Проаналізовано різні методи корекції патологічних прикусів унаслідок диспозиції окремих груп зубів. Визначено оптимальні терміни використання ортодонтичних апаратів.

Встановлено, що у разі консервативного лікування черепно-мозкових травм (переважно струсу, удару, субдуральної гематоми, набряку мозку) показано кровоспинні (3 - 5 %-й розчин іхтіолу в дозі 5 - 7 мг/кг, 1 %-ний розчин вікасолу - 1 мл 1 - 2 рази на добу, 2,5 %-й розчин етамзилату 2 - 4 мл 2 - 3 раз на добу, 10 %-й розчин кальцію хлориду в/в), осмотерапевтичні (15 - 20 %-й розчин маніту - 2 г/кг, в/в), сечогінні (1 %-й розчин фуросеміду 1 - 2 мл), протизапальні (дексаметазон в дозі 1 - 4 мг, в/в кожні 4 - 8 год), протисудомні (20 %-й розчин натрію оксбутирату в дозі 50 - 100 мг/кг, в/в; дроперидол у дозі 3 мг/кг на добу в/м) препарати. За умов оперативного лікування черепно-мозкових травм (удару мозку, субдуральної гематоми, здавлювання та переломів черепа, гострого набряку мозку тощо) доцільно проводити декомпресійну краніотомію, трепанацію тім'яної кістки. Доведено, що цистернальна пункція з видаленням частини ліквору у разі підвищення внутрішньочерепного тиску загрожує грижею намету мозочка.

Викладено показання і технологію використання стоматологічних пломбувальних матеріалів для лікування тварин, наведено їх класифікацію. Проаналізовано особливості стоматологічних цементів, зокрема, цинк-фосфатних, силікатних, цинк-оксидевгенольних, цинк-сульфатних, полімерних, полікарбоксилатних, склоіономерних. Увагу приділено композитним матеріалам, компомерам, металевим пломбувальним (стоматологічна амальгама, матеріали, виготовлені на основі галію (безртутніметалеві пломби)) та допоміжним (герменевтики (сіланти), лаки, матеріали для прокладок) матеріалам.

Наведено дані відносно поширення, клінічних ознак, встановлення порівняльної ефективності механічного й фізичного методів зняття зубного каменю у дрібних тварин за пародонтиту на базі науково-навчальної клініки ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії. Доведено доцільність зняття зубного каменю ультразвуковим методом у хворих тварин (котів та собак) у поєднанні з подальшими внутрішньогінгівальними введеннями розчину лінкоміцину за комплексної терапії пародонтиту.

Наведено узагальнені літературні дані щодо хвороб пародонта в котів. На сьогодні в науковій літературі не відображено повної картини щодо профілактики та етіотропного лікування пародонтопатій котів. Значна кількість теоретичних даних потребує наукового обгрунтування та практичного підтвердження. Значне розповсюдження хвороб пародонта у тварин створює потребу в детальному вивченні поширеності, етіології та патогенезу, клінічних ознак, діагностики й лікування, висвітлення впливу бактеріального та імунологічного факторів, соматичних захворювань на розвиток хвороб пародонта.

Встановлено, що за хвороб пародонта реєструється підвищення показника ШОЕ, рівня глюкози та загального білка, зменшення кількості еритроцитів та лейкоцитів у крові. В ротовій рідині відмічається гіперпротеїнемія та гіперглікемія. Прослідковано залежність активності каталази та рівня малонового діальдегіду під час лікування. Зареєстровано підвищення лізоцимної активності під час лікування в порівнянні з тваринами до лікування. Поєднання консервативного та оперативного методів лікування запальних хвороб пародонта в котів і використання імплантатів "Біомін" дають позитивний ефект.

