Скачати повний текст

Наведено результати досліджень патоморфологічних та патогістологічних змін у тканинах кишкового тракту та печінки курей за гетеракозної інвазії. Розтин проводили за загальноприйнятою методикою. Як патологоанатомічний матеріал було використано шматочки товстого кишечника та печінки курей, що загинули внаслідок гетеракозу. Матеріал фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну з подальшим його зневодненням у етанолі, ущільненням у хлороформі, хлороформпарафіні і заливкою в парафін, де його витримували впродовж 2 год. Зрізи готували на санному мікротомі, з подальшим їх зафарбовуванням гематоксиліном та еозином. Прояв патолоанатомічних ознак суттєво залежав від інтенсивності інвазії. За макроскопічного дослідження характерні зміни знаходили у сліпих кишках та печінці. Під час розтину виявлено, що слизова оболонка сліпих кишок набрякла, почервоніла, вкрита вузликами, які були спричинені личинками гетеракісів. За гістологічного дослідження сліпих кишок встановлено гіперемію та набряк слизової оболонки, порушення цілісності епітелію і тканин, що знаходяться нижче, а також атрофію та деформацію крипт. Під час огляду печінки встановлено неоднорідну темно-вишневу забарвленість, на тлі якої виявляли сірі, різні за розмірами округлі осередки. За гістологічного дослідження печінки курей встановлено дистрофічно-некробіотичні процеси в гепатоцитах. Гепатоцити були у стані дистрофії. Навколо крипт виявляли скупчення клітин мікро-макрофагальної системи. Результати досліджень показали, що основні патологоморфологічні зміни локалізувались у сліпій кишці та печінці і характеризувалися катарально-дистрофічними та деструктивними процесами.

Проведено аналіз зареєстрованих в Україні гепатопротектів. У складі гепатопротекторів кількість компонентів коливається в межах від 1 до 10. Більшість гепатопротекторів, які представлені на ринку України, містять карнітин, сорбітол, магнію сульфат, вітаміни групи B, екстракти рослин (артишок, розмарин, больдо) та амінокислоти - метіонін, лізин. Вивчено вплив гепапротектора гепаренол за ураження птиці батьківського поголів'я гетеракісами та гістомонадами. Серед птиці, віком 190 діб реєстрували гострий перебіг гістомонозу та гетеракозу. На основі патолого-анатомічних змін у кишечнику, печінці та лабораторних досліджень встановлено гістомоноз. Сліпі кишки були збільшені в об'ємі, заповнені тістоподібною масою, слизова оболонка гіперемійована з численними виразками. Печінка збільшена, на її поверхні буцло відмічено різні за формою та величиною некротичні біло-жовті вогнища некрозу. Одночасно у сліпих кишках виявляли гетеракакісів. Наведено результати застосування гепатопротектора гепаренол, виробництва фірми Меріал (Франція) на батьківському птахопоголів'ї за комплексної обробки проти гістомонозу та гетеракозу. Встановлено, що застосування гепаренолу за комплексної обробки птиці антигельмінтиками (10 % альбендазол та метронідазол) підвищилась несучість на 4,8 % та зменшилась загибель птиці на 0,4 %. Гепаренол - комплексний гепатопротектор, дія якого спрямована на поліпшення метаболічних функцій організму птиці, стимуляції жовче-видільної функції печінки, що поліпшує перетравлення жирів та засвоєння жиророзчинних вітамінів, підвищення резистентності, профілактики жирової дистрофії печінки, гепатиту, забезпечує оптимальний захист організму від впливу різних патогенних факторів, підвищує імунітет і покращує виробничі показники.

Основними методами діагностики у ветеринарній паразитології є лабораторні способи досліджень, багато з яких передбачають виявлення та диференціацію збудника інвазії. За різних паразитозів застосовують різноманітні методи діагностики, засновані на сучасних наукових досягненнях і накопиченому досвіді практикуючих фахівців. Відомо, що з метою діагностики більшості гельмінтозів використовують копроскопічні дослідження фекалій, що засновані навиявленні яєць паразитів із використанням флотаційних, седиментаційних або комбінованих способів. Водночас лабораторна діагностика пасалурозу кролів включає дослідження зіскобів з прианальної ділянки тіла, що пов'язано із циклом розвитку гельмінта, а дослідження фекалій у разі такої інвазії є неефективним. Мета дослідження - встановити ефективність наявних зажиттєвих методів лабораторної діагностики Passalurus ambiguus. Експериментальні дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету та в умовах одноосібних селянських господарств Полтавської області. Проведено випробування трьох способів зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу кролів із застосуванням: гліцерину, клейкої стрічки, флотації. Основним показником діагностичної ефективності кожного способу було значення інтенсивності інвазії. За результатами проведених досліджень встановлено, що найбільш чутливим методом зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу у кролів виявився метод дослідження прианальної ділянки тіла із застосуванням клейкої стрічки. За допомоги цієї методики було виявлено 80 % інвазованих кролів. Нижчу чутливість показали методи із застосуванням гліцерину та метод Фюллеборна, де відповідно було виявлено 60 та 25 % інвазованих кролів. Високу діагностичну ефективність методу із використанням клейкої стрічки доведено за показниками інтенсивності інвазії. За цією методикою виявлено в середньому 5,94 яєць пасалурисів, що у 3,4 та 4,9 разів більше порівняно з методами із застосуванням гліцерину та Фюллеборна. Отримані дані експериментальних досліджень дозволяють рекомендувати спосіб із застосуванням клейкої стрічки як найбільш ефективний та ергономічний метод зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу кролів.

Узагальнено результати дослідження поширення, патогенезу, лікування та профілактики оксіурозу бородатих агам, завезених з-за кордону та розведених у неволі. Встановлено видовий склад оксіурисів, які паразитують у бородатих агам (Pogona vitticeps) у зооцентрах України та приватних колекціях. Виділено три види збудників: Oxiuris thelandros, O. alaerus та O. pseudalaeris. Досліджено вплив оксіурисів на морфологічні та біохімічні показники крові бородатих агам. Визначено лікувальну ефективність альбендазолу 10 % і експериментальної серії препарату "Гельмірепт" за оксіурозу бородатих агам та з’ясовано їх вплив на морфологічні та біохімічні показники крові. Визначено дезінвазійну ефективність хімічних засобів ДЗПТ-2, Бровадезу-20 та Неохлору щодо тест-культури яєць Oxyuris thelandros.