Встановлено, що комплексне застосування вермітану і L-аргініну забезпечує 100 % ефективність у разі фасціольозно-дикроцеліозної інвазії та активізує у тварин клітинний і гуморальний імунітет.

Визначено вміст мікроелементів (заліза, міді, цинку, кадмію) у печінці тварин і вплив їх на клітинні та гуморальні фактори імунітету у разі фасціольозно-дикроцеліозної інвазії.

Визначено ефективність альбендазолу у разі фасціольозу та дикроцеліозу корів та вивчено вплив антгельмінтиків і імунокоректорів на вміст мікроелементів у печінці тварин.

Встановлено, що комплексне застосування антигельмінтика роленолу та імуностимулятора L-аргініну забезпечує 100 % лікувальну ефективність у разі фасціольозу тварин і зростання добового надою молока на 0,94 кг на корову. Окупність додаткових затрат становить 14,7.

Виявлено активізацію імунної системи після дегельмінтизації альбендазолом та імуностимуляції alpha-аргініном і РНК у разі дикроцеліозу корів.

Розглянуто найбільш небезпечні та поширені хвороби жуйних тварин, що завдають значних економічних збитків сільськогосподарським підприємствам. Проаналізовано взаємодію паразитів з хазяями і навколишнім середовищем. Розкрито вплив іонізуючого випромінювання на організм тварин, визначено роль повноцінної годівлі у підвищенні продуктивності, резистентності організму у зоні радіоактивного забруднення. Розглянуто особливості епізоотології трематодозів жуйних тварин, розглянуто їх патогенез і методи діагностики. Висвітлено біотехнологічні аспекти підвищення природної резистентності у тварин. Розроблено й апробовано комплексну терапію фасціольозу великої рогатої худоби у забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах.

Рассмотрены наиболее опасные и распространенные заболевания жвачных животных, показано их негативное влияние на экономическое состояние сельскохозяйственных предприятий. Проанализированы взаимодействие паразитов с хазяевами и окружающей средой. Раскрыто влияние ионизирующего излучения на организм животных, определена роль полноценного питания в повышении продуктивности, резистентности организма в зоне радиоактивного загрязнения. Рассмотрены особенности эпизоотологии трематодозов жвачных животных, рассмотрены их патогенез и методы диагностики. Освещены биотехнологические аспекты повышения природной резистентности у животных. Разработана и апробирована комплексная терапия фасциолеза крупного рогатого скота в загрязненной радиоактивными веществами и условно чистой зонах.

На підставі проведених досліджень відзначено, що комбітрем у разі фасціольозу великої рогатої худоби сприяє підвищенню вмісту еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів і заліза та зменшенню кількості еозинофілів, сегментоядерних нейтрофілів і зниженню вмісту білірубіну на 45-ту добу.

Встановлено, що рафензол забезпечує стовідсоткову ефективність при ураженні великої рогатої худоби фасціолами, парамфістомами і стронуілятами органів травлення й позитивно впливає на біохімічні процеси в організмі тварин після його застосування.

Встановлено наявність характерних патолого-анатомічних змін у печінці та печінкових лімфатичних вузлах корів за фасціольозної інвазії. Фасціольоз у корів супроводжується патолого-анатомічними змінами у печінці (ангіохоліт, периангіохоліт), особливо в правій, квадратній і хвостатій частках, а за результатами гістологічних досліджень - глибокими деструктивними стромально-судинними та некротично-дистрофічними змінами. У печінкових лімфатичних вузлах за фасціольозної інвазії патолого-анатомічні зміни характеризуються лімфаденітом, ангіосклерозом і гемосидерозом.

Вперше в Україні вивчено фармакодинаміку та токсичність бровальзену та бронтелу у разі нітратного навантаження та встановлено ефективність їх застосування для лікування овець, хворих на фасціольоз. Проведено комплексне дослідження впливу даних антигельмінтиків на морфологічні та біохімічні показники крові та гістологічну структуру внутрішніх органів лабораторних тварин і овець. Встановлено мутагенну дію бровальзену та бронтелу за наявності нітратного навантаження. Науково обгрунтовано доцільність застосування сульфату натрію для профілактики нітратно-нітритного токсикозу в овець.

