Приведены результаты исследований фенольных выбросов при помощи метода биотестирования. Результаты рассмотрены совместно с данными существующего фотоколориметрического метода. Метод биотестирования следует рекомендовать как дополнение к существующему методу для более объективной оценки влияния токсических выбросов на окружающую среду.

Наведено структуру банку даних для аналізу забруднювачів повітря. Запропоновано шифрування умов хроматографічного аналізу за індексами зв'язування. Розглянуто принципи ком'ютерно-хроматографічної системи для виявлення в повітрі поліциклічних сполук.

Проведений аналіз народжуваності і смертності в промислових містах. Рівень народжуваності не забезпечує навіть простого відтворення населення. Диференціація народжуваності зумовлена, в тому числі, і відмінностями у віковій структурі жінок. Показано збільшення частки дітей, народжених матерями 15-19 років. Означені процеси найбільше представлені в містах з розвинутою металургійною промисловістю і постійним дуже сильним і сильним забрудненням атмосферного повітря. Визначені загальні і повікові коефіцієнти смертності для чоловіків і жінок: найбільше зростання смертності спостерігається в містах з постійним дуже сильним ступенем забруднення атмосферного повітря. Встановлено зниження середньої тривалості життя, очікуваного при народженні, а також по досягненні 15 і 60 років. Різниця між очікуваною при народженні тривалістю життя у чоловіків і жінок досягає 12 років. Виявлено, що відносний ризик смерті при 95%-вому рівні значущості найбільший в містах з дуже сильним забрудненням повітря і складає - 1.52 (1.51-1.54). Результати відображені в інформаційному листі Головам міських рад та начальникам управлінь охорони здоров'я міст (12.05. 1995, 1.06/5, МОЗ) та використовуються в педагогічному процесі ВНЗів.

Провідною проблемою світового масштабу на сьогоднішній день є поступове виснаження природних ресурсів, в тому числі біоелементів, при одночасному зростанні концентрацій ксенобіотиків в усіх об'єктах довкілля. Серед найбільш розповсюджених мікроелементозів цинкдефіцитні стани є провідними, їх поширеність серед населення світу сягає 4,5 млрд. Мета - визначення регіональних особливостей вмісту цинку в життєзабезпечуючих та депонуючих об'єктах навколишнього середовища промислового регіону. Для досягнення мети проведено дослідження концентрації цинку у грунтах, атмосферному повітрі, воді поверхневих вододжерел централізованого водопостачання, водопровідній воді, харчових продуктах та сировині адміністративних районів, окремих промислових і непромислових міст Дніпропетровської області за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії та інверсійної вольтамперометрії. Встановлено, що не зважаючи на достатній рівень цинку у грунтах сучасних міських урболандшафтів, концентрації даного мікроелементу в життєзабезпечуючих середовищах за умов промислового регіону не лише значно нижчі їх ГДК, але й характеризуються значним дефіцитом у порівнянні з біологічними рівнями і в межах 10,4 - 84,5 %. Така ситуація зумовлює формування цинкдефіцитних станів у населення промислових територій та може стати фактором ризику погіршення його здоров'я.