Наведено результати лікування саркоптозу свиней дектомаксом, баймеком, бутоксом та аміцидом. Доведено високу ефективність застосування дектомаксу у разі тотальної і вушної форм саркоптозу.

Наведено сучасні уявлення про властивості вірусу класичної чуми свиней, його місце в класифікації. Особливу увагу приділено штамам вірусу класичної чуми свиней з різною вірулентністю, що має епізоотичне значення. Описано патогенез, клінічні ознаки, паталогоанатомічні зміни за різних форм захворювання свиней класичною чумою. Наведено приклади паразитоценозів за участю вірусу класичної чуми свиней. Подано характеристику імунітету свиней у випадку даного захворювання, а також вакцин. Підкреслено, що діагностика захворювання має бути комплексною - із застосуванням різних методів. Обговорено заходи боротьби з класичною чумою свиней та її профілактики.

Встановлено, що порушення процесу травлення у свиней, хворих на вірусні гастроентерити, призводить до глибоких змін у фізіологічних процесах, що негативно позначається на стані організму.

Запропоновано альтернативний метод діагностики хламідійної інфекції свиноматок - метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), за допомогою якого було проаналізовано 26 проб клінічного матеріалу від свиноматок і отримано 17 позитивних і 9 негативних результатів. Аналіз результатів засвідчив такі переваги методу ПЛР-діагностики хламідіозу, як пряме виявлення збудника, високу специфічність і чутливість, потрібність спецумов для доставки проб клінічного матеріалу, постановку індивідуального аналізу та виключення можливості інфікування персоналу лабораторії.

Розглянуто фізіологічні особливості та найпоширеніші неінфекційні та інфекційні хвороби свиней, наведено схеми диференційної діагностики, методи терапії та профілактики. Охарактеризовано загальні принципи профілактики шлунково-кишкових хвороб поросят, визначено нормативні параметри мікроклімату для свиней різних виробничих груп. Описано препарати для лікування захворювань органів дихання у даних тварин.

Изложены физиологические особенности и наиболее распространенные неинфекционные и инфекционные болезни свиней, приведены схемы дифференцированной диагностики, методы терапии и профилактики. Охарактеризованы общие принципы профилактики желудочно-кишечных болезней поросят, определены нормативные параметры микроклимата для свиней разных производственных групп. Описаны препараты для лечения заболеваний органов дыхания у данных животных.

Проаналізовано роль диких свиней у формуванні природних осередків інфекційних хвороб. Наведено порівняльну оцінку живильних середовищ для культивування збудника лістеріозу. Розглянуто питання використання сучасних біотехнологій для одержання вітчизняних комплексних антианемічних препаратів та ефективного їх застосування у свинарстві, профілактики неплідності свиноматок біологічно активними речовинами. Визначено рівень антитіл проти вірусу класичної чуми свиней у свиноматок залежно від їх віку та фізіологічного стану. Висвітлено особливості прояву та діагностики хламідіозу у свиней.

Проанализирована роль диких свиней в формировании природных очагов инфекционных болезней. Приведена сравнительная оценка питательных сред для культивирования возбудителя листериоза. Рассмотрены вопросы использования современных биотехнологий для получения отечественных комплексных антианемических препаратов и эффективного их применения в свиноводстве, профилактики бесплодия свиноматок биологическо активными веществами. Определен уровень антител против вируса классической чумы свиней у свиноматок в зависимости от их возраста и физиологического состояния. Освещены особенности проявления и диагностики хламидиоза у свиней.

Установлено, що респіраторні хвороби свиней - поліетіологічні захворювання, у виникненні яких беруть участь збудники вірусобактеріальної природи, а також різноманітні їх поєднання. Запропоновано схему диференціації респіраторних хвороб свиней.

Для розробки набору діагностикумів хвороби Тешена свиней підібрано оптимальні методи очистки та концентрування штаму тешовірусів свиней першого серотипу "Чернігівський-2372". Встановлено, що диференційне центрифугування з наступним ультрацентрифугуванням у градієнті густини сахарози дозволяє звільнити віруси від білків клітин хазяїна, порожніх вірусних капсидів і дефектних вірусних частинок і є придатним методом очистки вірусних препаратів для твердофазного імуноферментного аналізу.

Результати досліджень свідчать про значну різницю індивідуальних показників імунобіологічного статусу одного гнізда в динаміці. Доведено, що у поросят-гнотобіантів та свиней, вільних від патогенної флори така різниця практично відсутня, тоді як у конвенціональних поросят аналогічного віку вона досягає досить високих показників. Відповідно до вимог Міжнародного епізоотопічного бюро та Всесвітньої організації охорони здоров'я, вважається, що тварини-гнотобіанти є незамінною біологічною моделлю в ході вивчення інфекційної патології сільськогосподарських тварин з антропозоонозами включно.

Представлено результати створення вітчизняних тест-систем з діагностики ензоотичного енцефаломієліту (хвороби Тешена) свиней методом твердофазного імуноферментного аналізу. Охарактеризовано одержані біологічні компоненти діагностикумів та оптимізовані етапи реакції. Чутливість створеної тест-системи для виявлення антитіл до тешовірусів свиней 1-го серотипу становить 93 %, специфічність - 100 %. У сендвіч-варіанті виявлені штами, які належать до 1-го серотипу тешовірусів свиней.

