Дана безопасная и эффективная программа двигательной активности, которая способствует уменьшению утомляемости и укреплению здоровья. Исследуется положительное влияние физической нагрузки и риск, связанный с двигательной активностью лиц, страдающих синдромом хронического утомления (СХУ). Изложен принцип "работы" Системы баллов здоровья: обеспечение максимально положительного влияния на состояние здоровья с минимальным риском; рекомендации по тренировочным занятиям для лиц, страдающих СХУ и др.

Представлено реабілітаційну програму, спрямовану на відновлення та підвищення здатності мозку до роботи, на запобігання перевтомі за напруженої та розумової діяльності - як шлях досягнення духовної досконалості.

Представлена реабилитационная программа, направленная на восстановление и повышение способности мозга к работе, на предупреждение переутомления при напряженной и умственной деятельности - как путь достижения духовного совершенства.

In work the rehabilitation program directed on renewal and rise of power of brain to work is presented, on warning of overstrain at tense and mental activity - how the way of achievement of spiritual perfection is.

На підставі реєстрації та аналізу акумульованого кисневого дефіциту за спеціальних умовах, що стимулюють стомлення, визначено додаткові можливості оцінки анаеробного резерву організму.

Оценено влияние специфического утомления на анаэробный резерв организма по показателю аккумулированного кислородного дефицита (на материале академической гребли). На основании регистрации и анализа аккумулированного кислородного дефицита в специальных условиях, стимулирующих утомление, показаны дополнительные возможности оценки анаэробного резерва организма.

On the basis of registration and analysis of the accumulated oxygen deficit in special conditions challenging fatigue the padding capabilities of an estimation of an anaerobic reserve of an organism are rotined.

Представлено комплекс методів і засобів для профілактики стомлення, корекції фізіологічних зрушень і оперативного відновлення працездатності гірничорятувальників після ліквідації наслідків аварій у вугільних шахтах.

Представлен комплекс методов и средств для профилактики утомления, коррекции физиологических сдвигов и оперативного восстановления работоспособности горноспасателей после ликвидации последствий аварий в угольных шахтах.

Was introduced complex of methods and features for prophylaxis of tiredness, physiological shift correction and quick efficiency recovery of mine rescuers after elimination of accidents in coal mines.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.02-3

Рубрики:

Виробнича втома та її профілактика

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто метод аналізу показників комплексного ергографічного дослідження, який дає змогу діагностувати стан кумулятивної втоми, за якого суб'єктивне відчуття втоми відсутнє, а також проводити діагностику функціональних станів на рівні гомеостатичних механізмів. Метод не спирається на попередній досвід суб'єкта, є об'єктивним, доступним, практичним, не потребує значних матеріальних витрат, дає можливість проведення колективного дослідження з обмеженою кількістю персоналу.

Дисертацію присвячено вирішенню актуального наукового завдання - розробці методу ідентифікації стану втоми оператора системи "людина - техніка - середовище", спрямованого на оцінку та прогнозування її надійності. На основі системного підходу до відбору, структурування та обробки значень розширеної сукупності диференціальних параметрів репрезентативних біологічно активних точок шкіри, а також проведених досліджень, доопрацьовано функціонально цілісний підхід до дослідження функціонального стану людини та визначено характерні ознаки-критерії втоми оператора. Це дозволило розробити еволюційно-ентропійну модель інформаційно-енергетичного обміну в організмі людини та промоделювати його можливі функціональні стани з точки зору причинно-наслідкових взаємозв'язків між підсистемами. На основі характерних ознак-критеріїв та індивідуальної норми організму оператора розроблено інтегрально-диференціальний метод ідентифікації стану втоми оператора. Визначено, що оцінити та прогнозувати надійність оператора можна за величиною функціонального резерву його організму.

Дисертацію присвячено вивченню механізмів відновлення дієздатності людини під час пасивного та активного відпочинку. На підставі застосування методики H-рефлексу було встановлено, що пасивний і активний відпочинок виявляють різний вплив на динаміку змін H-рефлексу m.flexor carpi radialis. На початку пасивного відпочинку відбувається посилення реципрокного, зворотного та пресинаптичного гальмування, що пов'язано з процесом втомлення. В основі активного відпочинку лежить домінування процесів збудження над процесами гальмування.