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.502-953-7 + П674-273.92

Рубрики:

Хвороби зубів тварин. Ветеринарна стоматологія

Кішки свійські. Фелінологія

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено клініко-експериментальне вивчення патогенезу хвороб пародонта у свійського кота з подальшою науково обгрунтованою розробкою методів діагностики та лікування. Встановлено, що в крові хворих на хронічний генералізований катаральний гінгівіт і пародонтит котів реєструється еритроцитопенія, олігохромемія, еозинофілія та прискорення швидкості осідання еритроцитів. У сироватці крові відзначено гіперпротеїнемію разом з гіпергамаглобінемією, збільшення вмісту глюкози, малонового діальдегіду, зниження активності каталази. У ротовій рідині підвищується вміст загального білка та глюкози, малонового діальдегіду, знижується активність каталази. Мікробна контамінація пародонтальної кишені котів з хворобами пародонта значно відрізняється від клінічно здорових тварин та характеризується наявністю специфічних мікроорганізмів. У котів, хворих на хронічний генералізований пародонтит, знижений уміст натрію, магнію та цинку в плазмі крові та ротовій рідині. Вперше під час лікування пародонтиту в котів застосовано препарат коллапан. Доведено позитивний вплив протимікробних препаратів - 0,01 % розчину мірамістину та стоматологічного гелю "Зубастик". Науково підтверджено ефективність застосування антибіотиків за чутливістю до них мікроорганізмів пародонтальної кишені.

Надано результати аналізу звітної документації щодо розповсюдження стоматологічних захворювань за умов ветеринарних клінік м. Полтава за період 2011 - 2013 рр. Враховано нозоологічні форми прояву патології у собак та породу. Доведено, що стоматологічні патології у собак є досить поширеними - їх частка становить 21,11 % від хірургічних захворювань. Одержані дані засвідчують необхідність удосконалення та доповнення існуючих методів профілактики й лікування захворювань ротової порожнини у собак.

Висвітлено в динаміці результати окремих морфологічних показників кревікулярної рідини у порівнянні за застосування 10 %-го колоїду нанокластерів аквахелатів металів (Ag, Cu, Zn, Mg) та хлоргексидину біглюконату (0,05 %-й розчин) у лікуванні клінічно хворих собак на ранні форми пародонтопатій. Встановлюючи порівняльну ефективність співставлено кількісно та якісно динаміку десквамованого плаского епітелію й форми лейкоцитів. У процесі локального застосування колоїду нанокластерів зареєстровано поступову нормалізацію даних показників.

Дослідження проведено з метою оцінки особливостей перебігу патоморфологічних процесів у черепі їжаків (Erinaceidae, Lipotyphla), які поширені на території двох географічно віддалених регіонів. Проаналізовано колекційні фонди із зоологічних музеїв Білоруського державного університету (м. Мінськ), Інституту зоології НАН Азербайджану та медичного університету в Баку. Всього обстежено 274 черепи дорослих їжаків (Erinaceus concolor s.l., Hemiechinus auritus), в тому числі: з території Білорусі - 231 і з території Азербайджану - 43. Вік тварин визначали за розмірами черепа, ступенем сточування зубів і окостенінням черепа. Частота виявлення аналізованих форм патологій мозкового і лицевого відділів черепа в їжаків з території Білорусі вища, особливо потоншення лобових кісток - у 10 разів. Оскільки вказана форма патології у їжаків Білорусі носить масовий характер (у більш як 50 % дорослих особин), що підтверджує потужний вплив патогенних факторів на популяції тварин. Одним з найважливіших факторів, що впливає на посилення патофізіологічних процесів, є несприятлива зміна умов зимівлі тварин у цьому регіоні (тривалий період сплячки у разі відсутності снігу, відлиги і дощі в зимовий період). Потепління клімату та зростаючі темпи антропогенного впливу призвели до збільшення чисельності іксодових кліщів і їх зараженості вірусами та борреліями. У черепі їжаків з території Азербайджану не виявлено суттєвих патоморфологічних змін, несумісних з життям тварин (обширна деструкція верхньощелепної кістки, деформації мозкового відділу та ін.). У подальших дослідженнях необхідно провести порівняльний аналіз морфології внутрішньої поверхні склепіння черепа їжаків 2-х регіонів.