Доведено, що розповсюдження дикроцеліозу жуйних тварин у північно-східній частині України залежить від природно-кліматичних зон. Ураження великої рогатої худоби гельмінтозом інтенсивніше відбувається на пасовищах, де переважають основні біотипи проміжних живителів - сухопутних молюсків та додаткових - мурашок. Розповсюдження та ураження личинковими стадіями дикроцелій залежить від відстані мурашників до основних біотипів молюсків, температурних коливань зовнішнього середовища, пори року та загальної ураженості тварин дикроцеліями. З'ясовано, що застосування вермітану для лікування хворих на дикроцеліоз тварин у формі 20 %-го грануляту у дозі 15 мг/кг по ДР індивідуально у вигляді суспензії забезпечує 100 % ефективність, а груповим методом разом з кормом - 96,8 %. Встановлено, що вермітан у дозі 15 мг на кг по ДР має виражену антигельмінтну дію; до 45 діб після дегельмінтизації відзначено суттєві зміни морфологічного складу крові. Застосування 5 %-х гранул метальдегіду має ефективну дію на наземних молюсків, а 2 %-а суспензія АСД-Ф 3 обмежує доступ тварин до уражених мурашників.

У Північно-східному регіоні України вперше досліджено особливості поширення фасціольозу великої рогатої худоби, сезонну та вікову динаміку, ураження тварин у колективних і приватних господарствах. Проаналізовано сезонну динаміку щільності популяції малого ставовика та ураження його личинковими формами фасціол. Наведено епізоотологічну характеристику біотопів L.truncatula та поширення його відповідно до типу грунтів. Удосконалено систему заходів боротьби з фасцільозом. Доведено терапевтичну ефективність сучасних антгельмінтних препаратів (ацемідофену, фенкуру, купріхолу та вермітану) за умов групового методу дегельмінтизації. Розроблено метод хіміопрофілактики фасціольозу великої рогатої худоби. Удосконалено методи пасовищної профілактики з використанням маломасштабних методів знищення молюсків.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно умов і закономірностей поширення парамфістоматидозів великої рогатої худоби у зонах Полісся та Лісостепу України. Визначено видову належність збудників інвазії. На підставі методу мас-спектрометричного моделювання обгрунтовано доцільність комбінацій субстанцій з різним механізмом дії під час розробки нового комплексного антигельмінтного лікарського засобу "Рафензол". Досліджено вплив цього препарату на організм лабораторних і продуктивних тварин і встановлено його терапевтичну ефективність. Розроблено нормативно-технічну документацію на виготовлення та рекомендації щодо застосування протипарамфістоматидозного препарату "Рафензол".

Досліджено особливості розповсюдження та сезонну динаміку фасціольозу великої рогатої худоби, що постійно утримується за умов другої та третьої зон забрудення радіоактивними речовинами. З'ясовано строки зараження тварин фасціолами на пасовищах. Виявлено, що у корів і молодняку, які постійно перебувають на територіях з підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання виникають певні зміни імунологічного стану організму у порівнянні з контрольними тваринами умовно-чистої зони. Зареєстровано зміни показників клітинного та гуморального імунітету за паразитування фасціол. Визначено ефективні протифасціольозні препарати та вперше застосовано імуномодулятори - тималін, Т-активін і комбіферон. Розроблено та впроваджено у виробництво комплексні схеми застосування антигельмінтиків та імуномодуляторів, які сприяють підвищенню ефективності лікувальних заходів, нормалізації імунологічних показників крові, відновленню імунодефіцитного стану в органах імунної системи та підвищенню продуктивності тварин за дії іонізуючого випромінювання та в умовно-чистій зоні.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.623.2(ЄФІ)

Рубрики:

Фасціольоз тварин

Шифр НБУВ: РА323334 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

У навколишньому середовищі на життєздатність яєць гельмінтів впливають кліматичні умови. Останнім часом - у зв'язку з підвищенням температури повітря взимку - склалися умови для перезимовування яєць фасціол на поверхні грунту Полтавської області. Яйця фасціол здатні перезимовувати в кліматичних умовах лісостепової зони України. Яйця на поверхні грунту в літній період (серпень) зберігали життєздатність протягом восьми місяців, а в зимовий період (лютий) - шість місяців.

Проаналізовано динаміку трематодозних інвазій на Рівненщині в зональному та адміністративному розрізі. Відмічено динамічне зростання відсотка позитивних проб та поступове наближення процентних показників інвазованості в обох фізико-географічних зонах регіону, що вказує на присутність спільних процесів і факторів, що сприяють розвитку інвазії, серед яких важливими є збільшення кількості біотопів проміжних живителів гельмінтів та ріст екстенсивності їх інвазування личинковими стадіями гельмінтів, а також безсистемність профілактування захворювань у приватному секторі за відсутності достовірних епізоотичних даних.