Індекс рубрикатора НБУВ: П875.624

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено взаємозв'язок між формою остеосаркоми, діагностованої рентгенологічно, та біохімічними показниками сироватки крові тварин. Доведено, що імуностимулювальні препарати в кожному конкретному випадку необхідно підбирати індивідуально. Обгрунтовано ефективність комплексного лікування собак, хворих на остеосаркому, що сприяє покращенню клінічного стану тварин, нормалізації морфологічних показників крові, збільшенню кількості NK-клітин, зниженню вмісту глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, активності лужної та кислої фосфатаз, а також збільшенню кількості загального білка. Доведено, що комплексне лікування подовжує термін життя хворих тварин у 3,6 раза та збільшує кількість тварин-довгожителів серед них до 66,6 %.

Показано, що залежно від гістологічного типу епітеліальних злоякісних пухлин молочних залоз собак їх клітини значно різняться між собою за формою та величиною клітинного тіла та ядра, а також співвідношенням між їх об'ємом. Площа ядер епітеліальних клітин більша норми (за винятком веретеноклітинної карциноми). Ядерно-клітинне відношення збільшено у всіх пухлинах, окрім анапластичної карциноми. Спостережено підвищену кількість внутрішньоядерних включень та ядерець.

Розглянуто клінічні прояви пухлини за спонтанного та експериментального походження. Виявлено породні, вікові та статеві особливості прояву трансмісивної венеричної саркоми у собак. Встановлено зменшення кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, Т-хелперів, величини імунорегуляторного індексу, збільшення кількості лейкоцитів, еозинофілів та кількості Т-супресорів, вмісту імуноглобулінів М та G. У сироватці крові має місце зменшення вмісту загального білка, збільшення вмісту загального і прямого білірубіну, підвищення активності аспартата- і аланінамінотрансферази. Проведено порівняльний аналіз результатів клінічних, морфологічних, імунологічних та біохімічних досліджень у собак за спонтанного походження трансмісивної венеричної саркоми та у цуценят за експериментального моделювання пухлини. Зазначено, що зміни клінічних показників, а також морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові схожі за спонтанного і експериментального походження пухлини. За допомогою гістологічних, цитологічних та імуногістохімічних досліджень вивчено структурні особливості трансмісивної венеричної саркоми. Встановлено, що за гістологічними ознаками пухлина належить до низькодиференційованих круглоклітинних сарком альвеолярного типу. Пухлинні клітини характеризуються присутністю мезенхімального маркера віментіну. Виявлено позитивно-локальну реакцію на міогенін та цитокератин.

Радикальне оперативне втручання за лікування собак із пухлинами молочної залози (МЗ) є, як правило, агресивною процедурою, яка супроводжується нанесенням хірургічної травми і, відповідно до характеру останньої, адекватною реакцією цілого організму. Відомо, що характер травмування тканин значною мірою залежить від способу виконання операції. Тому, з метою оптимізації техніки виконання мастектомії у сук, клініко-експериментальні дослідження були зосереджені на удосконаленні елементів оперативного втручання і реконструкції операційної рани, використання яких передбачало мінімальне травмування тканин за радикального втручання на МЗ у випадках застосуванням широкої місцевої ексцизії пухлин. На 76 суках, хворих на місцево-поширений рак МЗ, оцінено терапевтичну ефективність застосування традиційного та модифікованого способів мастектомії. У деталях наведено хірургічну техніку виконання операцій та описано особливості перебігу післяопераційного періоду за різних способів мастектомії. Встановлено, що оперативне видалення пухлин за методом відшивання із одночасним проведенням реконструкції рани та бездренажний метод лікування операційної рани зменшують частоту ускладнень у післяопераційний період та створюють оптимальні умови для швидкої реабілітації хворих тварин. За результатами застосування розробленої методики виконання мастектомії з'ясовано, що загоювання післяопераційних ран у сук відбувається впродовж 10 - 12 діб, що надає змогу своєчасно розпочати і у повному обсязі проводити комплексну протипухлинну терапію. На підставі результатів досліджень також встановлено, що сонографічне дослідження стану операційної рани надає змогу проводити об'єктивний контроль за перебігом репаративних процесів у режимі реального часу, своєчасно виявляти післяопераційні ускладнення та проводити корегуюче лікування. Зокрема, у випадках виникнення сером, їх виявлення, уточнення локалізації та проведення прицільної евакуації вмісту можливе за використання сонографії.

Наведено результати дослідження собак, уражених трансмісивною венеричною саркомою. Встановлено клінічні вияви пухлини за спонтанного й експериментального походження. Вивчено породні, вікові та статеві особливості прояву трансмісивної венеричної саркоми у собак. Встановлено зменшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, збільшення кількості лейкоцитів та еозинофілів, зменшення кількості Т-хелперів і збільшення кількості Т-супресорів, зменшення величини імунорегуляторного індексу, збільшення вмісту імуноглобулінів М та G. За допомогою гістологічних, цитологічних та імуногістохімічних досліджень вивчено структурні особливості трансмісивної венеричної саркоми.