Досліджено вплив препаратів детоксикуючої дії (вірутрициду та песилу) на стан показників видільної функції організму - креатиніну і сечовини. Встановлено, що метод детоксикуючої терапії призводить до зменшення рівня креатиніну на 8-му добу після операції, тоді як на рівень сечовини він істотного впливу на має.

Зазначено, що в разі хірургічної інфекції у собак розвивається гіпохромемія та олігоцитемія. Ці процеси істотно виражені за флегмонів і сепсису. Розвиток нейтрофільного лейкоцитозу корелює зі складністю захворювань. Застосування в разі хірургічної інфекції у собак мазей на гідрофільній основі сприяє динамічному відновленню концентрації гемоглобіну та кількості клітин крові.

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.26-931

Рубрики:

Хірургічна інфекція у ветеринарії

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше у вітчизняній ветеринарній хірургії теоретично та клініко-експериментально обгрунтовано патогенетичну роль системи гемостазу у розвитку хірургічної інфекції у собак та розроблено ефективні методи її корекції з застосуванням мазей на гідрофільній основі, тіотриазоліну та пентоксифіліну. Доведено, що у собак з хірургічною інфекцією зміни гемостазіологічних параметрів залежать не лише від характеру та величини травми, а й від видового складу ранової мікрофлори. Установлено, що у разі інфікування ран анаеробними та грамнегативними мікроорганізмами істотно порушується метаболізм фібриногену (одночасне нагромадження в плазмі крові розчинного фібрину ат продуктів розщеплення фібрину/фібриногену), знижується активність природних антикоагулянтів та фібринолізу, що зумовлює коагулопатію та ускладнений перебіг гнійно-запального процесу. Водночас, за умов інфікування асоціаціями грампозитивних мікробів розвивається помірна гіперкоагуляція, цілком контрольована антикоагулянтами. Доведено діагностичну та прогностичну цінність у випадку хірургічної інфекції у собак фібриногену, розчинного фібрину, фактора XIII, антитромбіну-III, тканинного активатора плазміногену. У разі сприятливого перебігу кількість метаболітів фібриногену динамічно знижується, а активність фактора XIII і антитромбіну-III - підвищується. Установлено, що пік активності фактора XIII і тканинного активатора плазміногену має місце у періоді інтенсивного формування грануляційного бар'єра. Одержано дані щодо бактерицидних властивостей нейтрофілів та динаміки циркулюючих імунних комплексів у випадку хірургічної інфекції у собак. Виявлено, що у період інтенсивних

Вивчено стан детоксикаційних і антиоксидантної систем організму та патогенетично обгрунтовано засоби детоксикаційної терапії та профілактики ранової інфекції в свиней. Доведено, що з розвитком гнійно-запального процесу в організмі свиней виникає компенсований ендотоксикоз, зумовлений диспротеїнемією, істотним нагромадженням у крові токсичних олігопептидів середньої молекулярної маси та продуктів азотистого обміну-креатиніну та сечовини, порушенням співвідношення між антиоксидантними ферментами - супероксиддисмутазою та каталазою. Поряд з цим у крові збільшується кількість гострофазних білків (фібронектину, церулоплазміну, гаптоглобіну, трансферину), порушується баланс мікроелементів (Fe, Cu, Zn), посилюється гідролітична деструкція ліпідів, які входять до складу біомембран, та зменшується активність факторів гуморального імунітету, що негативно впливає на стан детоксикаційних і антиоксидантної систем організму та спричинює ускладнений перебіг ранового процесу. З метою лікування ран і профілактики хірургічної інфекції розроблено, апробовано та впроваджено у виробництво препарат "Песил", який має сорбційно-антибактеріальні властивості. Запропоновано метод профілактики хірургічної інфекції в свиней шляхом комбінованого застосування вірутрициду та трициліну, використання яких скорочує термін лікування ран у свиней в 1,6 рази, у порівнянні з традиційними (маззю Вишневського, або трициліном).

Наведено дані щодо кількісних і функціональних гематологічних змін у котів за умов випадкових гнійно-запальних процесів (ГЗП) м'яких тканин. Показано, що за умов випадкових ГЗП у крові котів відзначається лейкоцитоз, збільшення ШОЕ та паличкоядерних нейтрофілів на тлі олігохромемії, еритроцитопенії, зменшення сегментоядерних нейтрофілів і лімфоцитів, які залежно від тяжкості перебігу гнійного запалення поглиблюються та досягають свого максимуму у групі тварин з септичним станом, що свідчить про найбільший ступінь зниження резистентності організму та збільшення ендогенної інтоксикації саме у цій групі тварин. У процесі функціонального аналізу гемограми встановлено, що у котів відбувається збільшення НЕК та ЛІІ. Ці зрушення можуть слугувати маркером тяжкості перебігу патологічного процесу та рівня ендогенної інтоксикації організму.

Зазначено, що ушкодження шкіри та запальна реакція, що виникає в рані, впливає на біохімічні та імунологічні показники крові тварин. Указано на морфофункціональні зміни в процесі загоювання рани у разі застосування емульсій на основі олії розторопші плямистої та зміну показників крові під час такого лікування. Зроблено висновки про високу ефективність досліджуваних емульсій на процес загоєння раневої процесу в лабораторних тварин.

Наведено дані стосовно спектра мікрофлори свиней, хворих на запальні та запально-гнійні процеси. Вік тварин - від 2-х місяців до 2,5 років. Породи - велика біла та ландрас. Встановлено, що в осередках гнійного запалення найчастіше та у більш високій концентрації виявляли Actinobacillus actinomycetem comitans та Staphylococcus aureus. Зі слизової носової порожнини під час запальних процесів у свиней найчастіше ізолювали Escherichia coli. В урогенітальному тракті переважали Campylobacter coli, Escherichia coli та Candida albicans.