науково-експериментальних досліджень, на підставі яких уперше в Україні розроблено "Набір діагностиків ринопневмонії коней для реакції нейтралізації" (ТУ У 24.4-05510830-078:2006). Зазначено, що за допомогою даного набору у сироватці крові можна виявити віруснейтралізуючі антитіла до вірусу ринопневмонії коней. Вивчено чутливість перещеплюваних культур клітин СПЕВ, BHK-21 та Vero до штамів вірусу ринопневмонії коней EHV (W), EQ Herpes 040 EDV 9601 та Юл. Розроблено схеми імунізації та одержано високоспецифічну діагностичну сироватку крові лабораторних тварин. Встановлено антигенну спорідненість штамів вірусу ринопневмонії коней EHV (W), EQ Herpes 040 EDV 9601 та Юл мікрометодом реакції нейтралізації у перещеплюваній культурі клітин Vero. За допомогою розробленого набору діагностиків проведено серологічний моніторинг щодо ринопневмонії коней 12-ти областей України. Доведено наявність у 9 % досліджених коней віруснейтралізуючих антитіл до вірусу ринопневмонії.

Результати досліджень свідчать про доцільність застосування препаратів Мікофіс плюс та Біомін П.Е.П. кобилам за місяць до жереблення та протягом двох місяців після жереблення з розрахунку по 10 г з вівсом один раз на добу. Під час застосування даних препаратів у крові кобил відмічено підвищення вмісту еритроцитів, рівня гемоглобіну, гематокриту. Препарати також сприяють підвищенню резистентності організму і зниженню рівня інфікованості герпесвірусною інфекцією першого та другого типів.

Наведено результати досліджень щодо концентрування вірусу ринопневмонії коней. Адсорбція вірусів на чутливі клітини і прояв цитопатичної дії залежить від різних досліджуваних фракцій та тривалості інкубації. Одержано специфічні антитіла імунної сироватки шляхом імунізації тварин очищеним і концентрованим вірусом ринопневмонії коней. Встановлено, що концентрування вірусу загальновідомими та технічно простими методами збільшувало його вміст, у порівнянні з контролем.

Детально розглянуто зареєстровані в Україні вакцини, що використовуються для імунопрофілактики грипу коней. Проведено порівняння їх антигенної структури та складу. Досліджено схеми вакцинацій, запропоновані виробниками даних імунобіологічних препаратів (Форт додж Енімал Хелз, США; AT "Біовета", Чехія). Розглянуто можливі причини прориву імунітету за вакцинацій. Згідно з цим надано рекомендації щодо застосування окремих вакцин проти грипу коней у конегосподарствах України. Виявлено, що для активної імунізації коней доцільно використовувати вакцини з тим набором антигенів, що відповідає вірусному пейзажу конкретного господарства, а також залежить від того, чи є необхідність вакцинувати коней проти правця кожен рік.

Встановлено ступінь поширення герпесвірусної інфекції першого та другого типів в Україні протягом 2007 - 2011 рр. за допомогою зажиттєвої серологічної діагностики в реакції дифузійної преципітації та реакції затримки гемаглютинації. Доведено, що ураження коней герпесвірусною інфекцією першого типу становило від 28 % до 46 %, а герпесвірусною інфекцією другого типу - від 35 % до 55 %. Сумісне ураження двома типами у деяких господарствах України становило від 18 % до 40 %. За цього у неблагополучних господарствах найнижчий ступінь інфікованості коней в 2009 р. герпесвірусом першого типу становив 28 %, а герпесвірусом другого типу - 35 %. Вперше здійснено депонування штамів герпесвірусу першого та другого типів і розроблено діагностичний набір для проведення досліджень на герпесвірусні інфекції першого та другого типів в Україні. Вперше застосовано пребіотик Біомін П.Е.П. та сорбент Мікофікс Плюс для коней. Досліджено вплив цих препаратів на гематологічні та серологічні показники тварин. На підставі проведених досліджень встановлено, що зазначені препарати потрібно застосовувати в неблагополучних господарствах з метою підвищення резистентності організму коней та профілактики герпесвірусних інфекцій першого та другого типів.

Розглянуто можливість культивування штаму "3-ВІЕВ-К", вірусу інфекційної анемії коней, у первинних і субкультурах нирки та шкіри ембріонів коней віком 3 - 10 міс. Отриманий культуральний антиген можна використовувати РДП для серологічної діагностики інфекційної анемії коней.

Проаналізовано гістохімічні зміни в органах і тканинах коней у процесі латентного перебігу інфекційної анемії. Результати досліджень свідчать про порушення метаболічних процесів в організмі тварин, на що вказують гістохімічні зміни білково-нуклеїнового, вуглеводного та ліпідного обміну в органах і тканинах хворих тварин.

Доведено, що для ретроспективної серологічної діагностики ринопневмонії коней, крім реакції гальмування гемаглютинації, можливе використання реакції гемаглютинації з твін-ефірним антигеном або антигеном Balt.

Наведено результати пошуку, вивчення, систематизації та порівняння вітчизняних і міжнародних нормативно-правових документів щодо методів і засобів, які мають або можуть застосовуватися під час лабораторної діагностики заразних хвороб коней. Встановлено відмінності між вимогами вітчизняного та міжнародного законодавства у цій сфері. Показано, що більшість діагностикумів, які використовуються для діагностики заразних хвороб коней, що входять до "Списку хвороб тварин МЕБ", не пройшли державні реєстраційні випробування, що не гарантує їх якості. З метою належного технічного забезпечення лабораторної діагностики інфекційних хвороб коней, запропоновано провести державну реєстрацію та налагодити промислове виробництво розроблених в Україні засобів діагностики інфекційної анемії коней, вірусного артеріїту коней, грипу коней та ринопневмонії коней.

В останні роки сап набуває дедалі більшого значення, оскільки за рахунок руху коней під час міжнародної торгівлі, міжнародних кінних змагань тощо існує ризик занесення цієї хвороби з ендемічних (Бразилія, Близький Схід, Пакистан, Індія, Монголія тощо) у вільні регіони. Єдиним природним джерелом збудника сапу Burkholderia mallei є інфіковані тварини. Тому основною передумовою ефективного контролю поширення сапу є своєчасне виявлення та ізоляція хронічно та латентно хворих тварин. Згідно з чинною Інструкцією щодо профілактики та боротьби з сапом тварин, основним методом серологічної діагностики сапу є реакція аглютинації (РА), що не відповідає міжнародним вимогам. Єдиним методом серологічної діагностики сапу, визнаним МЕБ для міжнародної торгівлі кіньми, є реакція зв'язування комплементу (РЗК). У зв'язку з цим, у лабораторіях ветеринарної медицини України для рутинної діагностики сапу застосовують РЗК з використанням набору виробництва БИОК (Росія). Мета роботи - провести порівняльну оцінку діагностичної чутливості та специфічності трьох наборів для реакції зв'язування комплементу, а саме c.c.pro (Німеччина), БИОК (Росія) та Jovac (Йорданія). Досліджено лабораторну панель з 711 негативних сироваток та 94 референтних позитивних сироваток. Реакцію проведено мікрометодом згідно із СОП референтної лабораторії ЄС з сапу та інструкції виробника. Встановлено, що найвища специфічність була у набору БИОК (99,7 %), а найвища чутливість - у набору c.c.pro (97,9 %). Враховуючи літературні дані, результати досліджень та рекомендації МЕБ щодо серологічної діагностики сапу коней, рекомендуємо внести зміни до Інструкції щодо профілактики та боротьби з сапом тварин та використовувати РЗК як основний метод для серологічної діагностики сапу.