У статті визначаються найбільш раціональні оперативні доступи до органів шлунково-кишкового тракту при його непрохідності та до вагітного рогу матки при кесаревому розтині у ВРХ на підставі топографо-анатомічних дослідів та експериментального досвіду кафедри хірургії і акушерства Полтавського державного сільськогосподарського інституту.

Вивчено зміни системи судинно-тромбоцитарного гемостазу за абдомінальної хірургічної патології в собак і свиней, а також питання щодо її корекції після операцій на кишечнику та герніотомії. За результатами дослідження зазначеної системи та на підставі клінічного, ультрасонографічного, лапароскопічного оцінювання розроблено та патогенетично обгрунтовано ефективні схеми корекції запально-адгезивних процесів у травмованих серозних оболонках черевної порожнини. Доведено, що абдомінальна патологія в собак спричиняє гіперкоагуляційний синдром, зумовлений дефіцитом плазмових і тромбоцитарних факторів згортання крові з посиленням антифібринолітичних властивостей тромбоцитів. За цього піометра характеризується підгострою формою синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдрому) з адсорбцією фібриногену та його метаболітів на тромбоцитарних мембранах і пригніченням фібринолізу. З'ясовано, що у разі асциту та спленомегалії адсорбувальні властивості тромбоцитів знижуються на тлі розвитку дефіциту антитромбіну-III (АТ-III) і фібриностабілізувального фактора XIII (ФXIII). Кишкова непрохідність характеризується посиленням колаген- та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, активізацією внутрішнього шляху гемостазу та пригніченням тканинного фібринолізу, що підвищує адгезію серозних оболонок органів черевної порожнини. За цього після оперативного лікування кишкової непрохідності в собак гіперкоагуляційний синдром посилюється на сьому добу з розвитком підгострої форми ДВЗ-синдрому. У свиней з невправними грижами зростає швидкість агрегації тромбоцитів і знижується

За результатами науково-експериментальних досліджень доповнено класичний метод виконання румінотомії в молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) окремими технічними прийомами, суть яких - у модернізації гумового килимка та способу фіксації на ньому стінки рубця, використання під час зашивання рани очеревини матрацного шва, який накладається за типом судинного, із застосуванням шовного матеріалу вікрилу. Досліджено бактеріостатичні властивості розчинів фурациліну, лактату етакридину та йодоформу в диметилсульфоксиді та запропоновано ефективний спосіб антисептичної обробки операційних ран. Уперше досліджено вплив румінотомії на динаміку гормонів щитовидної залози, тиреотропного гормону гіпофізу, кортизолу, білоксинтезувальну функцію печінки, морфологічний склад крові, осмотичну резистентність та сорбційну здатність еритроцитів. Досліджено вплив парентерального введення йодоліпідного препарату Тіреотон на функціональний стан щитовидної залози та встановлено, що активація обмінних процесів у ній за румінотомії позитивно впливає на білоксинтезувальну функцію печінки, стійкість еритроцитарних мембран і характер регенеративних процесів у травмованих тканинах.

Представлено динаміку гематологічних та гемостазіологічних показників за абдомінальних операцій у свиней. Встановлено, що перебіг післяопераційного періоду характеризується зменшенням у крові кількості гемоглобіну, еритроцитопенією, вираженим лейкоцитозом із регенеративним зрушенням ядра, а також підвищенням агрегаційних властивостей тромбоцитів з активацією плазмо-коагуляційної ланки гемостазу з подальшим розвитком гіперкоагуляційного стану. Підтверджено ефективність нестероїдної протизапальної терапії за абдомінальних операцій у свиней, що проявляється скороченням терміну загоєння операційних ран, усуненням гіперкоагуляційного стану та активацією фібринолітичної системи.

Виявлено поширеність післяопераційних ускладнень у собак за використання різних видів шовного матеріалу, а також характер змін фізико-механічних властивостей натуральних і синтетичних хірургічних лігатур, імплантованих у підшкірну клітковину та м'язову тканину собак і великої рогатої худоби. Визначено зміни клінічних і гематологічних показників та гістологічної структури тканин у процесі загоєння післяопераційних ран. Встановлено, що початок післяопераційного періоду у сук за оваріогістероектомії характеризується зростанням вмісту загальних гексоз, глікопротеїнів, глікозаміногліканів, хлоророзчинних глікопротеїнів, серомукоїдів, церулоплазміну та сіалових кислот у крові, які є важливими індикаторами інтенсивності прояву запальної реакції та відображають активність метаболічних процесів у сполучнотканинному матриксі. Зниження їх рівня до шістнадцятої доби після операції свідчить про зменшення інтенсивності запального процесу. Доведено доцільність інтраперитонеального використання сироватки кордової крові для корекції ранового процесу після оваріогістероектомії у сук, що супроводжується прискоренням загоєння післяопераційних ран на 1,3 - 2,4 доби і підтверджується більш раннім зменшенням вмісту загальних гексоз, глікопротеїнів, глікозаміногліканів, хлоророзчинних глікопротеїнів та сіалових кислот у крові, яке характеризує нормалізацію обміну у сполучнотканинному матриксі.

Представлені матеріали щодо історії розвитку ультрасонографії у ветеринарній практиці, наведений аналіз літератури щодо дослідження печінки, селезінки та підшлункової залози, вказуються перспективи методики дослідження в майбутньому. Ультрасонографія черевної порожнини (ЧП) у тварин вперше застосовувалась переважно для діагностики вагітності. На сьогодні зазна чена методика є важливою діагностичною технікою у ветеринарній медицині, яка застосовується для вивчення більшості нормальних та патологічно змінених структур у тварини, забезпечуючи швидкий, неінвазивний спосіб доповнення інформації, отриманої в результаті клінічного обстеження та рентгенографії. Ультразвукове дослідження засноване на принципі ехолокації, хвилі, що посилаються датчиком, проходять крізь тканини організму, відображаються та розшифровуються апаратом і перетворюються в зображення, яке дає змогу фахівцю ветеринарної медицини оцінити стан внутрішніх органів, тканин і порожнин. Зі збільшенням застосування ветеринарними лікарями ультрасонографічних досліджень у практиці стає зрозуміло, що УЗД є цінним засобом виявлення ураження органів ЧП. Оцінка печінки є однією з головних переваг застосування ультрасонографії черевної порожнини у тварини. Показання включають гепатомегалію, жовтяницю, асцит, підозру на розрив діафрагми, втрату ваги та можливі метастази в печінку. На сьогодні удосконалюються та доповнюються методи сонографічних досліджень. Подальше впровадження у практику та поглиблене вивчення патологій в зазначеній ділянці за допомогою ультрасонографії надасть змогу об'єктивно встановити стан ЧП та її органів у тварини і оцінити тяжкість перебігу хвороби. Впровадження високоякісних, портативних діагностичних ультразвукових апаратів продовжили цей розвиток і попит на ультрасонографію, зважаючи на його діагностичну цінність, продовжує зростати. Проведений аналіз літератури та доступних інтернет-джерел дав змогу оцінити сучасний стан розвитку сонографії у ветеринарній практиці та перспективи подальшого розвитку діагностики стану печінки, селезінки та підшлункової залози, вказати сфери потенційного розвитку методики в майбутньому.