Проаналізовано сучасні концепції патогенезу бранхіонекрозу риб. Показано, що етіопатогенез некрозу зябер незаразної природи зумовлений стресом, зниженям резистентності, порушенням роботи дихальної системи та внутрішніх органів, надлишком мінеральних речовин.

Показано добрий терапевтичний ефект антисептика фіолетового K у концентрації 0,01 - 50 мг/л та експозиції 0,5 год - 6 діб у разі ектопаразитозів цьоголіток та однорічок коропа, а також адаптаційні зміни деяких гематологічних і біохімічних показників риб після обробки препаратом за експериментальних умов.

Гранатівництво є однією з провідних галузей сільського господарства Азербайджану. Однією з проблем, що знижують ефективність виробництва, є розвиток шкідливої мікобіоти. Гранат уражається багатьма грибними хворобами, через яких в окремі роки врожайність цієї культури може знизитися до 95 %. З метою встановлення мікобіоти граната в 2018 - 2020 рр. проводилися мікологічні обстеження гранатових насаджень у західній частині Азербайджану. Метод обстеження полягав у систематичному огляді насаджень граната. Огляду піддавалися всі надземні органи рослин. Мікроскопічні аналізи зібраного матеріалу проводилися в Центральній фітосанітарній лабораторії Азербайджанського інституту Безпеки Харчових Продуктів. Таким чином, за результатами 3-річного фітопатологічного моніторингу встановлено, що домінуюча роль за частотою в молодих плодоносних насадженнях граната належить збудникам антракнозу або парші плодів граната (Sphaceloma punicae Bitank. et Jenk.) і зітіоза (Zythia versoniana Sacc.). Після виявлення збудників найбільш небезпечних захворювань проводилися дослідження з вивчення поширеності їх у західних районах республіки. Обліки термінів появи, вивчення динаміки розвитку фітопатогенів проводили на тлі їх природного розвитку за загальноприйнятими методиками. Виділення в чисті культури, мікроскопічні й мікробіологічні дослідження фітопатогенів проводили за загальноприйнятими методиками. Видовий склад фітопатогенів у молодих плодоносних гранатових садів визначали за особливостями патогенезу і симптоматиці, за визначниками. У разі установлення поширення основних хвороб граната в господарствах Геранбойського, Шамкірського і Казахського районів оглядалися насадження граната на 2 - 3 ділянках. Динаміка розвитку основних хвороб вивчалася на спеціальній дільниці в Геранбойському районі. У боротьбі з основними хворобами граната було випробуван такі препарати: 0,4 %-ий Сельфат, 0,05 %-ий Азоксифен, 0,05 %-ий Коназол, 0,3 %-ий П-оксирид і контроль без хімічної обробки. У 2019 - 2020 рр. було проведено оцінку поширеності та інтенсивності основних хвороб у регіоні, розроблено і науково обгрунтовано поліпшену інтегровану систему контролю.