Предложена методика определения параметров вентиляции, при которых содержание вредных примесей не превышает допустимую величину. Рассмотрен процесс удаления вредных примесей за счет естественной вентиляции с использованием управляемых параметров микроклимата.

Розкрито особливості гігієни мікроклімату та повітряного середовища лікарняних приміщень, основні принципи створення чистих приміщень, принципові технологічні схеми систем кондиціювання і вентиляції повітря, конструктивні особливості медичних кондиціонерів. Детально описано спеціальне обладнання систем повітророзподільних пристроїв, повітряних фільтрів та установок знезараження повітря, що використовуються у лікарняних закладах.

Виділено основні чинники житлового середовища, що впливають на відчуття комфорту та здоров'я людини й оцінюються в межах показника рівня біокомфорту. Вдосконалено метод підготовки даних для розробки моделей, що передбачає формування синтетичної вибірки даних на основі доповнення експериментальних даних результатами нейронечіткого моделювання та дозволяє оцінювати параметри згідно висновків експертів. Вдосконалено метод обчислення температури внутрішньої поверхні стіни за рахунок поєднання існуючої функціональної залежності та розробленої нейронечіткої моделі, що враховує додатковий вплив несприятливих кліматичних чинників у різні періоди року. Розроблено компактні математичні моделі для обчислення інтегральних показників комфорту в житловому середовищі, що дозволило підвищити точність оцінювання якісних параметрів біокомфорту.

Обгрунтовано гігієнічні критерії оцінювання якості повітря приміщень і прифасадного простору як показника функціонування систем вентиляції житлових будинків. Встановлено на основі аналітичних, експериментальних і розрахункових методів дослідження та науково обгрунтовано критерії гігієнічного оцінювання факторів фізичної (температура, швидкість руху повітря, інтенсивність турбулентності, різниця температур по вертикалі, температура огороджувальних конструкцій) та хімічної природи, комфортного перебування людини в приміщенні. Визначено ризики для здоров'я населення від хімічного забруднення відпрацьованого повітря витяжної вентиляції при експозиції людини на прибудинковій території житлових будинків. Удосконалено існуючі санітарно-епідеміологічні критерії їх оцінювання.