Визначено склад і технологію нового комплексного гомеопатичного препарату тонус актив для лікування синдрому хронічної втоми. Розроблено загальну фармакопейну статтю "Методи приготування гомеопатичних базисних препаратів і потенціювання". Розглянуто раціональну технологію запропонованого засобу у формі гранул. Запропоновано показники якості вихідної сировини, зокрема, матричних настойок "Lycopodium clavatum", "Echinacea angustifolia" та препарату тонус актив і методики їх визначення. Досліджено властивості гранул, а також доведено їх стабільність у процесі зберігання протягом двох років. Вивчено специфічну активність препарату та підтверджено його нешкідливість.

Обоснованы принципиальные различия содержательных понятий основных психофизиологических терминов "утомление", "переутомление", "усталость". С позиций системного единства течения физиологических процессов в организме человека предложена схема трансформации одних форм утомления (переутомления, хронического утомления) и напряжения (перенапряжения, хронического напряжения) в другие, и показана их связь с физиологическими и типическими патологическими процессами. Сформулирована гипотеза, согласно которой переутомление и хроническое утомление отличаются темпом уменьшения функционального резерва организма, гармонично связанного с интенсивностью соответствующих синхронно развивающихся процессов перенапряжения и хронического напряжения.

Рассмотрены особенности развития утомления и хронического утомления при операторской деятельности. Сформулирована гипотеза об эволюционном происхождении и развитии феномена утомления, предупреждающего организм о недопустимом снижении функциональных резервов. Показана роль эмоционального напряжения в реализации неспецифического действия утомления как предохранительного механизма, активно запускающего восстановительные процессы в организме для обеспечения его выживания. Постулируется, что объективные и субъективные обстоятельства влияют на поведенческие реакции человека в процессе труда, которые являются причиной запуска, по крайней мере, двух альтернативных механизмов развития утомления и хронического утомления с умеренными и значительными темпами изменения функционального состояния. Сделан вывод, что хроническое утомление и хроническое эмоциональное напряжение можно рассматривать как проявления двуединого процесса системной трансформации функционального состояния, как отклика на длительное влияние стресс-факторов различной природы.

Рассмотрена гипотеза биоритмологического механизма развития различных функциональных состояний человека, в частности, развития хронического утомления в условиях трудовой деятельности. Предложено для обсуждения новые представления о формировании "напряжения" и "утомления" как двуединого функционального состояния, развивающегося в процессе работы. На основе оригинальных исследований получены данные, свидетельствующие о многоуровневом механизме ритмической регуляции физиологических функций организма человека. Разработаны интегральные показатели для разграничения состояния спокойного бодрствования, эмоционального напряжения и хронического утомления. Предложена феноменологическая модель развития состояний напряжения и утомления.

Наведено дані порівняльного аналізу функціонального стану осіб різних груп напруженої праці та осіб з синдромом хронічної втоми (СХВ). Зроблено висновок про можливість використання СХВ як моделі для вивчення хронічної втоми працюючих. Визначено психофізіологічні показники, які можуть служити маркерами розвитку хронічної втоми працюючих.

Приведены данные сравнительного анализа функционального состояния лиц разных групп напряженного труда и лиц с синдромом хронической усталости (СХВ). Сделан вывод о возможности использования СХВ в качестве модели для изучения хронического утомления работающих. Определены психофизиологические показатели, которые могут служить маркерами развития хронического утомления работающих.

Під час моделювання експериментального довготривалого емоційного стресу трьох рівнів у щурів виявлено морфологічні зміни внутрішніх органів, які є характерною ознакою передпатологічного хронічного стомлення. Одержані результати можуть служити підставою для патогенетичного обгрунтування шкідливої дії на людину виробничих факторів напруженої праці та розробки заходів щодо профілактики хронічного стомлення.

При моделировании экспериментального эмоционального стресса трех уровней у крыс обнаружены морфологические изменения внутренних органов, которые являются характерным признаком предпатологического состояния хронического утомления. Полученные результаты могут служить основанием для патогенетического обоснования вредного действия на человека производственных факторов напряженного труда и разработки мероприятий по профилактике хронического утомления.

