Вперше застосовано комплексну діагностику кістозних уражень яєчників у свиноматок і розроблено диференційні діагностичні тести фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок. За умов м'ясокомбінатів Сумської області проведено післязабійну діагностику патологічних змін в яєчниках основних свиноматок і ремонтних свинок, а за умов свинарських господарств вивчено клініко-морфологічні показники фолікулярних і лютеїнових кіст свиноматок за анафродизії та німфоманії. Вдосконалено методи оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків і досліджено біохімічні та гормональні показники крові та кістозної рідини у разі фолікулярних і лютеїнових кіст. У порівняльному аспекті вивчено терапевтичну й економічну ефективність лікування свиноматок у разі фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників і динаміку змін метаболічних показників крові до і після застосування фармакологічних засобів.

На основі комплексних статистичних, клінічних, сонографічних, біохімічних і гормональних досліджень науково обґрунтовано поліетіологічну природу розвитку кіст яєчників у корів. Визначено частоту утворення кіст яєчників у корів залежно від пори року, тривалості періоду після отелення, терміну попередньої лактації та кількості лактацій. Установлено, що на фоні підвищеного рівня сечовини та зниження вмісту білка відбувається зростання частоти акушерської та гінекологічної патології запального характеру, що призводить до утворення кіст яєчників. Виявлено вірогідне зростання кількості випадків розвитку кіст яєчників у корів за високої молочної продуктивності. Визначено найвищу запліднюваність корів за середніх розмірів домінантних фолікулів у діаметрі 14 - 17 мм перед осіменінням за індукції та синхронізації статевої циклічності. Показано, що за стимуляції та синхронізації еструсу розміри домінантних фолікулів перед осіменінням у кожної окремої корови різні. Від розмірів цих фолікулів залежить динаміка концентрації прогестерону у крові тільних і неплідних корів після осіменіння. За динамікою вмісту прогестерону в корів, що залишилися неплідними після індукції та синхронізації еструсу, можна відстежувати трансформацію домінантних фолікулів у кісти яєчників залежно від їх розмірів перед осіменінням. Доведено доцільність сонографічної оцінки стану матки та проведення її санації через 21 - 27 діб після отелення за виявлення загрози трансформації клінічного післяродового ендометриту в субклінічний і запобігання порушенню фолікулярної та лютеїнової стадій статевого циклу перед індукцією і синхронізацією еструсу в корів. Обґрунтовано та доведено необхідність використання адсорбентів Кормосан (Бровафарма, Україна) та Мікосорб (Alltech, США) впродовж сухостійного й післяродового періодів для профілактики акушерської та гінекологічної патології, у тому числі розвитку кіст яєчників у корів, що забезпечує зниження рівня сечовини та підвищення вмісту білка в молоці.