Розглядаються загальнобіологічні закономірності морфоадаптивних, реактивних, регенеративних і репаративних процесів, що відбуваються у тканинах органів під впливом екологічних факторів, а також шляхом створення біологічних моделей. У працях використані дані не лише класичних, а й найновіших гістологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних, цитологічних, морфометричних, біохімічних, ауторадіографічних методів дослідження. Досліджуються морфологічні зміни в кістках скелета при адаптації організму до позаклітинної дегідратації, вплив ліпіну на регенерацію сідничного нерва, потенційні можливості артерій легеневої зв'язки в умовах оклюзії сегментарних гілок легеневої артерії, гістологічні зміни в нирках під дією легкого ступеня дегідратації організму. Дається оцінка гістологічних змін нервового апарату стінок вен нижніх кінцівок при різних формах тромбофлебіту, наводяться деякі аспекти анатомо-гістологічного поняття росту та мінералізації кістки та ін.

Розглядається ультраструктурна перебудова пухлинної тканини під дією онкотропних поліовірусів, катехоламінергічні системи головного мозку в механізмах гіпоталамічного контролю наднирника, гістохімічні методи в біології, медицині та ветеринарії, ультраструктурні зміни органів імунної системи під впливом вірусів поліомієліту, морфологічні особливості ліпідного обміну гліом. Досліджується морфофункціональний стан тромбоцитів як об'єктивний показник ішемічної хвороби серця, вплив вірусно-бактеріальних асоціацій на ультраструктуру імунокомпетентних клітин, хірургічний спосіб відновлення форми суглобових кінців довгих кісток, перебудова структурних компонентів лімфатичних вузлів при локальній дії червоного лазера. Висвітлюється морфофункціональний стан щитовидної залози під впливом малих доз радіації, вплив пошкодження нервової тканини на органи імунної системи, морфофункціональні зміни лізосом у тканині легень за умов різних гіпоксичних станів, морфологічне забезпечення селекційної роботи у вівчарстві та ін.

Висвітлено теоретичні засади вчення про інтер'єр сільськогосподарських тварин. Розглянуто методи дослідження морфологічних параметрів і мікроструктури молочної залози, кісткової, м'язової, сполучної та жирової тканин, шкіри, потових і сальних залоз, волосяного покриву, росту та розвитку внутрішніх органів та ендокринних залоз, показників легеневого газообміну, морфологічного та біохімічного складу крові, природної резистентності, біохімічного поліморфізму та групи крові тварин. Визначено вплив цих показників на формування продуктивних якостей сільськогосподарських тварин.

Освещены теоретические основы учения об интерьере сельскохозяйственных животных. Рассмотрены методы исследования морфологических параметров и микроструктуры молочной железы, костной, мышечной, соединительной и жировой тканей, кожи, потных и сальных желез, волосяного покрова, роста и развития внутренних органов и эндокринных желез, показателей легочного газообмена, морфлогического и биохимического состава крови, природной резистентности, биохимического полиморфизма и группы крови животных. Показано влияние данных показателей на формирование продуктивных качеств сельскохозяйственных животных.

Встановлено, що у представників фаланго- і пальцеходячих тварин найменш насиченими екстраорганними судинними та нервовими магістралями є дорсальна та дорсо-латеральна ділянки капсули колінного суглоба. Встановлено також видові особливості гістотопографії рефлексогенних зон і рецепторних полів: у коня рецепторні поля - в медіальній та плантарній частинах, рефлексогенна зона - у плантарній; у великої рогатої худоби рецепторні поля - в медіальній та планетарній частинах; рефлексогенна зона - в медіальній; у собаки - в латеральній; у кішки рецепторні поля - в медіальній, латеральній та плантарній частинах, рефлексогенна зона - у плантарній. Одержані дані вказують на те, що пошкодження корінців і спинного мозку в ділянці 6-го поперекового сегмента є особливо небезпечними для втрати чутливості, пропріорецепції та кінестезії капсули колінного суглоба.