На сьогодні у вітчизняних літературних джерелах недостатньо досліджена проблема ендодонтичного лікування зубів у собак. Мета роботи - зібрати повідомлення іноземних та вітчизняних ветеринарних видань, що стосувалися пульпітних уражень зубів у собак. Ендодонтичне лікування необхідне, якщо пульпа запалена і до кореневого каналу потрапила патогенна, чи умовнопатогенна, мікрофлора. Найчастіше пульпіт спостерігається через механічне пошкодження зубів. Перелом коронки зуба призводить до гострого травматичного пульпіту. Відкол коронкової частини зуба може спричинити хронічний фіброзний пульпіт. Лікування каналу зуба складається з двох основних етапів: інструментальна обробка і пломбування кореневих каналів. Інструментальна обробка полягає в очищенні кореневого каналу від залишків пульпи або її розпаду, розм'якшеного інфікованого дентину, сторонніх часток. Практикуючі ветеринарні стоматологи найчастіше для обробки кореневих каналів використовують техніку "step back", оскільки вона передбачає використання лише ручних інструментів. Техніка "step back" складається з трьох етапів та полягає в очищенні і розширенні кореневого каналу зуба. При пульпіті або періодонтиті в кореневому каналі та верхівковому періодонті накопичуються продукти розпаду тканин та мікробних токсинів, що потребує якісної медикаментозної обробки каналів, яка проводиться як одночасно з інструментальною обробкою, так і після її виконання. Мити канали необхідно не менше ніж 15 - 20 хвилин на кожен канал з використанням 3 % гіпохлориту натрію та 3 % розчину перекису водню поперемінно по 3 хвилини кожний. Завершальним етапом у ендодонтичному лікуванні зуба є постановка постійної пломби. Для цього використовують різні пломбувальні матеріали, які застосовують також у гуманній стоматології. Найліпше використовувати композити світлової полімеризації, вони мають приблизно однакові коефіцієнти розширення при зміні температури та найближчу механічну міцність, майже таку ж, як емаль здорового зуба.

На сьогодні у вітчизняних літературних джерелах недостатньо досліджена проблема ендодонтичного лікування зубів у собак. Мета роботи - зібрати повідомлення іноземних та вітчизняних ветеринарних видань, що стосувалися пульпітних уражень зубів у собак. Ендодонтичне лікування необхідне, якщо пульпа запалена і до кореневого каналу потрапила патогенна, чи умовнопатогенна, мікрофлора. Найчастіше пульпіт спостерігається через механічне пошкодження зубів. Перелом коронки зуба призводить до гострого травматичного пульпіту. Відкол коронкової частини зуба може спричинити хронічний фіброзний пульпіт. Лікування каналу зуба складається з двох основних етапів: інструментальна обробка і пломбування кореневих каналів. Інструментальна обробка полягає в очищенні кореневого каналу від залишків пульпи або її розпаду, розм'якшеного інфікованого дентину, сторонніх часток. Практикуючі ветеринарні стоматологи найчастіше для обробки кореневих каналів використовують техніку "step back", оскільки вона передбачає використання лише ручних інструментів. Техніка "step back" складається з трьох етапів та полягає в очищенні і розширенні кореневого каналу зуба. При пульпіті або періодонтиті в кореневому каналі та верхівковому періодонті накопичуються продукти розпаду тканин та мікробних токсинів, що потребує якісної медикаментозної обробки каналів, яка проводиться як одночасно з інструментальною обробкою, так і після її виконання. Мити канали необхідно не менше ніж 15 - 20 хвилин на кожен канал з використанням 3 % гіпохлориту натрію та 3 % розчину перекису водню поперемінно по 3 хвилини кожний. Завершальним етапом у ендодонтичному лікуванні зуба є постановка постійної пломби. Для цього використовують різні пломбувальні матеріали, які застосовують також у гуманній стоматології. Найліпше використовувати композити світлової полімеризації, вони мають приблизно однакові коефіцієнти розширення при зміні температури та найближчу механічну міцність, майже таку ж, як емаль здорового зуба.

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.502-954 + П836.65

Рубрики:

Хвороби зубів тварин. Ветеринарна стоматологія

Порушення обміну речовин та енергії у тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.502 я73-1

Рубрики:

Хвороби зубів тварин. Ветеринарна стоматологія

Шифр НБУВ: ВА871139 Пошук видання у каталогах НБУВ