На основі комплексного підходу до вивчення питань збереження працездатності та здоров’я військового радіотелеграфіста виявлено особливості професійної діяльності та досліджено умови праці операторів - радіотелеграфістів, які працюють за 24-годинним графіком. Виявлено шкідливі чинники трудового середовища, що формують високий ступінь напруженості праці радіотелеграфіста. Показано, що напруженість його праці згідно до чинної "Гігієнічної класифікації праці..." 2001 р. належать до класу 3.2. - 3.3. Доведено, що у наслідок дії комплексу несприятливих чинників у значного відсотка операторів формується ряд скарг, що характеризують погіршення стану їх здоров’я. Встановлено достовірні зміни показників варіабельності серцевого ритму наприкінці добового чергування, які вказують на підвищення фізіологічної вартості професійної діяльності у осіб з "помірною" та "вираженою" втомою. Виявлений період зміни (з 22:00 до 4:00 год.), де спостерігається найвищий рівень змореності та найбільше виявляється "негативне" забарвлення емоційного стану військовослужбовців. Чергування за існуючим добовим графіком формує десинхроноз функцій організму радіотелеграфіста. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на профілактику розвитку втоми, підтримки високої ефективності праці військових радіотелеграфістів. Запропоновано комплекс адекватних психофізіологічних прийомів та двоетапний алгоритм для оцінювання рівня втоми у операторів-радіотелеграфістів, що працюють за добовим графіком чергувань.

На основі проведених досліджень на професійних групах працюючих за умов з різною напруженістю праці (енергетиків ЧАЕС, авіадиспетчерів, інженерів радіолокації, радіонавігації та зв'язку, учасників антарктичних експедицій) й аналізу результатів експериментальних досліджень з використанням моделі хронічного стресорного впливу на тваринах обгрунтовано гіпотезу про неспецифічні психофізіологічні механізми формування хронічного стомлення як передпатологічного процесу. Запропоновано науково-методичні підходи для оцінювання ступеня його розвитку. Наведено профілактичні заходи для попередження його негативних наслідків.

Розглянуто основні причини та наслідки виникнення перевтомлення викладачів, визначено основні шляхи збереження працездатності і профілактики перевтомлення.

Увагу приділено розробці теоретичних основ та інструментарію аналізу життєздатності різних за природою елементів системи "людина - техніка - середовище" (ЛТС) у складних умовах на базі системного дослідження їх функціонування. Розроблено системний підхід до дослідження, в основі якого лежить геометризація сигналів і біосигналів функціонування елементів системи ЛТС у конфігурації сигнатур 1-го і 2-го порядку. Взаємозв'язок складових конфігурацій дозволив розробити взаємодоповнюючі засоби (методи, параметри та показники) для системного аналізу результатів комплексного ергономічного дослідження. Зазначено, що застосування підходу та інструментарію надає нові можливості: дослідження сумісності функціонування елементів системи ЛТС різної природи у складних умовах; експрес-ідентифікації перехідних функціональних станів елементів системи ЛТС; дослідження змін функціонування елементів системи ЛТС під впливом стрес-чинників. Запропоновані показники та маркери зміни функціонального стану спрощують структурно-функціональний аналіз стійкості (чи стресостійкості) елементів системи ЛТС до дії стрес-чинників різної природи. При цьому для прогнозування їх життєздатності можна використовувати термодинамічні критерії (стійкості й оборотності).

В настоящее время в мире сложилась ситуация, вызванная распространением COVID-19, которая дает мощный толчок к повышению эмоционального напряжения населения, ведущего к росту его заболеваемости. Сложность рассматриваемого процесса, особенно при взаимодействии с его эмоциональной составляющей, сейчас осознана еще не до конца и требует своего углубленного анализа. Цель исследования - выявление причин и особенностей распространения состояния эмоционального "заражения" и развития хронического утомления у работающего населения в условиях экспансии пандемии коронавируса COVID-19. Проведен анализ динамики количества смертей после заражения COVID-19 в Швеции, Великобритании и Германии в апреле и мае 2020 года. Показано, что течение эпидемии имеет колебательный характер с периодом, близким к длительности недели, наличие которого можно объяснить существованием в популяции незатухающих автоволновых процессов. Параллельно протекающие мощные процессы: распространение вируса и экономические последствия карантина на фоне многолетних боевых действий, происходящих в стране, вызывают эффект распространения эмоционального "заражения", результатом которого является повышение уровня стресса, сопровождающееся в свою очередь формированием хронического утомления. Субстратом, в котором формируются физическое заражение коронавирусом и информационное эмоциональное "заражение", является "рыхлая возбудимая среда" - сообщество работающих людей. Показана роль сильных и слабых информационных связей между людьми в формировании эмоционального "заражения", которые способствуют расширению или ограничению границ распространения хронического утомления и предполагают существование разных механизмов управления экспансией вируса и эмоционального "заражения". Выводы: интенсивность заражения работающего населения COVID-19 зависит от жесткости карантинных мероприятий и не зависит от плотности населения страны, характеризующего субстрат, на котором формируется распространение этого процесса. Течение эпидемии имеет колебательный характер с периодом, близким к семи дням, наличие которого можно объяснить существованием незатухающих автоволновых процессов заражения вирусом. Параллельно протекающие мощные процессы: распространение вируса и экономические последствия карантина на фоне многолетних боевых действий, происходящих в стране, вызывают распространение эмоционального "заражения", связанное не только с последствиями этого заболевания, но и с экономическими проблемами у большинства работающих. В результате "сшибки" этих двух процессов образуется своеобразный "порочный круг", результатом влияния которого является повышение стресса, сопровождающееся в свою очередь формированием хронического утомления. Субстратом, на котором формируются физическое заражение коронавирусом и информационное эмоциональное "заражение", является "рыхлая возбудимая среда" - сообщество работающих людей. "Рыхлость" и неоднородность этой среды с одной стороны связана с физической передачей вирусной инфекции, а с другой - экономическими трудностями, вызывающими эмоциональное "заражение".

Констатовано, що кількість публікацій про різноманітні аспекти формування вигорання у представників різних професій є достатньо великою, але питанням розвитку вигорання в осіб із різною схильністю до його становлення приділяється небагато уваги, що робить вивчення цієї проблеми актуальним. Іншою вагомою причиною є неоднорідність небезпечних ситуацій, в яких перебуває особа тривалий час, та особливо, у період, коли на неї вже не впливає шкідливий чинник. Ці проблеми можуть бути вирішені при дослідженні комбатантів, які лікуються безпосередньо після поранення чи захворювання в мобільному шпиталі. Мета дослідження - виявлення особливостей зміни рівня емоційного вигорання у військовослужбовців із різною його виразністю. Для виконання даного дослідження було обстежено 98 військовослужбовців чоловічої статі віком від 21 до 57 років після виникнення в них поранень чи хвороб внаслідок перебування в зоні Операції Об'єднаних сил (ООС). Лікування комбатантів проводилось на базі мобільного госпіталю. При визначенні тенденцій до розвитку хронічної втоми за параметрами емоційного вигорання використовувалась методика "Діагностика емоційного вигорання особистості" В. В. Бойка. Додатково у комбатантів був оцінений рівень "індивідуальної хвилини" за Ф. Халбергом. За спеціальною анкетою PHQ-9 визначався рівень депресії. Рівень тривожного розладу оцінювався за допомогою опитувальника GAD-7. Констатувався ступінь задоволеності службою. Статистичний аналіз даних здійснювався методами непараметричної статистики та кластерного аналізу. Висновки: встановлено, що кожна фаза вигорання в комбатантів, які тривалий час перебували в зоні бойових дій, свідчить про специфічність відповідних механізмів становлення цього стану в осіб із різним рівнем його прояву: для підгрупи 1 - механізму поступового та неухильного "занурення" у стан вигорання, для підгрупи 2 - механізму підтримки неврівноваженості стану, а для підгрупи 3 - механізму стабілізації емоційних реакцій організму. Показано, що кількість симптомів, які суттєво трансформуються з часом, мають тенденцію до збільшення від підгрупи 1 до підгрупи 3. Разом з тим, спрямованість констатованих зрушень у різних підгрупах має неоднаковий напрям. Якщо у представників підгрупи 1 збільшення терміну перебування в ООС приводить до деградації їхнього стану, то в підгрупі 2 - спостерігаються різноспрямовані зрушення, які націлені на стабілізацію погіршення стану комбатантів, а в підгрупі 3 спостерігаються позитивні зрушення їхнього емоційного стану. Винайдені зрушення емоційного вигорання вимагають від відповідної психофізіологічної служби періодичного контролю емоційного стану комбатантів у зв'язку з постійною його трансформацією з часом. Увагу необхідно приділяти представникам групи ризику - військовослужбовцям підгрупи 1.