Розглянуто причини розвитку професійної патології ЛОР-органів на сучасному виробництві. Розкрито особливості впливу на організм людини шуму, вібрації, токсико-хімічних і алергізувальних речовин. Наведено інформацію про професійні захворювання слухового аналізатора, нейросенсорну приглухуватість, ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, порушення голосового апарату від перенапруги, а також деякі варіанти професійного раку гортані внаслідок впливу таких канцерогенних речовин, як нікель і його сполуки, шестивалентний хром, етилхлоргідрин, фенол-формальдегідні смоли.

Рассмотрены причины развития профессиональной патологии ЛОР-органов на современном производстве. Раскрыты особенности влияния на организм человека шума, вибрации, токсико-химических и аллергенных веществ. Приведена информация о профессиональных заболеваниях слухового анализатора, нейросенсорной тугоухости, поражения слизистой оболочки верхних дыхательных путей, нарушения голосового аппарата от перенапряжения, а также некоторых вариантах профессионального рака гортани вследствие влияния таких канцерогенных веществ, как никель и его соединения, шестивалентный хром, этилхлоргидрин, фенол-формальдегидные смолы.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз впливу на слухову функцію та біологічний вік жінок-операторів акустичних сигналів різної природи: мовних та абстрактних, із рівнями 60 - 65 дБА. З мовними сигналами працювали телефоністи ДП "УТЕЛ", із абстрактними, які створюються акустичними процесами в порушеному гірському масиві та технологічними особливостями видобутку вугілля - оператори сейсмопрогнозу. Показано, що біологічна активність акустичних сигналів залежить від їх змісту (мовні або абстрактні), а максимальні зміни слухової чутливості (до 20 - 25 дБ) спостерігаються в мовному діапазоні частот (125 - 2000 Гц). Зі збільшенням календарного віку та стажу роботи працюючих, темп їх постаріння прискорюється до 6 - 9 років, у порівнянні з популяційним стандартом. Зроблено висновки щодо необхідності подальшої гігієнічної регламентації інформаційно значимих шумів та їх ролі у формуванні напруженості праці.

Набуло подальшого розвитку комплексне дослідження слухової функції, церебральної гемодинаміки, ліпідного обміну та показників системи гемостазу, що дозволило підвищити якість діагностики сенсоневральної приглухуватості (СНП) шумового генезу, в тому числі ранньої. Вперше виявлено ранні критерії діагностики СНП шумового генезу за даними отоакустичної емісії. Показано, що у робітників шумових професій ранніми проявами СНП є зниження амплітуди отоакустичної емісії. З'ясовано діагностичну значимість показників ліпідного обміну у взаємозв'язку з показниками церебральної гемодинаміки та слухових порушень за дії виробничого шуму. Вперше визначено кількісні показники ліпідного обміну у взаємозв'язку з величинами дикротичного, діастолічного та реографічного індексів у каротидній і вертебрально-базилярній системах, а також часові й амплітудні характеристики акустичного рефлексу внутрішньовушного м'язу, які сприяють покращенню ранньої діагностики й профілактики СНП шумового генезу та експертизи працездатності осіб "шумових" професій. Доповнено критерії "ризику" розвитку кохлеовестибулярних порушень, увагу приділено покращенню ранньої діагностики та профілактики СНП у робітників машинобудівної промисловості.

Проведено оцінювання впливу мікроклімату і шуму, характерного для робочих місць користувачів ПК, на оториноларингологічний стан офісних працівників. Встановлено, що провідним несприятливим фактором є мікрокліматичні умови з підвищеною на 1 - 7 градусів Цельсія температурою та недостатньою відносною вологістю повітря, що може сприяти сухості слизової оболонки порожнини носа та горла у працюючих.

Проведена оценка влияния микроклимата и шума, характерного для рабочих мест пользователей ПК, на оториноларингологическое состояние офисных работников. Установлено, что ведущим неблагоприятным фактором являются микроклиматические условия с повышенной на 1 - 7 градусов Цельсия температурой и недостаточной относительной влажностью воздуха, что может способствовать сухости слизистой оболочки полости носа и горла у работающих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506.1 + Р124.426.8

Рубрики:

Гігієна праці у вугільній промисловості

Професійні захворювання вуха, горла, носа (ЛОРорганів)

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сенсоневральна приглухуватість (СНП) є одним з найпоширеніших захворювань ЛОР-органів. І, не дивлячись на численні публікації, присвячені проблемі СНП, дотепер залишаються суперечливими й недостатньо висвітленими питання як її діагностики, так і, особливо, лікування. Однак вітчизняні та зарубіжні дослідники сходяться на тому, що лікувати хворих з СНП важко, а ефективність такої терапії залишається непереконливою. Зважаючи на те, що підтримання нормальної слухової функції необхідне в сучасному суспільстві як для реалізації професійної діяльності, так і для здійснення соціально-комунікативних зв'язків, і що у разі СНП відмічається високий відсоток інвалідизуючих порушень (зокрема, професійної приглухуватості та глухоти) у працездатному віці, проблема пошуку нових шляхів ранньої діагностики, ефективного лікування та профілактики СНП має не тільки медичне, але й соціально-економічне значення. Мета дослідження - проаналізувати розповсюдженість професійної СНП та визначити діагностичні цінності методів ранньої діагностики та профілактики прогресування захворювання. Проведено аналіз захворюваності на професійну СНП серед працюючих в основних галузях промисловості України. Обговорено питання діагностики ранніх стадій захворювання. Висновки: актуальність наукового дослідження формування професійних уражень органу слуху визначається високою пріоритетністю проблеми, значним поширенням шумового фактора й необхідністю пошуку сучасних підходів до вдосконалення діагностики, первинної та вторинної профілактики ураження органу слуху у разі поєднаного впливу шуму з іншими шкідливими виробничими факторами.