Визначено і вивчено біологічні, фізико-хімічні та антигенні властивості 47 штамів ентеровірусів свиней (ЕВС), 9 з яких віднесено до ЕВС 1-го серотипу, 4 штами не належать до відомих серотипів ЕВС. Типову належність 28 виділених штамів не визначено, бо вони мають антигенні зв'язки з референтними штамами ЕВС декількох серотипів. Встановлено, що міжтипові антигенні властивості ЕВС обумовлені спільними антигенними детермінантами вірусного походження. Внаслідок міжтипового схрещування референтних штамів ЕВС одержано клони з проміжними антигенними властивостями. На підставі вивчення штамів ЕВС з міжтиповими антигенними властивостями створено "набір діагностикумів ентеровірусних пневмоентеритів свиней".

  Скачати повний текст

Вивчено гемофільозний полісерозит у свиней: особливості перебігу, патологоанатомічну та бактеріологічну діагностики, вплив на розвиток патології органів відтворення, застосування лікувально-профілактичних і вакцинних препаратів. Визначено особливості перебігу хвороби, патологоанатомічні зміни, вплив збудника на розвиток викиднів у свиноматок. Підбито підсумки використання формолвакцини проти гемофільозного полісерозиту.

Досліджено базові аспекти епізоотології пастерельозу в свинарських господарствах України. Проаналізовано епізоотичні показники: індекс епізоотичності, захворюваність, смертність, летальність, коефіцієнт вогнищевості. Встановлено ступінь впливу природно-кліматичних факторів на поширення захворювання в неблагополучних господарствах Полісся. Наведено результати досліджень біологічних властивостей виділених з патологічного матеріалу польових штамів Pasteurella multocida на фоні гострої та хронічної форм інфекції. Досліджено резистентність культур збудника до антибіотиків. Здійснено серологічне типізування польових штамів пастерел за капсульним антигеном, внесено пропозиції до діючої інструкції щодо заходів профілактики пастерельозу сільськогосподарських тварин.

Наведено результати досліджень щодо застосування та науково-експериментального обгрунтування методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для діагностики хламідіозу свиней з застосуванням наборів реагентів, призначених для діагностики даної хвороби в людини. Розроблено методи відбору проб клінічного матеріалу для ПЛР-аналізу від свиней різних статевих і вікових груп та вивчено діагностичну цінність даного методу. Проведено випробування методу ПЛР для діагностики хламідіозу свиней в лабораторному та польових дослідах, запропоновано схеми оздоровчих заходів проти цієї інфекції. Наведено методичні рекомендації щодо діагностики хламідіозу свиней методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням набору фірми "Літех".

  Скачати повний текст

Визначено, що набрякова хвороба свиней розвивається на основі гіпоплазії лімфоїдного апарату задньої частини тонкого відділу кишечнику, алергопатології до монозернових кормів або до їх сумішей, або на основі подвійної патології. Встановлено на макро- та мікроскопічному рівнях основні елементи вродженої погрішності морфо-функціональної організації лімфоїдного апарату задньої ділянки тонкого відділу кишечнику в поросят із благополучних і неблагополучних щодо набрякової хвороби господарств. Показано, що поросята, які мають гіпоплазований лімфоїдний апарат, у неблагополучних господарствах гинуть через набрякову хворобу, а у благополучних - через інші кишкові патології. Апробовано для діагностики вродженого кишкового імунодефіциту в поросят копроцитологічний лімфоцитарний тест, для діагностики алергопатології - алергічні шкірні тести.

Проведено детальне вивчення патоморфологічних змін за парвовірусної інфекції свиней різних статево-вікових груп і у плодових оболонках з використанням методів гістології, морфометрії та статистики. На підставі аналізу результатів досліджень одержано дані стосовно патоморфології хвороби та її патогенезу. Установлено особливості локалізації збудника хвороби, гістохімічні та морфометричні параметри окремих тканин. Показано, що за патолого-анатомічного розтину мертвонароджених поросят, які загинули від паровірусної інфекції, патоморфометричними змінами є серозний або серозно-геморагічний лімфаденіт, набряклий, часто з крапковими крововиливами у паренхімі тимус, катаральне або катарально-геморагічне запалення шлунка та тонкого відділу кишечнику, набряк головного та спинного мозку. Під час проведення гістологічних досліджень зареєстровано сладж-феномен у судинах мікроциркуляторного русла, зменшення кількості та часткове руйнування лімфоцитів у імунокомпетентних органах. У нирках виявлено серозний гломеруліт з некрозом капілярів частини клубочків, крововиливи у кірковій речовині нирок, зернисту дистрофію епітелію всіх відділів канальців, їх часткове руйнування. У плодових оболонках мертвонароджених поросят мікроскопічно установлено інфільтрацію частини ворсинок еритроцитами, набряк хоріальної пластинки з базофільними вогнищами руйнування тканини та крововиливами у ній. У великих артеріях - руйнування ендотелію, медії та адвентиції. У суданих мікроциркуляторного русла - гіалінові тромби. В усіх органах мертвонароджених поросят за паровірусної інфекції реєстровано порушення обміну білків, вуглеводів і нуклеїнових кислот.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст