Проаналізовано морфологічний стан яєчників великої рогатої худоби у третій зоні радіоактивного забруднення місцевості. Проведено радіологічні, патологоанатомічні, гістологічні, морфометричні дослідження яєчників тварин в постнатальному періоді онтогенезу (з 4-місячного до 19-річного віку). Визначено органометричні показники яєчників, а також стереометричні параметри їх макро- та мікроструктурних компонентів, розкрито негативний вплив іонізуючої радіації на організм тварин. Виявлено, що показники органо- і стереометрії яєчників у теличок 4 - 5-ти місяців (молочний період постнатального онтогенезу) зростають, у корів 12 - 19-ти років (період старіння) - знижуються. У період відтворної функції (корови віком 4 - 7-ми років) морфометричні показники фолікулів та жовтих тіл статевого циклу яєчників корів, які утримувались на забрудненій радіонуклідами місцевості, суттєво відрізняються у тварин контрольних груп незалежно від стадії статевого циклу.

Вперше на підставі експериментальних досліджень одержано нові дані про імунний стан корів з гіпофункцією яєчників (ГЯ) та обгрунтовано стимулювальний вплив суспензії АСД фракції 2 з урзовітом і лазерного випромінювання (апарат "СТП-5") на клітинні, гуморальні фактори імунітету та обмін речовин. Вперше за результатами біохімічного та імунологічного досліджень крові встановлено механізм дії даної суспензії на урзовіті, низькоінтенсивного лазерного випромінювання (апарат "СТП-5"), а також гонадотропноестрогенного препарату "Гонадестрин" на обмін речовин і стан імунної системи корів з даною патологією. Розроблено та впроваджено удосконалений метод лікування корів з ГЯ.

Встановлено ефективність селегумату для лікування гіпофункції й гіпоплазії яєчників та нормалізації статевої функції у телиць. Введення селегумату телицям парувального віку забезпечило нормалізацію статевого циклу у 100 % тварин, у тому числі протягом 1-го місяця - 66,2 %, з яких запліднилося після першого осіменіння 83,7 %. Застосування селегумату позитивно вплинуло також на рівень запліднюваності телиць, підвищивши, у порівнянні з контролем, його майже вдвічі. Проте, у тварин із гіпоплазією яєчників ефективність селегумату була дещо нижчою, ніж у телиць із гіпофункцією яєчників.

Експериментально та теоретично обгрунтовано новий комплексний метод лікування інфікованих ран у великої рогатої худоби з використанням фітосорбенту ехінацеї пурпурової, який позитивно впливає на перебіг ранового процесу, сприяє швидкому загоюванню ран і нормалізації факторів природної резистентності організму (фагоцитоз, білок, білкові фракції). Показано, що цей сорбент значно знижує вірулентність мікрофлори гнійних ран, що проявляється відсутністю в них гемолітичних властивостей і загибелі лабораторних тварин. З'ясовано, що застосування сорбційної терапії випадкових гнійних ран у великої рогатої худоби дозволяє скоротити термін лікування в 1,4 раза у порівнянні з традиційним методом.

Приведены и проанализированы результаты ультразвуковых исследований гонад (яичников) коров в норме и при патологии. Получены следующие параметры органов: ширина, длина, наличие фолликулов, плотность. По полученным данным для диагностики патологии гонад и разделения их по признакам на отдельные группы применен метод дискриминантного анализа.

Досліджено імунний статус корів із персистентним жовтим тілом та гіпофункцією яєчників. Уперше встановлено патогенетичні зв'язки між ними та імунними явищами. Виявлено імунотропну дію на організм корів гемостимулювальної сироватки та комбінованого застосування молозива та препарату АСД-ф-2. Уперше доведено ефективність їх застосування коровам з дисфункцією яєчників з метою імунокорекції та підвищення ефективності гормональної терапії корів. Уперше для лікування корів з персистентним жовтим тілом яєчника застосовано поєднане введення у внутрішню здухвинну артерію (за І. П. Ліповцевим) броестрофану та доцитолу. Обгрунтовано тезу, що паравагінальне введення молозива та його комбінування з препаратом АСД-ф-2 є ефективним та екологічно безпечним методом стимулювальної терапії корів з гіпофункцією яєчників, що підвищує гонадотропний ефект "фоллігону", сприяє відновленню репродуктивної функції корів та покращує їх заплідненість.

Вдосконалено модель взаємодії ультразвукових хвиль з тканинами яєчників корів, що дозволило з урахуванням їх морфо-анатомічних характеристик визначити технічні параметри діагностичної ультразвукової (УЗ) апаратури. Одержала подальший розвиток теорія фільтрації ультразвукових зображень за рахунок введення та врахування показника контурної різкості, що надала можливість сформулювати критерій застосування методів обробки діагностичних зображень. Удосконалено метод денситометрії яєчників корів за даними ультразвукових досліджень, який відрізняється від відомих тим, що він заснований на аналізі гістограмних ознак розподілу щільності тканин яєчників і дозволяє в автоматичному режимі виявляти зміни ендоструктури гонад на ранніх стадіях розвитку патологічних процесів. Вперше розроблено доказовий інструментальний метод диференціальної діагностики захворювань яєчників корів, в основі якого є комплексний аналіз їх геометричних і денситометричних характеристик за даними УЗ-зображень, який дозволяє виявляти структурні зміни яєчників за різних патологічних станів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.44-911-7 + П603.9

Рубрики:

Хвороби яєчників. Хвороби придатків, сім’яників та додаткових статевих залоз тварин

Окремі породи великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі комплексних статистичних, клінічних, сонографічних, біохімічних і гормональних досліджень науково обґрунтовано поліетіологічну природу розвитку кіст яєчників у корів. Визначено частоту утворення кіст яєчників у корів залежно від пори року, тривалості періоду після отелення, терміну попередньої лактації та кількості лактацій. Установлено, що на фоні підвищеного рівня сечовини та зниження вмісту білка відбувається зростання частоти акушерської та гінекологічної патології запального характеру, що призводить до утворення кіст яєчників. Виявлено вірогідне зростання кількості випадків розвитку кіст яєчників у корів за високої молочної продуктивності. Визначено найвищу запліднюваність корів за середніх розмірів домінантних фолікулів у діаметрі 14 - 17 мм перед осіменінням за індукції та синхронізації статевої циклічності. Показано, що за стимуляції та синхронізації еструсу розміри домінантних фолікулів перед осіменінням у кожної окремої корови різні. Від розмірів цих фолікулів залежить динаміка концентрації прогестерону у крові тільних і неплідних корів після осіменіння. За динамікою вмісту прогестерону в корів, що залишилися неплідними після індукції та синхронізації еструсу, можна відстежувати трансформацію домінантних фолікулів у кісти яєчників залежно від їх розмірів перед осіменінням. Доведено доцільність сонографічної оцінки стану матки та проведення її санації через 21 - 27 діб після отелення за виявлення загрози трансформації клінічного післяродового ендометриту в субклінічний і запобігання порушенню фолікулярної та лютеїнової стадій статевого циклу перед індукцією і синхронізацією еструсу в корів. Обґрунтовано та доведено необхідність використання адсорбентів Кормосан (Бровафарма, Україна) та Мікосорб (Alltech, США) впродовж сухостійного й післяродового періодів для профілактики акушерської та гінекологічної патології, у тому числі розвитку кіст яєчників у корів, що забезпечує зниження рівня сечовини та підвищення вмісту білка в молоці.