The objective of the research was to compare Ukrainian statistics in occupational morbidity with data of other countries, to analyze the trend of the occupational hearing loss formation in Ukraine over a six-year period (2011 - 2016), to consider a modern state of sensorineural hearing loss detection and prophylaxis. A comparative analysis of occupational morbidity in Ukraine and other countries within 2011 - 2016 years was based on the data obtained from the reports of the. Social Insurance Fund of Ukraine, Statistical Collector, Eurostat, the International Labour Office, the Bureau of Labor Statistic, etc. The difference in Ukrainian and international statistics in occupational morbidity can be explained by the diversity in the surveillance systems. The sharp decline in occupational morbidity in Ukraine within 2014 - 2016 is connected neither with the improvement of prophylactic measures nor with creating better work conditions. Sensorineural hearing loss has been ranked fourth in occupational morbidity accounting for 2,5 - 4 % of professional pathology and is underestimated. Conclusions: the underestimation of occupational hearing loss in Ukraine is determined by economic and organizational reasons, scarce diagnostics during medical examinations, peculiarities of the national surveillance system. A possible solution to this problem includes but is not limited to the reduction in countless pathologies caused by a high level of unreported employment, the establishment of unified sensorineural hearing loss classification, the increase in an accuracy of noise zone determination (noise-map construction), the performance of pure-tone audiometry in extended range (9 - 16 kHz).

Запропоновано метод визначення рівня професійного ризику виникнення захворювання органів слуху у гірників при виконанні різних технологічних операцій. На основі аналізу відкритих літературних джерел визначені найбільш впливові шкідливі фактори, характерні для умов праці гірників, одним з яких є значне шумове навантаження. Запропоновано для оцінки ризику зниження рівня слуху гірників використовувати достатньо апробований і прийнятий для використання в країнах ЄС метод Risk Score за ДСТУ-П OHSAS 18001:2006 "Системи управління безпекою та гігієною праці. Вимоги", суть якого полягає у добутку серйозності наслідків, імовірності небезпеки та частоти її виникнення. У результаті обробки даних карт умов праці з шумового навантаження гірників на різних ділянках встановлено, що величина рівня ризику виникнення професійного захворювання на сенсоневральну приглухуватість знаходиться в помірній зоні. За рекомендаціями стандарту ISO 1999 : 2013, встановлено, що існує певна імовірність втрати слуху у деякої частини працюючих із збільшенням стажу роботи. Так через 5 років у 50 % осіб без використання засобів індивідуального захисту органів слуху втрата слуху буде досягати 12 дБ. Запропонований підхід можна використовувати для розрахунку втрати слуху гірників відповідно до вимог європейського стандарту ISO 1999 : 2013. Рекомендовано для зменшення імовірності виникнення професійної захворюваності на сенсоневральну приглухуватість обмежити час перебування гірників в небезпечній зоні. При виборі засобів індивідуального захисту органів слуху необхідно враховувати, що їх реальна ефективність, вказана виробником і визначена у лабораторних умовах, є значно завищеною і потребує відповідного коректування при прийняті рішення з використанням їх як захист гірників.

Коло осіб, які потребують фоніатричної допомоги, у наш час постійно збільшується. Люди з патологією голосу перебувають у працездатному віці. Мета дослідження - зниження ризику розвитку професійної патології голосового апарату на підставі обгрунтування комплексної системи керування професійним ризиком у вчителів. Під час досліджень був застосований гігієнічний, епідеміологічний, санітарно-статистичний метод поглибленого медичного обстеження та математико-статистичний метод. Умови праці вчителів характеризуються комплексним впливом шкідливих виробничих факторів, які можуть досягати 3 ступеня 3 класу шкідливого за напруженістю праці (згідно з розрахованими балами 3,63), 2 ступеня 3 класу шкідливого за навантаженням на голосовий апарат (27,52 +- 3,54 години), 1 ступеня 3 класу шкідливого за еквівалентним рівнем шуму та несприятливим мікрокліматом. Найбільш розповсюдженою патологією голосового апарату у вчителів є хронічний гіпертрофічний ларингіт (190,20 +- 22,61) та хронічний катаральний ларингіт (131,00 +- 15,07 випадка). Майже 70 % випадків професійного ларингіту припадає на вікову групу 46 - 60 років. Критичним стажем роботи в умовах впливу голосового навантаження є 10 - 19 років. Стаж роботи понад 20 років в умовах голосового навантаження збільшує етіологічну частку в причинах виникнення професійної патології до 81,8 %. Тому вік працівника понад 45,8 +- 0,5 є критичним у ризику розвитку професійного захворювання, що потребує особливого підходу при розробці та впровадженні профілактичних заходів, спрямованих на збереження професійного здоров'я. Запропонований комплекс заходів збільшить здорову частку життя на 7,3 року і зменшить втрати років здорового життя на 7,1 року, в тому числі для фізичного компоненту здоров'я (PH) на 4,5 і 4,3 і психологічного компоненту здоров'я на 10,3, 10,1 років QALY відповідно.